Точка зору

До посівної готові

Олександр Дорошенко
голова ФГ «Алігатор» (Дніпропетровська обл.)

Невдовзі стартує друга весняна посівна в умовах війни. Та попри всі труднощі ми вже закупили насіння, ЗЗР, контрактуємо добрива. Дефіциту по жодній із цих позицій нині на ринку немає, єдина проблема – ціна. В цілому собівартість вирощування культур зросла щонайменше вдвічі, як порівняти з 2021 роком. Наприклад, карбамід у 2021 році коштував 18-20 тис. грн за тонну, а вже минулої весни ми купували його по 42 тис. грн, при тому що вартість зерна знизилась. Але завдяки оптимізованій технології вдається стабільно працювати навіть в таких умовах.

Наприклад, фосфор і калій наші поля отримують з органічними добривами. Ми розділили поля на чотири частини, тож із 2 тис. га щороку на 500 га вносимо органіку. Таким чином кожна частина поля отримує її раз на чотири роки, як це передбачено технологією. Вартість органічних добрив нині нижча, ніж мінеральних, а от їх внесення – дороге, бо для цього потрібно багато спеціальної техніки, як-от навантажувачі, причепи, розкидачі. Та все ж це вигідно й ефективно. Разом з тим азотні добрива вносимо щороку.

Щодо ЗЗР – застосовуємо 50% генериків і 50% оригінальних препаратів. При цьому, наприклад, на соняшнику не використовуємо ані гербіциди, ані фунгіциди, а по пшениці й кукурудзі – лише страхові гербіциди. Заощаджувати на засобах захисту рослин вдається, зокрема, завдяки правильній сівозміні. У нас 50% площ займає зернова група і стільки ж – технічна. І хоч соняшник та ріпак на сьогодні є найрентабельнішими культурами, структуру посівів залишимо сталою (25% – соняшник, 10% – ріпак), хоч багато хто й націлений на збільшення площ під олійними цього року.

В цілому, якщо рахувати економіку сівозміни, в нас усі культури рентабельні, хоч торік через несприятливі погодні умови рентабельність просіла. А враховуючи, що під час жнив дизельне пальне купували по 60 грн/л, деякі культури пішли «у мінус».

Зараз багато хто говорить про збитковість вирощування пшениці. Уже прогнозують загальне скорочення площ під цією культурою. Утім, у нас, навпаки, цього року під пшеницею 750 га, хоча зазвичай це 700 га. Пшениця для нашого господарства дуже рентабельна культура навіть у нинішніх умовах. Це завдяки тому, що маємо точку збуту з коротким логістичним плечем – переробний завод неподалік. Так, на сьогодні переробники закуповують її по 7,5 тис. грн за тонну. Якраз зараз ці кошти витратимо на закупівлю азотних добрив.  

Загалом технологія максимально оптимізована і дає гарні результати, тож значних змін не плануємо. Застосовуємо мінімальний обробіток і раз на чотири роки – розпушування. Від оранки відмовилися років десять тому. Це дає значну економію, хоч і не скасовує головне питання майбутньої посівної – чи буде пальне в наявності в потрібних обсягах і за якою ціною. 

В цілому ж до посівної готові – більшість ресурсів закупили, працівників вистачає. Чотири наші співробітники пішли воювати, відтак, ми розподілили обов’язки між тими, хто залишився. Тож працюємо на Перемогу!