Гастрономи в онлайні
Активний розвиток інтернет-торгівлі відкриває нові канали дистрибуції для тих, хто інвестує у власний бренд.
Введення товару під власною торговою маркою до роздрібної мережі — ще та морока. І це не кажучи про умови подальшої співпраці. Більшість мереж хочуть «довгу» розстрочку (від 45 до 90 днів), «витрати на маркетинг» 14–20% продажів, плюс трейд-маркетингові заходи (7–8% продажів). Деякі товаровиробники схильні звинувачувати торгові мережі в нав’язуванні зобов’язань. Однак і декотрі представники рітейлу нарікають на нездатність контрагентів виконувати умови, з якими конкуренти легко дають собі раду. Нехай там як, кожна зі сторін захищає свої економічні інтереси, тож навряд чи є сенс шукати винного. До того ж у виробника тепер є неабияка альтернатива, що дає змогу суттєво скоротити ланцюг постачання.
Торговий дім «Добродія Фудз», що входить до складу Agricom Group, випускає продукцію під трьома торговими марками, що представлені на 90% території України та присутні майже у всіх мережевих маркетах, а також у неконтрольованому роздробі (ринки, базари й дрібні торгові точки). А торік було укладено угоду про співпрацю з одним із найбільших інтернет-магазинів України. Освоюючи нові маркетингові горизонти «інтернет-дистрибуції», компанія з оптимізмом планує майбутнє своїх торгових марок і сподівається, що додана цінність продукту сприятиме розширенню його цільової аудиторії.
Задоволення потреб клієнта. Активно працюючи з інтернет-користувачами на різних ресурсах, ми зрозуміли, що серед них досить багато наших покупців. Зі зростанням кількості учасників офіційних сторінок торгових марок у соціальних мережах, зростала й кількість запитів на придбання товарів із доставкою. Не бажаючи відмовляти клієнту, менеджери з продажу особисто складали в пакети «Нової пошти» замовлення та відправляли адресату. Звісно, будь-яка економічна доцільність у цьому була відсутня, оскільки служба продажів зазвичай формує замовлення партіями від палети.
Ідея власного інтернет-магазину поки що так і була ідеєю до сьогодні. Підрахувавши витрати на розробку й підтримку сайту, адміністрування, логістику та просування, а з другого боку, проаналізувавши дані досліджень споживачів, стало очевидним, що ми не зможемо ефективно конкурувати з обмеженим асортиментом у 50 SKU з майданчиками, які пропонують клієнтам тисячі різних товарів.
Скорочення витрат. На відміну від традиційного рітейлу в разі співпраці з онлайн-партнером не передбачаються так звані «витрати на маркетинг», обсяг яких у структурі собівартості продукту досить суттєвий. А отже, це можливість для виробника спрямувати звільнений грошовий ресурс, скажімо, на акції чи рекламу у тому самому інтернеті.
Реклама. Великі інтернет-магазини дозволяють не лише продавати, а й рекламувати продукцію, промотувати її за допомогою акцій для цільової аудиторії. Всім відомо, що найбільша цінність — це інформація. У нашому випадку — інформація про покупця. Величезні обсяги даних, до яких мають доступ онлайн-компанії дозволяють зробити користувачу саме ту пропозицію, що відповідає його цінностям, інтересам, способу життя, не кажучи вже про демографічні показники та географію.
Сьогодні кількість людей, які купують харчові продукти через інтернет, досить незначна проти тих, хто скуповується в супермаркетах, проте вона швидко росте. Так, перші півроку нашої співпраці з інтернет-магазином давали приріст у 50% щомісяця.
Проникнення інтернету в Україні у 2017 році досягло 65%. Це відкриває перед нашими співвітчизниками нові можливості, формує нові звички. Обсяги інтернет-продажів на одному майданчику залежно від видів активності можна порівняти з десятьма середніми торговими точками. Цей канал сьогодні не може компенсувати традиційний роздріб, проте його потенціал досить значний, що підтверджується нашим досвідом і не лише словами, а й діями відомого гуру у світі бізнесу Воррена Баффетта. Він на початку 2017 року продав майже на мільярд доларів акцій Walmart — законодавця моди та безперечного лідера у світі рітейлу, заявивши: «Універмаги тепер в онлайні». Ми ж, прагнучи логічного продовження, додамо: «І гастрономи теж»…