Точка зору

Чи існують стійкі гібриди до останніх рас вовчка соняшникового

Сергій Хаблак
док. біол. наук, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу A.G.R. Group
Поділитись:

Вовчок соняшниковий (Orobanche cumana Wallr.) – паразитна безхлорофільна рослина, що вражає кореневу систему рослини-господаря, яка поглинає з неї воду, поживні речовини і виділяє токсичні продукти обміну. Orobanche cumana належить до поліморфного виду, що складається на сьогодні із низки рас, названих буквами латинського алфавіту: А, B, С, D, E, F, G і H.

В Україні протягом ХХ століття тричі спостерігалося виникнення нових рас вовчка, а в початку ХХІ століття четвертий раз відбувається поява нових його рас. За цей час утворилася низка біотипів цього паразита, що долали імунітету соняшнику.

В Україні приблизно з 80-х до кінця 90-х років епіфітотичної ситуації з вовчком на соняшнику не виникало. Успішна селекція нових гібридів соняшнику протягом столітньої історії його вирощування давала змогу вирішувати проблему стійкості до вовчка. У той період часу в популяціях вовчка всюди переважала раса С з деякою домішкою вірулентних особин раси D.

На початку XXІ століття в Україні значне перенасичення сівозмін соняшником викликало низку негативних явищ, особливо поширення і посилення шкідливості хвороб і шкідників, зокрема вовчка. В останні роки в Україні спостерігається ураження вовчком гібридів соняшнику, які володіють стійкістю до раси Е, F і G, що свідчить про виникнення та інтенсивне накопичення нових, більш вірулентних рас паразита. Повністю стійких гібридів соняшнику до останніх рас вовчка поки що не існує.

Помилки у виборі і посіві сприятливих гібридів соняшнику – одна з основних причин поширення вовчка. Шкодочинність цього паразита дуже висока. За середнього ступеня зараження посівів урожай соняшнику знижується на 25-50%. У разі зараження новими вірулентними расами цього паразита втрати врожаю соняшнику можуть досягати 60-100%.

Наразі в умовах України на соняшнику паразитують Е, F і G раси вовчка, тому рекомендується вирощувати гібриди соняшнику, стійкі як мінімум до шостої (F), сьомої (G) і вище рас паразита або гібриди системи Clearfield і Clearfield Plus. Гібридів, стійких до дев’ятої (І) і вище рас вовчка, поки що не створено.

Для запобігання розвитку нових рас вовчка, вирощування стійких гібридів завжди має супроводжуватися іншими способами захисту від паразита.

Вовчок не здатен долати стійкість гібрида всього за 1-2 покоління. Річ у тім, що подолання паразитом того чи іншого механізму стійкості нового гібрида – це тривалий процес, який може тривати від кількох до десятка років і залежить від багатьох агротехнічних та інших чинників. В історії вирощування соняшника були тривалі, протягом десятків років, періоди, коли вирощування стійких гібридів з дотриманням інших агротехнічних заходів призводило до практично повного зникнення паразита з полів, оскільки він не міг подолати стійкість господаря.

Як правило, раси вовчка зникають з припиненням вирощування гібридів, від яких вони живляться. З кінця 70-х до середини 90-х паразит у посівах соняшнику практично був відсутній. Це було пов’язано з дотриманням науково-обґрунтованих сівозмін і вирощуванням стійких гібридів соняшнику.

Таким чином, найкращим способом захисту соняшнику від вовчка та запобігання появи нових його рас є комплексна система контролю, яка включає вирощування максимально стійких гібридів із застосуванням інших способів боротьби з паразитом.

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями