Добровільна фінансова реструктуризація може дати друге дихання багатьом агропідприємствам, що не хочуть бути банкрутами.
Перспективні підприємства, що не можуть розрахуватися з боргами, таки матимуть шанс виборсатися з кризи. Про це газеті «АгроМаркет» розповіла радник юридичної фірми «ОМП» Анна ДРАГОМИРЕЦЬКА, коментуючи підписаний главою держави Закон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 №1414-VIII.
В агросекторі нині налічується чимало підприємств, які, хоч і продовжують свою діяльність, але мають великий кредиторський тягар. Більшість із них за сприятливих умов могли б ефективно реалізувати свої обґрунтовані виробничо-економічні плани, але неврегульована заборгованість тягне їх в болото банкрутства та закриття. Альтернативний варіант — реструктуризація таких фінансових зобов’язань та/або господарської діяльності боржників, а відтак — нагода досягнути домовленості з кредиторами й відновити платоспроможність. Відповідно до закону, боржник — це юридична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, яка має заборгованість хоча б перед однією фінансовою установою, що не є пов’язаною з боржником особою, та ініціює проведення процедури фінансової реструктуризації (зокрема, комунальні та державні підприємства, крім фінансових установ і казенних підприємств).
Наразі реструктуризацією зможе скористатися не кожен боржник, а тільки той, що перебуває у критичному фінансовому стані. Ба більше, приводом для реструктуризації боргів підприємства є визнання його подальшої діяльності перспективною, а самого підприємства перспективним. Таку оцінку має дати незалежний експерт. Чи буде вона об’єктивною? Певні підстави для суперечок, звісно, є, оскільки в законі не визначено критерії перспективності. Є великий сумнів, чи буде така процедура взагалі доступна для малих підприємств, бо платити за експертну оцінку має боржник. За умови низького валового доходу великі додаткові витрати без гарантії результату реструктуризації практично нівелюють цю процедуру. Загалом сама процедура — це свого роду перемовини щодо реструктуризації (між боржником, фінансовими установами й іншими залученими кредиторами) за встановленими законом правилами.
Боржник і кредитори зобов’язані не пізніше ніж протягом 90 днів із дати початку процедури добровільної фінансової реструктуризації закінчити перемовини та погодити план реструктуризації. У ньому може бути передбачено багато способів, включно з унесенням змін до кредитного договору (зокрема, погашення заборгованості окремими траншами (розстрочки), перегляд строків погашення, розміру відсоткових ставок чи інших умов, пов’язаних із кредитним договором або забезпеченням за ним); надання нового фінансування боржнику; прощення частини боргу. А також переведення зобов’язання боржника в капітал, що фактично означає можливість входження у статутний капітал підприємства його кредитора.
Одним із важливих положень є те, що у процедурі добровільної фінансової реструктуризації передбачено введення мораторію з першого дня процедури, але на строк не більше як 120 днів. На час дії мораторію заборонено виконання будь-яких вимог кредиторів, примусове звернення стягнення на майно боржника, укладання угод про заставу або іпотеку, також заборонено зарахування зустрічних вимог. Також протягом дії мораторію не нараховуються штрафи, пеня або інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо задоволення боржником будь-яких вимог, на які поширюється мораторій, і зупиняється перебіг позовної давності.
Проте потрібно взяти до уваги, що закон передбачає право кредиторів, яким належить понад 50% загальних вимог, відмовити у введенні мораторію. Та якщо вже кредитори йдуть на переговори й зацікавлені в погашенні боргів, вони ймовірно будуть розумно ставитися до цього права, і якщо боржник дійсно виражає свій намір і має конкретні пропозиції для погашення боргів, не махлює з майном, щоб сховати його від стягнення, навряд чи кредитори будуть проти мораторію, бо в кінцевому випадку він слугує на їх єдину для всіх із боржником користь.
Також законом установлюється особливий податковий режим за оподаткування окремих операцій, пов’язаних із проведенням процедури фінансової реструктуризації.
Зокрема, якщо план санації передбачає розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів, пропонується задовольняти податкові зобов’язання на умовах плану санації без узгодження з органом стягнення. Водночас податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним і списується, а податковий борг, який виник пізніше, відстрочується чи списується на умовах плану санації, які мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, що голосували за його схвалення. Забезпечується доступ боржників до фінансування за особливою процедурою для відновлення їхньої господарської діяльності.
За законом утворюються спеціальні органи для координації процедури фінансової реструктуризації. Вони дуже незвичні, проте покликані діяти ефективно в інтересах усіх учасників і створити умови боржникові, аби він міг вирішити питання виходу зі скрутного становища, відновити свою платоспроможність і задовольнити інтереси кредиторів. Закон передбачає створення секретаріату, на який буде покладено адміністративне, інформаційно-аналітичне й організаційне забезпечення проведення процедури фінансової реструктуризації. У свою чергу, секретаріат створюється спостережною радою з питань організації та проведення процедури фінансової реструктуризації, яка складається з п’яти осіб: двоє від НБУ та по одному від Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства юстиції України, які беруть участь в роботі спостережної ради на громадських засадах.
Наявність згаданого закону створює умови для ефективного вирішення спорів між учасниками: кредитори матимуть право передати на розгляд до арбітражу будь-який спір, що виникає під час проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації. Спір може бути переданий на розгляд до арбітражного комітету за наявності відповідної арбітражної угоди, яка є умовою участі сторін у процедурі фінансової реструктуризації.
***
Загалом закон детально регламентує процедуру реструктуризації та порядок взаємодії кредитора та боржника. За умови правильного й уважного підходу до реалізації процедур і наданих законом можливостей, цей інструмент має всі шанси реально поліпшити економічну ситуацію, врегулювати заборгованість і дати друге дихання багатьом перспективним підприємствам, зокрема і в аграрному секторі.
Анна Драгомирецька,
радник з питань агробізнесу ЮФ «ОМП»
газета “АгроМаркет”, вересень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
