Інвестори для самих себе
Як зі звичного для українських реалій пострадянського заводу вирости до масштабів сучасної європейської компанії? Навряд чи достатньо лише завзяття та потенціалу.
У якийсь момент зростання обсягів бізнесу гостро ставить перед необхідністю зробити діяльність більш упорядкованою, сформувати гнучку й мобільну систему управління та визначитися зі стратегією. Нам значною мірою вдалося реалізувати ці завдання. А наші фахівці — управлінці, агрономи, менеджери, працівники елеватора, заводу, механізатори й інші робітники — основна цінність LNZ Group.
Без кваліфікованих кадрів, що здатні реалізувати поставлені цілі, всі вони й досі залишалися б тільки на папері. Натомість ми маємо, чим пишатися навіть у важкі для української економіки часи: торік EBITDA зріс на 40% — до 39 млн дол. А Лебединський спеціалізований насіннєвий завод, у який було вкладено 12,5 млн дол. інвестицій, входить до п’ятірки найкращих в Україні. Переконаний: по-іншому й не могло бути, бо ми орієнтуємося на ті критерії, які висувають світові лідери селекції, із якими співпрацюємо.
В умовах жорсткої конкуренції LNZ Group робить ставку на передові технології й це дозволяє тримати лідерство на ринку. Щоправда, рішення про будівництво насіннєвого заводу було дійсно ризикованим (особливо з огляду на події 2014-го). Проте ми розуміли нагальну потребу ринку. Спочатку планували обмежитися етапами прийманням, сортуванням і сушінням насіння кукурудзи. Та коли усвідомили, що перебуваємо на відстані всього в півтора мільйона євро від власного повного виробничого циклу, таки наважилися на цей інвестиційно непростий крок. За сім років маємо всі шанси окупити проект і суттєво збільшити потужності заводу. Визначальними у цьому будуть найближчі 5–6 місяців. Якщо ринок «прокинеться», то ми швидко адаптуємося до зростання попиту. До речі, цього року маємо 8,5 тис. га насінників, із яких майже половина — під кукурудзою.
Що дозволяє нам безболісно реагувати на сьогоднішні коливання ринку? Ми диверсифікуємо діяльність: окрім виробництва насіння займаємося вирощуванням та дистрибуцією агроресурсів. Тобто, кожен із цих напрямів підстраховує інші. Це дає змогу бути інвесторами для самих себе, не залежати від «чужих» капіталовкладень і провадити виважену політику співпраці з банками.
Велику роль у мінімізації ризиків відіграє й розосередження орендованих земель на три кластери: Шполянський, Черкаський лівобережний і Сумський.
Водночас ми перебуваємо в постійному пошуку нових ринків і нових можливостей. Так, цього року почали вирощування нішевих культур — льону, коріандру та спельти. Саме із цією продукцією плануємо закріпитися на європейському ринку, який уже за кілька місяців має стати набагато ближчим до України.