Інтеграція в інтернет відкриває безліч можливостей для аграрія

Фермер може не зважати на соцмережі, але вони не можуть не впливати на його життя. Для аграрія інтеграція в інтернет відкриває безліч можливостей

На онлайн-конференції Digital Agro Day, що відбулася в лютому цього року, були озвучені такі дані: у цілому в соцмережах присутні 4,2 млрд користувачів, тобто 53,6% від загальної кількості населення на Землі, при цьому лише за 2020 рік з’явилося 490 млн нових користувачів і їхня кількість надалі зростатиме. У середньому на інтернет люди витрачають майже 7 год на день з усіх пристроїв, тобто понад 48 год на тиждень. Погодьтеся, що ці цифри вражають. Для аграрної спільноти вони мають неабияке значення. 

У березні минув рік від запровадження першого локдауну в Україні через пандемію Covid 19. Ця подія внесла зміни практично в усі сфери життя, включно з агробізнесом. Сучасні технології поки не дозволяють віддалено посіяти моркву, обробити цибулю від трипсів чи зібрати врожай картоплі, хоча усе більше процесів у сільському господарстві автоматизуються. Найбільші зміни торкнулися збуту товару й роботи зі споживачами. Кілька епізодів закриття продовольчих ринків, припинення роботи закладів громадського харчування, порушення традиційних ланцюжків збуту і загальна невизначеність — усе це разом спонукало виробників до пошуку альтернативних каналів продажу. Ключовою альтернативою стала інтеграція малих і середніх фермерів у соціальні мережі. 

Звісно, все це не нове: і до пандемії багато господарств мали власні сайти, сторінки в мережі Facebook, вели блоги в Instagram і викладали відео на YouTube. Але локдаун змусив аграріїв більше уваги приділяти комунікації зі споживачем через цифрові канали. Це стало особливо помітним під час підготовки кількох останніх номерів журналу, коли чи не кожен фермер в інтерв’ю став посилатися на власну сторінку в соцмережі й розповідати про досвід виходу зі збутового колапсу через різноманітні інтернет-канали. 

Герой поточного номера Олександр Воропаєв, директор ринку «Початок», розповів, що в деяких орендарів (фермерів і підприємців, що орендують торгові місця на ринку) відсоток продажу онлайн зріс до 50%. Карантин став драйвером змін і змусив учасників аграрної спільноти переглянути традиційні підходи до продажу. 

Активно через соцмережі тримає зв’язок із клієнтами й продає лохину та суниці садові ягідна ферма «Озеряна». До речі, власник цієї ферми Ярослав Мовчун — піонер у ягідному секторі із запровадження різноманітних новацій, як-от обприскування дронами чи доставка продукції за схемою last mile delіvery з використанням електровелосипедів. 

Торгівля онлайн допомогла Ользі та Віталію Шкріблякам, фермерам із Запорізької області, в умовах жорсткого локдауну оперативно реалізувати свіжі салати, вирощені для сегмента HoReCa, й втратити не більше 20% продукції. І це в умовах, коли в один момент фермери всієї України лишилися без перспективи продати товар через традиційні канали збуту. Ольга та Віталій були за крок від того, щоб заорати плантацію, але зрештою результати збуту через соцмережі перевершили їхні очікування. 

На відміну від подружжя Шкрібляків, для яких головним каналом збуту став Facebook, голландець Анне Фредерік Ван Сайен та його дружина Наталя серед соціальних платформ у своєму бізнесі використовують переважно Instagram, адже, за їхніми словами, там більше молодіжної аудиторії. Про це вони розповідають у статті «Обличчя господарства в інтернеті». До речі, саме в цьому матеріалі зібрано кращі поради й досвід українських фермерів із просування власної продукції в соцмережах. 

За останній рік в онлайн перемістилися навчальні вебінари, виставки й конференції. Паралельно із втратою традиційних шляхів обміну досвідом та знаннями з’явилися нові, по-своєму цікаві й перспективні. Словом, життя завжди відкриває можливості для тих, хто готовий їх бачити, тож варто ними скористатися.