Для убезпечення від весняних заморозків треба бути готовим вкласти $2–3 тис. на гектар

 

Весняні заморозки — одні з найнебезпечніших форс-мажорних погодних умов, з якими стикаються виробники будь-якої плодово-ягідної продукції, в будь-якому регіоні України.

 

З власного досвіду можу сказати, що методів боротьби з такою погодною стихією небагато. Найпоширеніший — це нічне підпалювання тюків соломи, розкладених по периметру поля. Цей метод дієвий лише для високорослих насаджень (плодових, кісточкових культур, горіхових садів), адже дим піднімається догори і затримується в «коридорах», утворених насадженнями. Проте такий метод має дуже обмежений спектр дії, а його ефективність залежить від сили і напрямку вітру, експлікації ділянки тощо.

 

Також є схожий за принципом метод боротьби з пониженням температур — використання машини, яка генерує пар з гліцерину. Принцип її роботи простий: треба на платформі возити таку машину вздовж рядів насаджень, і за короткий час 2–3 гектари покриваються димом. Мною особисто такий метод випробуваний наразі не був, однак виробники описаного обладнання заявляють про його ефективність навіть у разі заморозків до мінус 5 °С градусів. Такий метод теоретично є більш дієвим за обкурювання соломою за рахунок контрольованості кількості й напрямку дії виробленого диму.

 

Найбільш ефективним засобом боротьби із заморозками я вважаю систему frost protection — дрібнодисперсне розпилення великої кількості води на всю рослину під час заморозків. За такого прийому температура в зоні крони рослин підвищується, а цвіт, бруньки та зав`язь опиняються в такому собі крижаному саркофазі. Однак цей спосіб потребує значних стартових капітальних інвестицій (приблизно $2000–300 0 на гектар) та технічної спроможності господарства подати на всю ділянку воду одночасно, а це 40–60 м3/га. Окупність інвестицій в таку систему — 1–2 ночі приморозків, які можуть знищити весь урожай, адже $3000 — це еквівалент 3–3,5 т черешні з гектара.

 

Також не слід забувати, що вирощування будь-яких плодово-ягідних культур у плівкових тунелях — це теж гарний спосіб захисту від весняних заморозків. Однак тунелі — це все-таки технологія вирощування, а не боротьби із заморозками.

 

Нами також було випробувано багато засобів захисту рослин, антистресових препаратів, мікродобрив від найкращих світових виробників. Можна сказати, що всі вони були ефективними лише тоді, коли температури опускалися не критично (до мінус 1–1,5 °С) і рослини лише пригнічувалися. У разі серйозного ушкодження цвіту чи зав`язі такі препарати не працюють.

 

Боротьба із весняними заморозками стає для агрономів дедалі більшим викликом через нестабільність та непередбачуваність погодних умов з року в рік. Однак можна принаймні зменшити такі ризики ще до закладання плодово-ягідних плантацій. Слід дуже ретельно та відповідально підійти до вибору земельної ділянки (врахувати перепади висот, розташування щодо сторін світу, наявність поруч лісосмуг, водних джерел тощо), а також до вибору культур та їх сортів залежно від регіону вирощування й ґрунтово-кліматичних умов. І в разі правильного вибору всіх зазначених факторів ризики весняних заморозків можна дещо мінімізувати.