Агропідприємствам потрібен механізм формування мінімальних експортних цін, який би не заважав вільно торгувати
Рішення уряду щодо зміни порядку розрахунку мінімальних експортних цін на деякі види агропродукції викликало занепокоєння з боку профільних асоціацій. Адже постанова № 331 створює певні ризики для експорту.
На думку членів УКАБ, основним недоліком методологічного характеру є ніким та нічим не обґрунтована зміна у розрахунку референтних мінімальних експортних цін на окремі види товарів із застосуванням квантильного методу з п’ятого на десятий процентиль.
На практиці це означає, що починаючи з квітня мінімальна експортна ціна буде вищою. Адже чим вищий процентиль, яким передбачено виключення 10% нижчих цін, тим більша кількість вищих цін залишається для розрахунку.
Також незрозуміло, з яких причин відбулась зміна розрахунку з п’ятого на десятий процентиль. Тож не виключено, що згодом уряд перегляне цей показник й для обрахунку мінімальних експортних цін залишатиметься все більша кількість вищих цін.
Крім того, коли держава так різко змінює правила гри, компаніям-експортерам непросто донести ці зміни до своїх контрагентів. Як можна пояснити, що потрібно в укладеному контракті потрібно збільшити ціни, бо інакше неможливо буде вивезти партію за кордон.
Щоправда, в Мінагрополітики відреагували на звернення агробізнесу щодо запровадження змін у розрахунку мінімальних експортних цін й запропонували спільно знайти рішення. Тож аграрні асоціації надіслали пропозиції щодо удосконалення Порядку.
Зокрема, УКАБ пропонуватиме коригувати розрахунок мінімальної експортної ціни не тільки, відштовхуючись від методу 10% процентилю, а й ураховуючи середньозважені ціни. Таким чином мінімальна експортна ціна має бути не більше, ніж 80% від середньозваженої ціни. Цей підхід має кращу прив’язку до реальної ситуації на ринку й, на наше переконання, є більш об’єктивним.
Друга наша пропозиція стосується більш швидкої реакції Мінагрополітики на ринкові зміни. Це є нагальною потребою в умовах запровадження тарифів з боку США та дзеркальних відповідей країн, щодо яких було застосовано американські мита. Такі дії опосередковано впливають на Україну, адже глобальний ринок може відреагувати різким зниженням цін на важливі для нашого експорту культури, зокрема, кукурудзу, соняшник та пшеницю.
Тож ми пропонуємо, щоб МінАПК мало можливість оперативно втручатися в ситуацію й встановлювати мінімальні експортні ціни не раз на місяць, а раз на декаду, якщо вартість агропродукції впаде більш, ніж на 10-20%. Важливо наголосити: йдеться саме про право, а не обов’язок профільного відомства видати новий наказ про встановлення мінімальних експортних цін шляхом їх зниження з урахуванням коливань вартості агропродукції на світовому ринку.
У разі позитивного сприйняття урядовцями нашої пропозиції, було б логічним орієнтуватись на торговельні майданчики тих країн, куди ми експортуємо агропродукцію. Зокрема, Варшавську біржу, Euronext, MATIF тощо.
Наразі у проєкті змін до 5-го пункту Порядку МінАПК пропонує уточнення, що мінімальна ціна орієнтується на вартість агропродукції, зафіксовану в митних деклараціях за попередній період. У відомстві підкреслили, що запропоновані ними зміни не розв’язують проблем, тому їм важливо залучити агробізнес задля удосконалення механізму формування мінімальних експортних цін.
Уряд запровадив режим експортного забезпечення з метою боротьби з так званим «сірим» експортом, і бізнес погоджується з цим: дуже важливо, щоб валютна виручка надходила в Україну у повному обсязі. Натомість агропідприємствам потрібен такий механізм формування мінімальних експортних цін, який би не заважав узгоджувати вартість продукції з контрагентами й вільно торгувати. Тож є сподівання, що агробізнес почують й спільними зусиллями вдасться напрацювати зважений механізм формування мінімальних експортних цін.