Точка зору

Коли стабільність галузі ставлять під загрозу щоб отримати додатково 0,3% ВВП, то здається мені, що справа не в грошах!

Олексій Харсун
аналітик ринку

Арабське прислів’я говорить: закон, як павутина, — худі мухи в ній застряють, а жирні її розривають. Наївно лякати урядовців утратами економіки, якщо в паралельній економіці «жирних мух» усе буде добре.

 

Аграріїв попросили «поділитися». Ось так просто: «Віддайте в бюджет 75% ПДВ, ми ж — уряд, нам треба працювати. А ще МВФ обіцяє дати позику й лякає, що не дасть, якщо ви не дасте. Так що самі розумієте — давайте!»

 

До того ж доходи бюджету від загального режиму оподаткування ПДВ в сільському господарстві пані Крістін Лагард — директор-розпорядник МВФ (яку, до речі, на днях викликали в суд за підозрою в шахрайстві) та пани-підписанти з боку України — Петро Порошенко, Арсеній Яценюк, Наталія Яресько й Валерія Гонтарєва (кришталево чесні люди, яких ні в чому не підозрюють і нікуди не викликають) оцінюють аж в «приблизно 0,3% ВВП». Задумайтеся: стабільність галузі, яка приносить третину надходжень від зовнішньої торгівлі, а відтак, і валютних надходжень, ставлять під загрозу, щоб отримати додатково 0,3% ВВП! Здається мені, що справа не в грошах.

 

Шановний Аграрію, уяви, що тобі вручають написану на клапті сірого обгорткового паперу зі штампом сільради й завірену печаткою колгоспу постанову Комісії зі сприяння м’ясозаготівлі про необхідність постачання 200 кг яловичини. А в кінці «постанови» — погрози за невиконання. Отримавши таке, ви були б, м’яко кажучи, здивовані. У 32-му році такі «постанови» не дивували нікого, отож, прадід мого друга Юрія Снісаренка «постанову» виконав. Думаєте, справа була у 200 кг яловичини? Ні. Зарізав корову — здавай тепер масло! І масло вдалося здати!? Ну, то здай пуд маку! Ага, не здав мак? Ну то їдь, друже, будувати Біломорканал, а про твою землю та господарство подбаємо Ми. КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ.

 

За всієї неуваги до села Кабінет Міністрів не забув першим пунктом Нової продовольчої політики записати підготовку до проведення земельної реформи. І (на відміну від записаних у своїй програмі пунктів про розмежування, вдосконалення, сприяння малому й середньому бізнесу) скасування пільг із ПДВ і є реальною підготовкою до земельного дерибану.

 

Дарма аграрії лякають уряд скороченням працівників на 60–100 тис. осіб і погрожують піти «в тінь». Це пусті погрози. Ніякого скорочення не буде: якщо навіть і доведеться скоротити трактористів, то лише для того, щоб узяти на роботу бухгалтерів — адмініструвати ПДВ. «Похід у тінь» тільки вкотре дасть уряду підстави відмовити зернотрейдерам у поверненні ПДВ, а відтак ударить по закупівельних цінах. «У тіні» ви назавжди будете в тенетах «жирних мух» — тих, що пролітають через павутину закону, стоять над ним. Чому? Господарство, яке працює «по-чорному», банально не може підтвердити свій рейтинг кредитоспроможності та є легкою мішенню для здирників чи, борони боже, рейдерів.

 

Ще трохи історії: мало хто пам’ятає, що на початку кучмівського реформування 2000-го року спецрежим ПДВ поширювався тільки на тваринництво, і лише приблизно через місяць його дію поширили й на рослинництво. На мою думку, якби не ця поступка аграрному лобі, Україна мала набагато потужніше тваринництво, а відтак і сільгоспгалузь у цілому.

 

Що ж робити нині? Однозначно залишити спецрежим для тваринництва, яке й так зазнало втрат від «професіоналізму» керманичів: зубожіння споживачів і девальвація гривні, а отже, зменшення доходів, необхідність купувати корми та ветпрепарати за високими цінами. Для рослинництва можлива така формула: аграрії сплачують ПДВ — трейдери отримують відшкодування. Тоді кошти, витрачені аграріями, врешті-решт до них же й повернуться. Проте те, що працювало автоматично, потребуватиме витрат на адміністрування як із боку держави, так й аграріїв. То що ж від цього отримає бюджет? Може, краще нічого не чіпати?

 

А ще краще — прислухатися до порад спеціалістів із ФАО і шляхом залучення інвестицій підвищити продуктивність агросектора до рівня Польщі, і цим збільшити ВВП на 4,4% в середньостроковій перспективі та 12,5% в довгостроковій. Цікаво, що, на їхню думку, для залучення інвестицій достатньо буде покінчити з непрозорим, непослідовним й обтяжливим державним регулюванням.

 

Миру й гараздів вам в Новому році!