Тваринництво
Головне:
Під час карантину важливо зберегти логістичні потоки для забезпечення аграріїв насінням, - думка За два місяці Україна закупила за кордоном 6 тис. тонн сиру У Канаді послугами агроавіації користується кожен четвертий-п’ятий фермер У групі компаній «Олстас» знайшли спосіб уникнути промивання ґрунтових гербіцидів Зорянський елеватор на Рівненщині завершує відвантаження зерна Компанія FMC розпочала реєстрацію препаратів для захисту томатів від південноамериканської томатної молі Вітчизняні борошномели закликають владу тимчасово обмежити експорт зерна, аби запобігти здорожчанню хліба АМКУ призупинив впровадження «Укрзалізницею» нового договору про надання послуг На термінал Neptune зайшов під завантаження найбільший балкер Про нові органічні малинники площею 40–50 га на кілька років можна забути, – експерт
Точка зору

Чому хворіє українська риба

Наталя Матвієнко
іхтіопатолог, доктор біологічних наук
Поділитись:

Вирощування риби в умовах аквакультури неможливе без технологій, що передбачають скупчення значної її кількість у водоймі та використання поживних кормів. А це призводить до розвитку різних патогенних організмів. Додаймо до цього різні забруднюючі речовини (пральні порошки, пестициди, гербіциди), що потрапляють у воду, різку зміну клімату та інше. Отримаємо результат – риба починає масово хворіти.

Аналіз ситуації впродовж останніх 15 років свідчить про те, що захворювання у риби реєструються практично в усіх рибницьких господарствах і природних водоймах України. Ці захворювання викликають бактерії, віруси та паразити. Риба худне, втрачає товарний вигляд, стає несмачною.

Чи можна запобігти цьому? Звичайно. Один із методів – попередження захворювань, зокрема профілактичні оброблення риби, передбачені технологією вирощування та відповідними нормативними документами. Але…

Держпродспоживслужба України, опираючись на європейські рекомендації, заборонила всі препарати для оброблення риби, не запропонувавши будь-якої альтернативи. Тобто сьогодні лікувально-профілактичні заходи з оброблення риби фактично унеможливлені.

До того ж значно скоротилася кількість регіональних лабораторій ветеринарної медицини, де натепер практично відсутні спеціалісти-іхтіопатологи.

Така ситуація створює підґрунтя для хвороб риби. А неконтрольоване її перевезення з-за кордону і в середині країні призводить до значного поширення небезпечних захворювань.

Той факт, що вже тривалий час Держпродспоживслужба живе без голови, лише посилює ці проблеми.

Традиційно навесні відбувається спалах захворювань риби. Така ситуація є ризиковою для вітчизняних рибницьких підприємств, бо може завдати їм значних економічних збитків. Відсутність дієвих кроків із вирішення цих нагальних питань матиме негативний результат для галузі, створюючи загрозу харчовій безпеці країни.

За останні роки в Україні до мінімуму скоротилися видатки на здійснення наукових досліджень у рибництві. Наразі проблеми захворювань риби комплексно не досліджуються, ситуацію намагаються змінити лише вчені-ентузіасти.

Що ж необхідно зробити, аби докорінно виправити ситуацію?

По-перше, профільну державну структуру – Держпродспоживслужбу України – повинен очолити фахівець. Потрібно створити нормативну базу відповідно до європейського законодавства, що регулювала б питання забезпечення здоров’я об’єктів аквакультури, кількості відбору проб для спеціалізованих ветеринарних лабораторій.

Хтось нарешті у нашій державі має припинити грабіж рибників, коли на аналізи беруть по 8 кг риби та по 1,2 кг чорної ікри! Зрозуміло, що сама Держпродспоживслужба не віддасть без бою такий ласий шматок: знайдуться десятки причин та «наукових» обґрунтувань.

По-друге, необхідно запровадити екосистемний підхід до рибного господарства й аквакультури. Для цього потрібно системно займатися навчанням рибників, а часто-густо – й елементарним просвітництвом. Лише постійна роз’яснювальна робота на семінарах, телебаченні, у пресі може поступово змінити ставлення суспільства до риби та її споживання.

Державна підтримка галузі, впровадження сучасних технологій у рибництві, ефективна робота Держрибагентства та Держпродспоживслужби – це запорука успіху. А українські рибники зі свого боку готові нагодувати якісною рибою не лише Україну, а півсвіту.

Поділитись: