Точка зору

Для зміцнення премії на українську кукурудзу є об’єктивні причини

 

Ринок сільськогосподарських активів в Україні пройшов торік суворі випробування ціновими коливаннями. Стрімке зростання цін протягом першого півріччя 2018-го змінилося таким самим стрімким падінням вартості у другій половині минулого року. Схоже, що цінові «американські гірки» мають повторитися й у 2019-му…

 

Вартість кукурудзи не мала імунітету від зовнішніх впливів і слідувала загальним ринковим трендам. Її ціна зайшла в круте піке ще в травні, коли Дональд Трамп оголосив про початок запровадження торговельних бар’єрів для товарів китайського походження. Сезонність ціноутворення була зламана, і вартість цього активу на Чиказькій товарній біржі почала падати ще до періоду цвітіння кукурудзи у США. Наслідком падіння ціни на американську кукурудзу стала велика премія на українську. І це зробило її неконкурентоздатною, особливо на тлі виходу на ринок нового врожаю з Бразилії на початку літа.

 

Осінь уже принесла рекордний урожай в Україну. Вітчизняні сільгоспвиробники зібрали 35,5 млн тонн кукурудзи. Саме внаслідок цього рекордного обсягу та значної конкуренції з боку Бразилії на початку осені українські ціни й далі знижувалися й досягли дна у жовтні. На щастя, для українських аграріїв урожай кукурудзи в Бразилії й Аргентині виявився значно меншим за поперед ній — на 16,5 та 9 млн тонн відповідно. Зрештою, це допомогло відновити український експорт і надало підтримку цінам. У вересні-жовтні Україна відвантажила на зовнішні ринки менш як 2 млн тонн, а в листопаді — понад 3 млн тонн кукурудзи.

 

Головним ринком її постачання, як і раніше, є країни Європейського Союзу — 21 млн тонн поточного маркетингового року проти 18,4 млн за такий самий період торік (за оцінками американського міністерства сільського господарства). Висока вартість пшениці спонукає європейських тваринників до часткового заміщення її в кормах на кукурудзу, що додатково збільшує споживання «цариці полів» на кормові цілі. Особливо це помітно на прикладі Німеччини, де через посуху значно постраждав урожай пшениці та, як наслідок, відчутно збільшився попит на українську кукурудзу.

 

Ринок кукурудзи ЄС — поле битви між Україною та Бразилією. Якщо на початку осені українська кукурудза суттєво поступалася бразильській супротивниці (їй належало близько 30% у структурі європейського імпорту проти бразильських 45%), то вже на початку грудня вони помінялися позиціями. Зважаючи на менший урожай, Бразилія вже не в змозі підтримувати попередній високий ритм експортних відвантажень й поступово зменшуватиме пропозицію кукурудзи, починаючи з грудня. Ба більше, протягом останнього місяця спред між цінами (з умовами постачання FOB) на українську та бразильську кукурудзу утримувався вище за 10 доларів на користь останньої. Враховуючи ще й більші видатки на фрахт, вона значно менше конкурентоздатна на європейському ринку.

 

Отже, українська кукурудза стає майже безальтернативною для європейських споживачів. Саме спираючись на це припущення, можна прогнозувати рекордні обсяги експорту української кукурудзи протягом наступних трьох зимових місяців. Цілком імовірно, що впродовж зими країна відвантажить на експорт понад 8,5 млн тонн. Тобто на кінець лютого сукупно з початку маркетингового року буде продано на зовнішні ринки майже 14 млн. Це робить прогноз Міністерства сільського господарства США щодо експорту кукурудзи з України поточного маркетингового року на рівні 28 млн тонн не таким уже й фантастичним. Уже навесні, з огляду на вихід на ринок рекордного врожаю аргентинської кукурудзи (його наразі оцінюють у 42 млн тонн), попит на кукурудзу українського походження дещо зменшиться. Проте країна має добрі шанси експортувати додатково ще близько 7 млн тонн протягом трьох весняних місяців. Таким чином, маємо усі підстави очікувати на продовження тренду на зростання вартості української кукурудзи наступного року завдяки рекордним обсягам експорту.

 

Так, «ведмеді» можуть зауважити щодо велетенської пропозиції кукурудзи на внутрішньому ринку, яка мала б негативно впливати на ціну. Проте, по-перше, дуже потужний зовнішній попит має створювати умови для зростання «фобівських цін». По-друге, рекордні обсяги експорту кукурудзи взимку й навесні, своєю чергою, не дозволять логістиці відчути традиційне сезонне полегшення. А відтак, суттєве сезонне зменшення перевезень, яке щороку починалося з грудня, не буде помітним. Таким чином, ціни на умовах постачання СРТ будуть високими, і розширення спреду між цінами на умовах постачання FOB і СРТ, яке логічно було б очікувати з огляду на велетенський урожай і пропозицію кукурудзи в Україні, не відбудеться.

 

І наостанок, вартість кукурудзи на Чиказькій товарній біржі й далі зростатиме, зважаючи на потужний експорт американської кукурудзи. Загалом на поточний маркетинговий рік на експорт зі Сполучених Штатів законтрактовано вже 32,6 млн тонн кукурудзи. Це другий найкращий результат за осяжний відтинок історії.

 

Зважаючи, що Бразилія поволі залишає ринок, фактично на початку 2019 року Сполучені Штати й Україна поділять світовий ринок кукурудзи на двох. Важливо, що на більшості головних світових ринках збуту української кукурудзи — країнах Європейського Союзу, Китаї та Ірані — ми не конкуруємо з американською царицею полів. Це створює підстави для зростання як цін на Чиказькій товарній біржі, так і для зміцнення премії на українську кукурудзу. І хоча було б занадто необачно очікувати на повторення торішніх цінових рівнів близько позначки 200 доларів за тонну на умовах СРТ, проте з високою імовірністю можна пророкувати подальший розвиток цінового ралі, що вже набирає оберти.