Коливання на ринку зернових мало впливатиме на ціну продукції
Коливання на ринку зернових мало впливатиме на ціну продукції
Підвищення цін на зернові культури найменше вплине на великі підприємства, в яких зосереджена основна частина поголів’я птиці та які мають свою кормову базу. А зростання виробництва та внутрішньої переробки сої збільшить пропозицію соєвих шротів й інших похідних продуктів, що дозволить не збільшувати вартість цих кормів і не призведе до значного підвищення собівартості.
Український зерновий ринок — один із ключових у світі, тому він перебуває під постійним зовнішнім впливом і сам активно впливає на світову кон’юнктуру. Протягом останнього часу на глобальних ринках спостерігається підвищення цін на основні зернові культури, що зумовлено кількома ключовими факторами. Так, учасники світового ринку зерна дедалі більше занепокоєні ситуацією в Україні та можливим скороченням експортних поставок із нашої країни, що зумовлює підвищення світових цін на зернові. Крім того, складна ситуація з посівами зернових у США також сприяє зростанню цін. Ще одним фактором на користь цього є прогнози аналітиків щодо більш низького світового виробництва зерна, ніж минулого року за одночасного зростання споживання.
Щодо внутрішнього ринку України, то відповідно до підвищення світових цін на зерно спостерігається зростання й внутрішніх котирувань. Так, дані моніторингу ІА «АПК-Інформ» свідчать, що лише за квітень нинішнього року ціни на пшеницю зросли на 14–16%, на кукурудзу – на 10% і на ячмінь – на 5%.
Ще одним фактором, що сприятиме стабілізації такого рівня цін, є прогнозоване зниження врожаю наступного сезону. Зокрема, валовий збір зернових культур у 2014 році становитиме близько 57,3 млн тонн, а олійних культур дещо перевищить 15 млн тонн, що поступається рекордним показникам 2013 року (відповідно 63 млн і 16,2 млн тонн). Знижувальний прогноз валового збору зумовлений складною економічною ситуацією в країні та коливаннями курсів валют. Це не дозволить вітчизняним аграріям у повному обсязі забезпечити належне фінансування всіх технологічних операцій і призведе до зниження врожайності. Крім того, треба відзначити загальне збільшення виробничих витрат на вирощування основних культур. Наприклад, на думку самих аграріїв, цього року очікується збільшення питомих витрат на виробництво продукції в середньому на 500–700 грн/га, що зумовлено суттєвим дорожчанням ресурсів. Насамперед це стосується імпортованих складових технології вирощування сільгоспкультур. Наприклад, серед посівного матеріалу кукурудзи близько 50% припадає на імпортоване насіння, а для соняшнику показник перевищує 90%, що в разі падіння курсу національної валюти призводить до значного збільшення витрат. Також зросла вартість палива та засобів захисту рослин. Таким чином, ціни на зерно нового врожаю, швидше за все, зростатимуть.
Така ситуація із цінами на зернові культури впливатиме й на коливання собівартості виробництва кормової бази, зокрема в птахівництві. Причому в птахівництві треба зазначити таке: кілька останніх сезонів спостерігається збільшення споживання зернових культур в Україні на корми і насамперед завдяки розвитку самої галузі. Птахівнича галузь, на відміну від інших у тваринництві, характеризується тим, що більша частина поголів’я птиці (57%) зосереджена у великих сільгосппідприємствах, що працюють у галузі промислового виробництва м’яса чи яєць птиці. До того ж галузь відрізняється кормами саме промислового виробництва за обґрунтованими рецептурами, де частка зернових компонентів часто сягає 60–70%. Тому збільшення вартості зернової сировини має вагомий вплив на вартість готових кормів і кінцевої (м’ясної чи яєчної) продукції. Із другого боку, велика частка птахопоголів’я зосереджена у великих вертикально-інтегрованих підприємствах, що мають свою кормову базу. Для таких підприємств характерним є більша урожайність сільгоспкультур, ніж у середньому в Україні. Відповідно, у вартості кормів така сировина буде закладена по собівартості, без торговельних надбавок, що не так сильно здорожуватиме корми. Крім того, надані Європейським Союзом у 2014 році торгові преференції можуть підвищити ефективність підприємств-експортерів завдяки нарощенню обсягів експорту конкурентної продукції. У результаті це може допомогти утримувати внутрішні ціни на готову продукції на рівні, що близький до теперішнього.
Якщо вести мову про інші складові кормів для виробництва м’яса птиці та яєць, то наступного маркетингового року прогнозується зростання виробництва сої в Україні, викликане розширенням внутрішньої переробки цієї культури. Таким чином, очікується на українському ринку збільшення пропозиції соєвих шротів й інших похідних продуктів, якими активно послуговуються в галузі. А це дозволить, принаймні, не збільшувати вартість цих кормів, що також впливатиме на загальний тренд до стабільності на ринку готової продукції. В той же час, вартість кормів складає лише частину (близько 50-60%) собівартості продукції, тому, при здороженні інших ресурсів, не виключене і підвищення цін на м’ясо птиці.