Інвестиції в інтенсифікацію ставкової аквакультури окупаються за 3-4 роки
Інтенсифікація ставкової аквакультури – комплексний процес, що вимагає системного підходу та значних інвестицій.
Якщо говорити про технологічні інновації, першочерговим є впровадження систем аерації й автоматизованого моніторингу якості води. Сучасні аератори здатні підтримувати оптимальний рівень кисню у воді, що дозволяє збільшити густоту посадки риб на 30-40%.
Автоматизовані системи годівлі забезпечують оптимальне використання кормів і зменшують їх втрати на 15-20%.
Перспективним напрямом інтенсифікації аквакультури є система бетонних басейнів із проточним водопостачанням, що широко використовується в країнах ЄС. Технологія передбачає будівництво каскаду прямокутних бетонних басейнів завдовжки 10-30 м, завширшки 3-5 м і завглибшки 1,2-2 м поруч із природною водоймою. Система забезпечує постійний водообмін (2-4 рази на добу), підтримує оптимальні параметри води й високу щільність посадки риби: до 100 кг/м³ для сома, до 50 кг/м³ для форелі.
Завдяки автоматизації годівлі й контролю параметрів води, така технологія дозволяє досягти значно вищої продуктивності, ніж у традиційних ставках, за менших площ і витрат праці.
Інвестиції 350-550 євро/м3 об’єму басейнів окупаються протягом 3-5 років, а рентабельність сягає 25-40%.
Також важливо, що риба постійно доступна для реалізації дрібними й великими партіями, адже процес облову не потребує значних затрат.
Коли йдеться про біологічні методи, то це насамперед про впровадження полікультури – сумісного вирощування різних видів риб, що дозволяє ефективніше використовувати кормові ресурси водойми. Наприклад, поєднання коропа з рослиноїдними видами риб (білий амур, товстолобик) підвищує загальну рибопродуктивність ставків на 40-50%. Назагал більшість великих аквакультурних підприємств дотримуються цього правила, але все одно результати розвитку галузі залишаються невтішними.
Селекційна робота спрямована на виведення порід риб з підвищеною швидкістю росту та стійкістю до захворювань. Українські селекціонери вже створили високопродуктивні породи коропа, що здатні досягати товарної маси на 20-25% швидше за традиційні. Але, на превеликий жаль, ця робота несистемна, вона не має належної підтримки з боку держави та товаровиробників.
Інтенсифікація вимагає значних інвестицій. Вартість комплексної модернізації типового ставкового господарства площею 100 га сягає близько 5-7 млн грн. Проте такі інвестиції окупаються за 3-4 роки за рахунок:
‒ підвищення рибопродуктивності на 50-70%;
‒ зниження собівартості продукції на 20-25%;
‒ покращення якості продукції й можливості виходу на преміальні ринки.
Сучасні методи інтенсифікації ставкової аквакультури обов’язково враховують екологічну складову. Так, упровадження рециркуляційних систем дозволяє скоротити водоспоживання на 40-50%. А використання пробіотиків замість антибіотиків забезпечує екологічну безпечність продукції та знижує негативний вплив на водні екосистеми.