Для приживлення саджанців персику важливо знати прості правила

Під впливом тепла і вітру, які дуже часто бувають навесні, земля в посадковій ямі саджанця персику швидко висихає і лопається. Навколо саджанця утворюється земляна кірка, яка перешкоджає аерації, а також утворюються глибокі тріщини.

Через них надходять теплові потоки повітря, які підсушують як землю, так і кореневу систему, яка ще не прижилася. Ці тріщини терміново потрібно засапувати, а також бажано зробити підсипку землею в пристовбурному колі і замульчувати пристовбурні кола. Набряклі бруньки дуже часто пошкоджуються шкідниками. Запас поживних речовин і вологи в кореневій системі і штамбі саджанця невеликий, а тим більше, що в цей період збільшується плюсова температура. Волога, яка є у саджанця швидко випаровується, а так як коріння ще не прижилися, то постачання вологою і поживними речовинами саджанця припиняється. У таких несприятливих умовах саджанець часто гине.

Позитивну роль для гарної приживлюваності саджанців персиків грає мульчування пристовбурних кіл, незалежно від часу висадки. Мульча перешкоджає утворенню земляної кірки, а також тріщин в землі навколо деревця, сприяє аерації землі в пристовбурному колі і роботі черв’яків. Це при весняній посадці. А при осінній — ще й оберігає кореневу систему від підмерзання. Тільки товщина шару мульчі взимку набагато більше весняної і дорівнює 20-30 см.

Важливе значення при посадці саджанців має заглиблення щеплення в грунт нижче рівня землі. Незалежно від термінів посадки — навесні або восени. При такому способі оберігаємо щеплення і кореневу систему від підмерзання. А також не порушуємо кореневу систему при поглибленні пристовбурного кола сапкою.