Фактично кожен другий долар в Україні від агробізнесу. Тому доволі популярне запитання, яким сьогодні переймаються охочі інвестувати в агросектор: як створити/купити своє фермерське господарство?
Потрібна розвідка
Очевидно, що для того, щоб вирощувати сільськогосподарські культури та тварин, потрібна земля. Оскільки прерій в нас немає, її доведеться орендувати. Відтак треба «піти в розвідку»: дізнатися, де є вільна земля; де земля орендується потенційними конкурентами або закінчуються договори оренди; або є дефекти в реєстрації прав оренди. Такі дослідження дуже важливі, оскільки можна вкласти кошти в «зайняту землю», і тоді доведеться захищати свої права та законні інтереси в суді, а це витрати і часу, і коштів, і нервів.
Тому рекомендація перша: перш ніж укладати договори оренди земельних ділянок, пересвідчуйтеся, що ця земля не є в оренді інших агровиробників. Можливий варіант отримання землі — це купити корпоративні права в компанії, що вже має сформований земельний банк і готова його продати. Тут важливо провести юридичний аудит кожного з таких договорів. По-перше, це дозволить пересвідчитися, що відносини оренди оформлені належним чином, чітко розуміти середній строк оренди, сформувати реєстр наявних договорів і якщо будуть явні, але допустимі дефекти в таких договорах, суттєво знизити ціну продажу. В будь-якому разі покупець знатиме, що купує і за які гроші.
Не тисніть на «гальма»
Скільки б у вас не було грошей, але якщо в селі ви не порозумієтесь із тамтешньою громадою, фермерство у вас «гальмуватиме». Тому важливо, щоб люди, у яких ви орендуватимете землю, знали вас, і щоб ви дотримувалися даних раніше обіцянок, домовленостей. Насамперед потрібно організовувати збори орендодавців, своєчасно сплачувати орендну плату, тримати пульс на житті села, де вам дозволили орендувати землю.
Врешті земельний банк сформовано, з пайовиками (власниками цієї землі) знайшли спільну мову. Що далі? Основна порада, яка підтверджена досвідом кожного успішного агропідприємства: якщо ви думаєте, що на цьому етапі можете найняти агронома, директора, сезонних працівників і полетіти на Мальдіви, то ні. Земля любить Господаря. І чим концептуально відрізняється агробізнес від будь-якої іншої підприємницької діяльності — це стиль життя. Своїм бізнесом треба жити.
Юридичні аспекти
Сьогодні аграрії мають два пільгових податкових режими: єдиний податок четверта група та спеціальний режим ПДВ. Тому для оптимізації податкового навантаження вам в рік створення потрібно набути статусу платника спеціального режиму ПДВ. У рік створення підприємства також слідкувати, щоб питома вага від продажу сільськогосподарської продукції становила не менше як 75% — це дозволить наступного року стати платником єдиного податку четвертої групи і не сплачувати податок на прибуток.
Окреме питання — персонал. Важливо, щоб окрім директора та бухгалтера на підприємстві були працевлаштовані агроном, тракторист, комбайнер, комірник. Оскільки доволі дивно, коли на балансі в підприємства є сільськогосподарська техніка, а крім директора та бухгалтера більше ніхто не оформлений.
Щодо техніки, то підприємство може її самостійно орендувати (навіть у власника бізнесу), якщо не має змоги придбати. Важливо, щоб агропідприємство не придбавало послуги з вирощування та обробітку землі у третіх осіб, оскільки в такому разі сільгосппродукція вважатиметься для податкових цілей не власно вирощеною, і підприємство може втратити статус платника єдиного податку четвертої групи, «злетіти» зі спеціального режиму ПДВ.
Документальне оформлення операцій на підприємстві. Рекомендується мати типові договори купівлі-продажу продукції, договори постачань, а також оформлювати й не губити документи, що підтверджують реальність здійснених операцій. Маються на увазі документи, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей: товарно-транспортні накладні, складські свідоцтва, акти приймання-передачі. Адже дивно, як без перевізника з точки А в точку Б перемістилося декілька тонн жита, пшениці. Якісно оформлені господарські операції дозволять на майбутнє уникнути негативних наслідків у вигляді штрафів від контрольних органів.
Гроші й закон
Працюючи з контрагентами (не важливо, чи то покупці, чи то продавці), потрібно від них отримувати копії установчих документів: статут, виписка, витяг з ЄДР. А також продивитися історію діяльності таких компаній на ринку в загальнодоступних реєстрах (реєстри судових рішень, реєстри платників ПДВ і ТТП). Така перевірка дозволить відсіяти недобросовісних контрагентів і не потрапляти у «податкові ями». А ось дивіденди для фізичних осіб — власників агробізнесу — це вельми дороге задоволення. В момент нарахування слід утримати й сплатити в бюджет 18% ПДФО та 1,5% військового збору (для прикладу: для платників податку на прибуток ставка на дивіденди є пільговою й становить 5%). Тому популярний спосіб як для фінансування бізнесу, так і для законного «виведення» готівки з обороту — поворотна фінансова допомога. Надання підприємством такої допомоги власнику не тягне за собою жодних податкових наслідків. Важливо, щоб суми такої допомоги були повернуті в установлений в договорі строк.
Як показує досвід, земельне та податкове законодавство характеризується своєю плинністю: концептуальні зміни як мінімум — раз на рік. Тому за таку красиву фразу, як «кожен другий долар — від агробізнесу», доведеться добряче попрацювати.
Андріана Мартинів, юрист ЮФ «ОМП»
газета “АгроМаркет”, листопад 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
