Коли сегмент не має значення…
Я прийшов в агробізнес, не маючи ні відповідного бекграунду, ні профільної освіти. І це для мене стало серйозним викликом. А тому логічним для себе я вважав застосувати чужий успішний досвід. Розумів: якщо працює у когось, то має працювати в усіх. У мене теж спрацювало: вдалося і землю набрати, і посіяти, і віджнивувати. То був мій найперший агропроект — у рослинництві. Чистої води стартап: ми з нуля створили певний актив. І це при тому, що про рослинництво та землеробство тоді мені мало що було відомо. Звісно, відчуття відповідальності спрацювало. Дуже добре розумію тепер розповіді досвідчених людей про те, як за одну ніч сивіють. І, власне, воно й не дивно: під час посівної ти заорюєш в землю матеріальних цінностей на величезну суму, а згодом певний час — доки не з’являться сходи — від тебе вже нічого не залежить. Якщо говорити ще про якісь принципові відмінності аграрного бізнесу від інших, то, певне, небагато можна уявити собі видів людської діяльності, де є такий принципово некерований чинник, як погода та ризики, що з нею пов’язані…
Утім, загалом в агросекторі якість рішень визначається тими самими принципами й підходами, що й у будь-якому іншому бізнесі. Якщо ми говоримо про речі, що мають характер певної закономірності, то застосування одних і тих самих підходів у схожій ситуації мають приводити до подібного результату. Для мене прояв передбачуваності результату — це свідчення правильності підходів. За великим рахунком, системність є головним критерієм, що свідчить про наявність технологічності. І результат має бути передбачуваним. В іншому разі, то вже буде не агробізнес, а сільське господарство — зовсім інший вид діяльності, який людина веде на своїй присадибній ділянці. А розміри цієї ділянки не мають жодного значення. Це може бути й 40 тисяч гектарів, і 400…
Звісно, не всі ті підходи й методи, що працюють в місті, так само працюватимуть у селі. Непрофільному інвестору, до слова, треба це розуміти. Наслухавшись різних історій про виняткову високу доходність сільського господарства, багато бізнесменів, котрі жодного разу не виїжджали в село і не розуміють усіх цих обмежень, мають намір заробити в агросекторі. Нічого страшного у цьому нема. Це оживляє ринок. Зрозуміло, агробізнес дуже капіталоємний. Висока доходність супроводжується високими ризиками. Та, що найцікавіше, — у багатьох виходить! Особисто я знайомий із такими прогресивними людьми. І їх феномен вкотре доводить, що успішність-неуспішність не залежать від бекграунду та профільної освіти. Швидше, від прагнення та вкладених смислів. А всілякі проривні штуки народжуються саме на стику знань.