Агрономія
Головне:
Точка зору

Експертиза насіння та вибір препарату: два кроки від протруйника до якісного врожаю

Маттіас Хорш
директор із маркетингу в Україні, Молдові та країнах Кавказу BASF
Поділитись:

Протруювання насіння перед висадкою – як техогляд спецтехніки перед жнивами. Тільки наслідки відсутності першого можуть бути серйозніші. Адже протруйники захищають не лише насіння, а й проростки рослин та сходи. Вони контролюють розвиток більшості хвороб і запобігають поширенню небезпечних шкідників, які можуть знищити п’яту частину врожаю, а в деяких випадках – навіть його половину.

Для забезпечення врожаю варто тримати у фокусі експертизу насіння та розуміння дії протруйника. Від цих чинників залежить не лише ефективність препарату, але й прибуток аграрія.

Ми рекомендуємо починати протруювання з експертизи. Чому вона так важлива? По-перше, експертиза зекономить кошти аграріїв на придбання фунгіцидів і протруйників, які не зможуть проявити повною мірою свою ефективність, а відтак відпрацювати вкладені в них ресурси. По-друге, допоможе отримати більший урожай.

Посівний матеріал варто віддати на експертизу до спеціалізованої насіннєвої лабораторії. Державних центрів сертифікації в Україні 24, практично в кожній області. Там експерти дадуть насінню прорости та в проростках визначать, чи воно здорове, чи заражене інфекціями та зазначать, якими саме.

Справа в тому, що ми часто виявляємо на практиці пошкодження посівного матеріалу через певні умови збирання, транспортування чи зберігання або його хвороби (летюча сажка – в зернових колосових, бактерії, гриби, спори тощо). Залежно від стану насіння необхідно обирати протруйник. Тоді це дасть потрібний результат.

Крім експертизи насіння, потрібно розуміти якість ґрунту, пам’ятати про сівозміну, з’ясувати прогнозовані погодні умови та вірогідність появи шкідників. Від умов, у яких ростиме культура, залежать сходи та врожай. Так, погодні умови 2019 року (відсутність вологи в південних регіонах та надмірні зливи – у західних і північних) продемонстрували: не завжди вдається вчасно вносити фунгіциди. Тож протруйник лишається чи не одним із основних захистів культури.

Після аналізу всіх цих чинників можна визначатися з протруйником.

За механізмом впливу на рослину протруйники бувають контактні, системні й трансламінарні. Перші мінімізують ріст і розвиток бактерій, грибів, інших патогенів, що перебувають на поверхні посівного матеріалу.

Контактні протруйники мають локальну профілактичну дію, здатні тривалий час залишатися на поверхні та не дозволяють шкідливим мікроорганізмам (грибам, бактеріям, вірусам) проникати всередину.

Системні препарати проникають усередину насіння і проростка та знезаражують ґрунт навколо насінини від різних інфекцій. Ефективність таких протруйників менше залежить від рівномірності обробки та зберігається довше, як порівняти з контактними.

Трансламінарні протруйники проникають усередину рослини та захищають її від хвороб.

Щороку на українському ринку ми фіксуємо зростання попиту на протруйники подвійної дії – контактно-системної, які забезпечують комплексний захист завдяки поєднанню кількох речовин.

Наприклад, тритіконазол разом із прохлоразом захищають рослину від кореневих гнилей, активізують ріст продуктивних стебел та навіть забезпечують дезінфекцію ґрунту. А поєднання тритіконазолу, флудіоксонілу та флуксапіроксаду одночасно захищає від внутрішньої інфекції (летюча сажка, септоріоз, фузаріоз, кореневі гнилі) та зовнішньої (сітчаста плямистість, снігова пліснява).

Тобто протруйник контролює і насіннєві, й ґрунтові інфекції. Крім того, така комбінація здатна підвищити стійкість до стресових умов.

Також важливою складовою препарату є прилипач. Його додають в основу протруйника. Завдяки цьому активні речовини краще тримаються на насінині. Тому радимо аграріям обирати протруйник із прилипачем, аби ефективність була ще вищою.

Поділитись: