Точка зору

Кероване запилення додасть лохині урожаю та закладе більшу за розміром ягоду

Діна Лісогурська
доцент Поліського національного університету (м. Житомир)
Поділитись:

Не дарма лохину називають «чорною ікрою» ягідництва. Навіть за широкої пропозиції й активного попиту ціна на неї тримається на високому рівні. Високим залишається й рівень інвестицій у цей бізнес. Тож цілком зрозумілим є бажання виробника якомога скоріше повернути десятки тисяч доларів, вкладених у плантацію, та примножити прибутки. Але зробити це можливо лише за умови високої врожайності. 

У країнах–виробниках лохини один гектар приносить до 15 тонн ягід. В Україні, за даними Держстату, протягом останніх трьох років середній показник урожайності лише наблизився до 3 т/га. Звісно, одна з причин полягає в тому, що насадження лохини в нашій державі доволі молоді. Та навіть на дорослих плантаціях серед вітчизняних виробників подібні до закордонних результати отримують одиниці. Як правило, це ті, хто розуміє, що однією з головних складових урожаю є запилення.  

Лохина є ентомофільною рослиною, тобто такою, яка запилюється комахами. Самозапильними є лише деякі сорти. Надія на вітер примарна –– підвісна форма квіточки у вигляді дзвіночка перешкоджає вітрозапиленню. До того ж вченими встановлено, що запилена комахою квітка утворює вдвічі більшу ягоду, ніж самозапильна. 

Водночас випадкові відвідини квіток окремими особинами сформувати щедрого врожаю не в змозі. Запилення має бути керованим людиною. За даними досліджень, оприлюднених цього року аргентинськими вченими, частота відвідувань квіток комахами-запилювачами в умовах вільного запилювання становила лише 0,03 особини на квітку за 5 хвилин. Ученими також проаналізовано, які з комах більше навідувався до лохини. Зафіксовано, що у 89% випадків це були бджоли медоносні, 5,5% –– справжні оси, 3,6% –– повисюхові мухи, 1,8% –– строкатка. Тож зроблений висновок, що найбільший ефект приносить бджола медоносна. 

Ефективними запилювачами є й джмелі. Вони мають дві переваги над бджолою медоносною: активні за прохолодних погодних умов і вироблять ультразвукові хвилі, під впливом яких струшується пилок з квітки і збільшується ефективність запилення. Ідеальною ж комбінацією є сумісне використання бджіл та джмелів. 

Частіше на лохинових полях застосовують бджолині пасіки. Розраховувавши кількість бджолосімей на одиницю площі (на 1 га –– 7 сімей) й розробивши схему розміщення бджолиних точків (відстань між точками –– 250 м), практичні керівники господарств залучають до співпраці пасічників. 

За деякими даними, невдовзі площі під лохиною можуть збільшитися з майже 3000 га наявних до 8000 га. Проте економічне зростання в сучасному сільському господарстві не повинно бути екстенсивним. Кероване запилення дозволяє піти іншим шляхом: із меншої площі отримувати більшій урожай.

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями