Агромаркет
Головне:
Точка зору

Експортна арифметика: час міняти пріоритети

Дмитро Швець
керуючий партнер компанії Start Global
Поділитись:

Україна з року в рік нарощує виробництво та експорт сільськогосподарської продукції. Так, за даними 2018 року, із сумою виручки від агропродовольчого експорту, що становила $18,6 млрд, наша держава посіла 25 місце у світі, тоді як експорт усієї групи агропродовольчих товарів у світі становив $1,6 трлн.

Здавалося б, це чудові показники для нашої держави, і ми маємо чим пишатися. Втім, не слід поспішати з висновками, адже третина вітчизняного агропродовольчого експорту – це сировина або товари з низькою доданою цінністю: зернові культури, насіння олійних, рослинні олії, залишки і відходи харчової промисловості і м’ясопродуктів…

Тож який потенціал росту вітчизняного агропродовольчого експорту і чи далеко ще Україні до його «стелі»?

За даними сервісу ІТС (Trade Map) за 2018 рік Україна посідає шосте місце серед світових експортерів зернових з $7,2 млрд при загальному розмірі світового експорту зерна у $112 млрд. Першу сходинку за цим показником з великим відривом посідають США – їхній експорт зернових утричі більший, ніж з України, і вдвічі перевищує відповідний показник Російської Федерації, яка займає друге місце. Далі йдуть Індія, Аргентина та більш близька до України за площею Франція з $7-8 млрд виручки від експорту в кожної.

Якщо розглянути п’ятірку найбільших імпортерів зернових у світі у 2018 році, частка України в їхніх закупівлях незначна:

Країна-імпортер Загальні обсяги імпорту, млрд $ Імпорт з України, млрд $
Японія 6 0,034
Китай 5,7 0,5
Мексика 4,9 0,033
Єгипет 4,5 0,6
Іран 4,3 0,2

При цьому основним постачальником зерна, наприклад, у Японію та Мексику є США (більше ніж на $4 млрд в кожну). Таким чином на цих ринках Україні конкурувати досить складно.

Цікава ситуація також і з експортом соняшникової олії, де Україна є незмінним світовим лідером. Наприклад, у 2018 році цієї продукції вітчизняні виробники експортували на $3,7 млрд із значним відривом від Російської Федерації, яка опинилася на другому місці з виручкою в $1,1 млрд. При цьому загальний обсяг світового імпорту соняшникової олії у 2018 році склав $7,3 млрд.

Країна-імпортер Загальні обсяги імпорту, млрд $ Імпорт з України, млрд $
Індія    1,9 1,7
Китай 0,5 0,3
Іран     0,5 0,1
Італія  0,4 0,2
Іспанія 0,38 0,2

Як бачимо, потенціал для зростання на цих ринках досить обмежений та особливий ривок у збільшенні обсягу буде зробити складно. Звісно, в умовах зростання чисельності населення, світовий ринок, мов губка, поглинатиме агросировину, і надалі попит на продовольство лише зростатиме. Втім, вітчизняним сільгоспвиробникам слід уже зараз замислитися над підвищенням власної ефективності та прибутку.

Візьмімо для прикладу нашого близького західного сусіда Польщу, яка за обсягами експорту посідає 13 місце в світі та експортує агропродовольчих товарів на суму $34,7 млрд, що вдвічі більше за показник України. При цьому площа її майже вдвічі менша, ніж України.

Тому питання лише в тому, хто і що експортує. Так, до топ-5 продуктів вітчизняного експорту входятьзернові культури, жири, олії, залишки від виробництва, включно з кормами, та м’ясо. У Польщі ж це – м’ясо, тютюн, 04 група УКТЗЕД (сир, масло-молочні вироби, яйця, мед), 19 група УКТЗЕД (готові продукти з зернових) та інші харчові продукти (соуси, концентрати, дріжджі та інше). Як бачимо, переважають товари з високою доданою цінністю.

А тепер для прикладу розглянемо детальніше, яка ситуація в категорії «Готовi продукти iз зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошнянi кондитерськi вироби» в Україні та Польщі.

Український експорт цієї групи у 2018 році склав $268 млн, що майже в десять разів менше, ніж у Польщі, яка входить у топ-10 експортерів цієї групи в світі. Експорт цієї групи товарів Польща наростила в середньому на 13% з 2014 по 2018 роки. А в Україні за той самий час цей показник упав на 10% з 2017-го по 2018-ий.

Тож, якщо говорити про потенціал українського агропродовольчого експорту, слід зважувати, чи ми хочемо бути світовими лідерами в сировинній групі і весь час залежати від світової кон’юнктури ринку та конкуренції, що зростає, чи збільшити виручку й зменшити ринкові ризики за рахунок розвитку власної переробки і зміни експортних пріоритетів.

Поділитись: