Дрібним яєчним птахофабрикам вже не під силу конкурувати з великими гравцями

Зрозуміти, що відбувається у вітчизняному яєчному бізнесі, складно. Було складно завжди. Упродовж останніх років ситуація не змінюється. Підприємства практично не рентабельні. Адже комбікорм дорогий, а ціна на яйце весь рік коливається. Лише три місяці на рік птахофабрики яєчного напрямку отримують прибуток, а решта дев’ять місяців ‒ самі збитки. Постійно треба інвестувати, модернізувати виробництво. У собівартості столового яйця близько 4,5 грн. становить комбікорм, а ще ж затрати на енергоносії, зарплату, податки тощо. І це при тому, що вартість яєць коливається від 6 до максимум 10 гривень за десяток у роздрібній торгівлі. 
Ті виробники яєчної продукції, що є вертикально інтегрованими структурами (мають власний банк землі, комбікормові заводи, вирощують зернові, утримують батьківські стада), почуваються більш-менш нормально за рахунок можливості зменшувати собівартість яйця. 
Український ринок столових яєць уже досяг свого насичення, надалі показник споживання на душу населення істотно не збільшуватиметься. Частка експорту українського яйця невелика, що пов’язано із кількома чинниками. По-перше, із специфічністю зберігання та транспортування даного продукту; по-друге, найближчий ‒ європейський ринок для України все ще закритий. Хоча вже на сьогоднішній день географія експорту значно розширилась на Близький Схід і Азію.
Щоб бути конкурентоздатним в сучасних  ринкових умовах, собівартість продукції  має бути невисокою, а для цього потрібні модернізація та інвестиції у виробництво. Оскільки вільних грошей у птахофабрик яєчного напрямку практично немає, доводиться залучати кредитні кошти, а це можуть собі дозволити далеко не всі. Загострює ситуацію і те, що багато дрібних птахофабрик сьогодні взагалі не можуть витримати конкуренцію з великими «гравцями», які на великих обсягах виробництва можуть дозволити собі таку розкіш, як демпінг цін. Таким чином, український ринок яєць і яєчних продуктів стрімко рухається до монополізації.
Тому я не здивуюся, якщо через певний час на українському ринку залишиться декілька великих виробників курячих столових яєць, які «робитимуть погоду» на цьому ринку. 
Український ринок столових яєць уже досяг насичення, і надалі показник споживання на душу населення істотно не збільшуватиметься. Частка експорту українського яйця не так вже й велика, що пов’язано із кількома чинниками. По-перше, з крихкістю і коротким терміном зберігання продукту; по-друге, найближчий ‒ європейський ринок для України все ще закритий. Хоча винахідливі яєчні магнати і тут знайшли вихід: деякі з них сьогодні розширили географію експорту на Близький Схід і Азію.
На сьогодні близько 60% продукції виробляється домашніми господарствами і малими підприємствами, яким важко залучити капітал. Це підштовхує до того, що слабкі гравці і далі будуть витіснятися з ринку потужними (що відбувається вже не перший рік).