Кризові роки в бджільництві як поштовх до ефективності

Такі кризові для бджолярів сезони, як торішній, не лише зменшують прибутки, а й стають поштовхом до пошуку нових рішень, котрі дозволяють працювати ефективніше навіть у складних умовах.

З огляду на несприятливі тенденції останніх років ‒ зміни клімату, весняні заморозки, коливання медозборів й надмірну гібридизацію соняшнику ‒ можна стверджувати, що складні сезони ще повторюватимуться. Саме тому зараз ‒ найкращий час формувати системний підхід, який дозволить не просто пережити кризові роки, а перетворити їх на точку росту та розвитку пасіки.

У таких умовах головною цінністю стають зібрані нами дані. Кожен літр витраченого пального на перевезення вуликів, кожен день відсутності взятку чи кожна непродуктивна бджолосім’я починає сприйматися як чинники, що впливають на собівартість меду.

Останніми роками ми навчилися:

• аналізувати минулі сезони та робити висновки;
• оцінювати продуктивність маток від різних селекціонерів, аби вибирати найстійкіших до хвороб і наймедоносніші лінії;
• застосовувати ваговий контроль на кожному точку, щоб бачити реальну картину взятку й оперативно ухвалювати рішення про переїзд на більш перспективні медозбори;
• відмовлятися від інтуїтивних рішень на користь перевірених даних;
• оптимізувати витрати й логістику;
• шукати нові медоноси, розширювати географію кочівлі й дивитися на сезон ширше.

Наш додаток BeeWare ApiRP став ключовим інструментом для системної роботи навіть у кризових умовах. Він зберігає дані про силу сімей, динаміку розвитку, результати обробок, інформацію про маток і навіть історію кочівель точків протягом сезону.

Наступного сезону ми ще плануємо інтегрувати в додаток ваговий контроль, щоб на кожному точку працювали електронні ваги, які фіксують зміни ваги протягом року.

Дані з вагового контролю мають важливе значення впродовж усього сезону. Під час медозбору вони допомагають оперативно оцінювати продуктивність точків і, за потреби, переміщувати їх у більш перспективні локації. Восени зважування дає змогу визначити, скільки меду споживає бджолосім’я до зимівлі та своєчасно виявити надмірні втрати кормів. Узимку ці показники формують статистику споживання(скільки кормів витрачає пасіка залежно від сили сімей), а також дозволяють порівнювати ефективність зимівлі у зимівнику та просто неба. Навесні ж дані ваги стають особливо цінними, коли запаси корму швидко зменшуються, що дає змогу запобігти голодуванню бджіл і вчасно забезпечити підгодівлю на кожному точку.

Пройшовши цей річний цикл спостережень, ми створили повноцінну аналітику споживання меду в міжсезоння. Це дозволило набагато точніше розраховувати, скільки кормів потрібно для зимівлі, та готуватися до зими не на око, а на основі реальних даних.

Крім того, додаток автоматично аналізує дані по кожній матці: походження, вік, продуктивність сім’ї та показники минулих сезонів. На основі цього він формує рекомендації: які матки потребують заміни, які лінії показують найкращі результати. Ми навіть рухаємося до того, щоб матки одного й того самого селекціонера розміщувалися лише на окремих точках. Це дає змогу проводити A/B тестування з високою точністю, відстежуючи вплив генетики на продуктивність і розвиток сімей в однакових умовах.

Водночас існує інший рівень аналітики ‒ стратегічний, орієнтований на планування майбутніх сезонів. Саме для цього наше господарство збирає додаткові дані, які не інтегровані в додаток.

Так, дані про керовану зимівлю бджіл у зимівнику дозволили оптимізувати споживання меду та забезпечити виставлення сімей без передчасного фальстарту під час перших весняних потеплінь. Це дало змогу точно визначити пік розвитку бджолосімей, завдяки чому до першого акацієвого медозбору вони підходять не в ройовому стані, а на вершині продуктивності.

Ми маємо власну метеостанцію, яка фіксує накопичення середньодобових температур і дозволяє оцінювати їхній вплив на початок вегетації, цвітіння садів і перших медоносів. Для точності спостережень навіть заклали власний сад, який використовується як біоіндикатор природних процесів. Наш сад також дає можливість проводити експерименти з керованого бджолозапилення, що створює базу для глибшого аналізу та розуміння впливу бджіл на підвищення урожайності.

Нещодавно ми почали формувати власну агрокліматичну карту, куди заносимо дані про основні гібриди соняшнику та їх нектаропродуктивність з кожного точка, а також плануємо додати інформацію з кліматичних моделей про запаси вологи й кількість опадів під час цвітіння. Адже волога та нектар ‒ речі взаємопов’язані, і навіть найкраща бджолосім’я без сприятливих умов не зможе показати свій потенціал.

Зрозуміло, що селекціонери, створюючи нові гібриди соняшнику, орієнтуються на врожайність і вміст олії, а не на нектаровиділення, бо замовник цього процесу ‒ аграрій, а не пасічник. Тож ми, пасічники, змушені пристосовуватись, досліджувати, спостерігати та шукати оптимальні поєднання гібридів соняшнику й локацій.