Чого очікувати бджолярам у сезоні-2026
Усі бджолярі з нетерпінням чекають початку нового сезону бджільництва. Минулий видався доволі складним через супутні чинники, які почали впливати ще з осені 2024 року:
‒ відсутність накопичення вологи в осінньо-зимовий період 2024/2025;
‒ пізні та сильні весняні заморозки 2025 року;
‒ тотальне голодування бджолиних сімей через знищення морозами весняних пилконосів і медоносів після заморозків;
‒ ослаблення бджолиних сімей до початку медозбору з соняшнику, спричинене голодом;
‒ інтенсивний розвиток кліща варроа і, як наслідок, ослаблені бджолині сім’ї в зиму 2025/2026.
І пасічникам саме час замислитися над тим, як підготуватися, щоб у майбутньому мінімізувати чи взагалі усунути більшість із перелічених проблем, на які можна вплинути.
На жаль, проблеми сезону-2025 досі переслідують бджолярів. До згаданих негативних чинників, що суттєво впливають на бізнес, цього року в Україну прийшла справжня зима з доволі низькими та тривалими температурами, які в окремих регіонах досягали -30 °С.
В епоху глобального потепління більшість бджолярів не очікували такого розвитку подій. Тому підготовчі роботи до зимівлі 2025/2026 часто здійснювалися не дуже ретельно, з розрахунком на черговий теплий холодний сезон:
- на зимівлю залишили багато слабких бджолосімей;
- вулики не утеплювалися;
- сім’ї заходили в зиму без достатніх кормових запасів.
Останню проблему загострив неврожайний 2025 рік. Тут і спроби відібрати у бджіл більше меду, і брак вільних коштів на осінню підгодівлю.
У такій ситуації можна лише рекомендувати контролювати перебіг зимівлі бджіл і завчасно надавати їм необхідну допомогу. З огляду на те, що лютий ‒ найскладніший період зимового спокою бджіл, необхідно вжити всіх заходів для виправлення помилок, яких припустилися під час підготовки до зими. Звісно, це не гарантує виживання, але підвищує його шанси: допоможе знизити смертність бджолиних сімей і дати їм можливість дозимувати до весняного обльоту.
Справжня, люта зима з сильними морозами й достатнім сніговим покривом цього року несе не лише випробування для бджолярів, а й сподівання на успішний медоносний сезон-2026. Шанси на такий розвиток подій зростають ‒ проблем із накопиченням вологи в осінньо-зимовий період цього року менше. І якщо не буде екстремальних заморозків навесні та спеки чи посухи влітку, перспективи врожаю видаються непоганими.
Решта ‒ справа рук бджоляра. Отже, слід звернути увагу на такі моменти.
- Наявність запасів меду для весняного розвитку. Якщо їх бракує у сім’ях, то пасічнику треба забезпечити. Завжди варто залишати після сезону певну кількість медових рамок як страховку від проблем, пов’язаних із голодом. Якщо їх немає, шукати інші способи вуглеводної підгодівлі.
- Наявність білкових підгодівель. У період повної відсутності пилку (зазвичай після медозбору з акації) бажано, щоб бджолині сім’ї не зупиняли розвиток. Стимулювання маток лише цукровим сиропом або медовою ситою не дає результату. Тому навесні бажано заготовити необхідну кількість пилку для підгодівлі (канди з пилком або перемелений сухий пилок).
- Мобільність. Якщо пасіка кочова, слід уважно стежити за погодою та аналізувати кількість опадів у регіонах. Волога в ґрунті ‒ позитивний чинник. Інформація про неї допоможе зрозуміти, куди переміщатися на медозбір.
- Моніторинг пасіки (точків). Оснастити кожен точок вагами для контролю принесення нектару. Якщо через несприятливі природні явища, як торік, надходження різко припинилося, завчасно почати термінову підгодівлю, не чекаючи виснаження сімей.
- Співпраця з агрономами. Збирати інформацію про посіви гібридів соняшнику та ухвалювати рішення щодо переміщення пасіки з урахуванням даних про нектаровиділення. Більшість посівів соняшнику не виділяли нектар саме через своє походження.
- Відповідальна боротьба з кліщем варроа. Аналізувати закліщеність (промивання в спирті, просіювання цукровою пудрою тощо) і діяти відповідно до отриманих результатів.
- Забезпечення чистою водою. Стежити, щоб у бджіл була чиста вода з першого дня розміщення на новому місці. Не варто ставити пасіку поблизу місць вивезення гною (посліду) на поля. Він часто містить надлишкову кількість залишкових антибіотиків. Отже, є високий ризик, що після дощу антибіотики потраплять у воду, а згодом ‒ і в мед.
Насамкінець залишається побажати всім гарної погоди, потужного цвітіння рослин, сильного нектаровиділення та щедрого врожаю.