Цінова турбулентність на ринку пшениці
У лютому ціни на світових пшеничних ринках демонстрували значну волатильність. З одного боку, зберігалась певна невизначеність щодо стану врожаю в країнах Південної Америки. З іншого – екстремальні погодні умови прийшли на європейський континент та в США. Якщо в Україні та в південних регіонах Росії низьким температурам передували рясні снігопади, які суттєво збільшили сніговий покрив і, відповідно, захистили озимину від вимерзання, то в США ситуація гірша. Як на мене, наразі є висока ймовірність пошкодження американської озимої пшениці та часткового її вимерзання. Саме очікування на вкрай низькі температури в основних регіонах виробництва американської пшениці розігріло ринки наприкінці минулого тижня, а передувало цьому цінове просідання, яке стало наслідком виходу чергової доповіді WASDE USDA.
Напередодні її виходу я, як і більшість ринкових аналітиків, очікувала на перегляд американськими урядовими експертами рівня перехідних запасів пшениці в бік їх скорочення – як у самих Сполучених Штатах, так у світі загалом. Причиною подальшого цінового просідання став той факт, що ці сподівання виправдались лише частково.
Оцінки кінцевих запасів американської пшениці за місяць не змінилися – 836 млн бушелів або 22,76 млн тонн, а світових – скоротилися з 313,19 до 304,22 млн тонн. Вказаний обсяг виявився меншим за нижню межу діапазону очікувань торгівлі, який було оприлюднено напередодні. Світові кінцеві запаси на 2020/21 МР зменшено на майже 9,0 млн тонн через більш високий прогноз рівня споживання для Китаю та Індії. Попри це, вони залишаються рекордними, оскільки Китай та Індія мають відповідно 51% та 9% від їх загального обсягу.
Скорочення запасів відбулось паралельно із збільшенням прогнозу світового виробництва пшениці в 2020/21 МР на 793 тис. до рекордних 773,44 млн тонн за рахунок більш високого виробництво в Казахстані (+1,76 млн тонн), яке частково було компенсоване його скороченням для Аргентини (-300 тис. тонн) та Пакистану (-500 тис. тонн). Світове споживання також підвищено на 9,8 млн до 769,3 млн тонн переважно через вищий рівень попиту на корми для Китаю (+5 млн тонн), а також продовольчого і промислового (FSI) попиту для Індії (+3,5 млн тонн).
За оцінками USDA, кормове та залишкове споживання пшениці в Китаї у 2020/21 МР досягне рекордних 30,0 млн тонн і перевищить попередній рекорд 2012/13 МР, який становив 26,0 млн тонн. Внутрішні ціни на кукурудзу в Китаї і надалі перевищуватимуть ціни на пшеницю, що заохочує до ще більшого її використання на кормові потреби. Очікується, що індійська FSI збільшить свою потребу в пшениці на 3,5 млн до рекордних 96,5 млн тонн, оскільки обсяги державних резервів скорочуються швидше, ніж передбачалося раніше. На думку американських аналітиків це, ймовірно, стало наслідком включення продуктів з пшениці до державних програм продовольчої допомоги в Індії які запроваджені в країні з метою подолання економічних зривів, спричинених COVID-19.
Обсяг світової торгівлі в лютому (проти січневого прогнозу) підвищено несуттєво – до 193,14 млн тонн, переважно за рахунок Індії (+400 тис. тонн), а його збільшення для Казахстану (+500 тис. тонн) та ЄС (+500 тис. тонн) компенсувало скорочення для Аргентини (-1 млн тонн). Збільшення прогнозу європейського експорту стало можливим з огляду на його високі поточні темпи та підвищення конкурентоздатності через введення Росією своїх експортних обмежень. Зазначу, що попри ринкові очікування оцінку цьогорічних поставок пшениці з Росії залишено без змін, що як на мене, виглядає доволі дивно.
Окремо хочу ще раз звернути увагу на Китай. Для нього прогноз імпорту пшениці було переглянуто в бік його підвищення на 1 млн до рекордних 10 млн тонн, і такий тренд на підвищення оцінок китайського імпорту спостерігається вже 6 місяців поспіль. Якщо ці прогнози підтвердяться, це буде найвищий рівень імпорту пшениці до Китаю за останні 25 років.
Минулої п’ятниці 12 лютого в Китаї розпочалося святкування Китайського Нового Року, яке, зазвичай, триває до двох тижнів і суттєво уповільнює будь-яку торгівлю в країні. Як на мене, цей час варто використати саме для того, аби переосмислити нове місце Китаю на пшеничному ринку і оцінити його подальший вплив на торгові ланцюги та процеси. Збільшення китайського імпорту пшениці до 10 млн, а кукурудзи до 24,5 млн тонн може стати вагомим чинником під час майбутнього планування фермерами свого зернового клину як в Україні, так і в найближчого конкурента на цьому ринку – Сполучених Штатах. До цього це все призведе – час покаже, але вже сьогодні можна з впевненістю констатувати, що вага китайського чинника на світових аграрних ринках не лише збережеться до кінця поточного сезону, а й посилиться у 2021/22 МР.