Гаряча пора: як місяць аномальної спеки вплинув на посіви
Для півдня Одещини посуха – звичне явище. Та якщо негативний вплив дефіциту опадів на сільгоспкультури частково можна нівелювати підбором сортів та гібридів, заходами для збереженням вологи, як-от: мінімізація гурнтообробітку, робота з пожнивними рештками тощо, то від аномальної спеки, що трималася в нас понад місяць, вберегти рослини практично неможливо.
Востаннє дощ у нас пройшов 14 червня, а далі денні температури протягом місяця трималися в межах 40-42°С (часом було і 46°С), температура ґрунту досягала 70-73°С, а вологість повітря була в межах 20-22%. Відтак, ми втратили близько 80% урожаю кукурудзи, яка займає в нас 440 га, і до 50% урожаю соняшнику, яким засіяно 1700 га із оброблюваних 9000 га. За місяць рослини просто погоріли, хоча нетипово дощова весна давала надію на гарний урожай. У період із 1 березня по 14 червня в нас випало 183 мм опадів, а це дуже гарний показник для нашого регіону. Тож ми розраховували зібрати щонайменше 30 ц/га соняшнику, а нині за найкращими прогнозами очікуємо зібрати хоча б 15 ц/га.
Жнива ранніх культур уже завершили. Ячмінь зібрали з урожайністю 50 ц/га, пшениця дала 47 ц/га, ріпак – 22 ц/га, льон – 17 ц/га. Це середні показники для нашого господарства. І хоч, на щастя, вплив високих температур на ранні культури був не такий критичний, як на пізні, та все ж ми трохи не дотягнули до планової врожайності, недоотримали натури, не було такого наливу зерна, якого хотілося б. А щодо ріпаку – на нього вплинув інший негативний чинник – різке зниження температури повітря у травні до 2-3°С. Через це на деяких гібридах ріпаку спостерігалася абортація стручків. Тож планова урожайність у нас була щонайменше 30 ц/га, а отримали лише 22.
В цілому за всю мою сільськогосподарську практику така тривала й аномальна спека, як була цього року, – вперше. Звісно, були роки, коли температура повітря підвищувалася до 40-42°С, але це тривало недовго, 2-3 дні, а потім це компенсувалося зливовими дощами і зниженням температури. Або, наприклад, 2019-20 роки були дуже посушливими, але не такими спекотними. Хочеться вірити, що такі погодні умови, як цього літа, так і залишаться аномальними, а не стануть типовими, утім, для себе робимо певні висновки. Зокрема, будемо зменшувати площі посівів ярих на користь озимих, хоча вони й так уже давно домінують у нашій структурі посівів. Озимі принаймні встигають сформувати непоганий урожай, вхопивши вологу зимово-весняного періоду. А ось виростити урожай пізніх культур стає дедалі важче. Крім того, плануємо сіяти пізні культури меншими нормами, щоб зменшити конкуренцію за вологу.
Також вивчаємо варіанти мінімізації обробітку ґрунту, підбираємо для себе технологію, експериментуємо, щоб визначити, яка саме нам підходить найбільше, але поки що повністю перейти не готові. Це буде лише на певній частині площ.
Правильний підбір сортів та гібридів також допомагає знизити негативний вплив посухи на посіви. Обираємо ранньостиглі посухостійкі сорти, адже у червні-липні в нашому регіоні як правило спостерігається засуха. Можна було б подумати також над вирощуванням нових, більш посухостійких культур, але я не думаю, що є такі культури, які могли б витримати місяць 40-градусної спеки з вологістю повітря менше 20%. Тому працюємо з тим, що маємо.