Агромаркет

Роль генів

Роль генів

Поліпшити ті чи інші якості свиней можна за допомогою генетичного фактора: особливостей комбінацій і рекомбінацій генів.

 

Перш ніж казати про генетичний (успадкований) фактор у промисловому свинарстві, треба розібратися з окремими визначеннями.

 

Ген — матеріальний носій спадковості, одиниця спадкової (генетичної) інформації, що здатна до відтворення та розташована у певній ділянці (локусі) хромосоми.

 

Хромосоми — структурні елементи клітинного ядра, що містять дезоксирибонуклеїнову кислоту, в якій закодовані основні ознаки організму, утримується спадкова інформація організму. Хромосоми забезпечують передання спадкових властивостей організму з покоління в покоління.

 

Генотип — спадкова основа організму, сукупність генів, локалізованих у його хромосомах. Сукупність усіх спадкових факторів організму.

 

Фенотип — сукупність зовнішніх і внутрішніх ознак організму та його властивостей, які формуються внаслідок взаємодії генотипу з умовами середовища.

 

Алелі — форма стану одного гена, який охоплює ідентичні локуси гомологічних хромосом і зумовлює різні фенотипи.

 

Гомозигота (чиста лінія) — організм не дає розщеплення ознаки, бо утворює один тип гамет.

 

Гетерозигота — організм дає розщеплення ознаки нащадків, тому що утворює два типи гамет.

 

Гібрид — нащадок від схрещування двох генетично різних організмів.

 

Пробанд — вихідна особина у родоводі, що розглядається.

 

Отже, кожна селекційна ознака, що закладена в генах, успадковується відповідно до спадкових задатків. У тому разі, коли успадкування потомством ознак батьків здійснюється за схемою «один ген — одна ознака», управляти селекційним (генетичним) процесом досить просто. Наприклад: успадкування свинями білої й однієї з кольорових мастей. Та й інші масті детермінуються одним і тим самим геном, який трапляється у двох різних формах (алелях): домінантній — позначимо буквою «А» і рецесивній — буквою «а». За однорідного підбору батьків, гомозиготних за алелями «А» (генотип АА), приплід буде лише білим, а за алелями «а» (генотип аа) — лише відповідного кольору. За різнорідного підбору успадкування масті також завжди легко передбачити відповідно до відомих трьох законів Менделя.

 

На відміну від масті всі показники продуктивності свиней за своєю спадковою природою не моно-, а полігенні. Вони залежать від багатьох генів, особливостей їх комбінацій і рекомбінацій у процесі ділення хромосом і розмноження клітин, а також від мутагенезу та повноти виявлення в різних умовах зовнішнього середовища.

 

Показники продуктивності свиней діляться на три основні групи:

 

–      перша група — відтворювальні якості;

–      друга група — відгодівельні;

–      третя група — м’ясні якості.

 

Відтворювальні якості у кнурів характеризуються статевими рефлексами, здатністю до садки на чучело-фантом, кількістю повноцінних сперматозоїдів і їх запліднювальною здатністю. У свиноматок — запліднюваністю, багатоплідністю, молочністю, масою поросят у гнізді за відлучення. Однак найважливіший показник відтворювальної здатності свиноматок — середньорічна кількість одержаних поросят і їхня загальна маса.

 

Відгодівельні якості оцінюють за величиною середньодобових приростів, віком досягнення забійної ваги та конверсією корму.

 

М’ясні якості. Головним показником, що характеризує м’ясо-сальні якості свиней, є товщина шпику над 6–7 грудними хребцями. Для оцінки рівномірності розподілення шпику вимірюють його найбільшу товщину (на холці) і найменшу (над першим поперековим хребцем). На сьогодні господарства, працюючи із сильним генетичним матеріалом, визначають ще товщину найдовшого м’яза спини за останнім ребром (м’язове вічко). Важливе значення має хімічний склад м’яса й сала (уміст сухої речовини, протеїну, жиру, золи), а також фізико-хімічні властивості (кислотність, вологоутримна здатність, колір м’яса), Існує тісний взаємозв’язок між рН м’яса і кількістю вологи. Чим більше рН туші, тим менше втрат води під час переробки.

 

Тобто сьогодні є можливість обирати, чи вирощувати свиней із пісним м’ясом, чи зі значним умістом інтрамускулярного жиру.

 

Будь-який із цих показників передається по спадковості з певним коефіцієнтом. Як уже було сказано вище, кількісні ознаки залежать не від одного, а від багатьох генів, які знаходяться в різних хромосомах або їх ділянках (локусах), що мають найрізноманітніші комбінації та рекомбінації в процесі росту й розвитку тварин. Тому передбачити з великою точністю міру їх передачі від батьків потомству, посилаючись на закони Meнделя, майже неможливо. Цю проблему можна частково розв’язувати, послуговуючись показниками успадкування: чим вищий коефіцієнт успадкування, тим більша вірогідність і передання ознаки від батьків потомству.

 

Величини успадкування різних показників продуктивності можна поділити на три рівні: низький, середній і високий (таблиця).

Таблиця 1. Ступінь успадкування продуктивності свиней

Показник

Ступінь успадкування

Репродуктивні якості свиноматок

Низький 0,1–0,2

Відгодівельні якості

Середній 0,3–0,4

Показники розвитку молодняку

Середній 0,4–0,5

Забійні якості

Високий 0,5–0,6

Якість м’яса

Високий 0,7–0,9

З огляду на полігенність у різноманітних хромосомах або їхніх ділянках (локусах), на сьогодні відомі та досліджуються такі маркери ДНК:

– MC4R — конверсія корму;

– CAST — ніжність м’яса;

– CCKAR — інтенсивність росту;

– HMGA1 — пісність м’яса;

– PRKAG3 — м’ясні якості;

– ESR — розмір гнізда;

– EPOR — материнський потенціал.

 

Виходячи з можливостей дослідження, учені встановили, що 1 — вдале розташування алелей (генів), тоді як 2 — невдала форма алель (ген).

 

Крім того, показники продуктивності тварин належать до кількісних ознак, оскільки мають відповідні числові вирази (багатоплідність, наприклад, характеризується кількістю поросят; швидкість росту — кількістю грамів середньодобових приростів і днів, що необхідні для досягнення молодняком товарної маси, та ін.).

 

Узагальнення даних зарубіжних і вітчизняних літературних джерел щодо коефіцієнтів успадкування показує, що цей показник має велику амплітуду коливання, що залежить від генетичної ситуації в різних стадах.

Таблиця 2. Коефіцієнти успадкування у свиней

Ознака

Середнє

значення

Ліміти

Відтворювальні якості свиноматок

Багатоплідність

0,16

0,05–0,36

Тривалість поросності

0,15

0,05–0,35

Великоплідність

0,15

0,00–0,28

Кількість поросят:

–      під час народження

–      під час відлучення

0,20

0,16

0,10–0,40

0,03–0,45

Молочність

0,20

0,09–0,39

Маса приплоду при народженні

0,30

0,20–0,35

Маса однієї тварини під час відлучення

0,20

0,08–0,39

Маса гнізда під час відлучення

0,30

0,19–0,62

Кількість сосків

0,30

0,10–0,61

Відгодівельні якості

Середньодобовий приріст живої маси на відгодівлі

0,40

0,10–0,70

Вік досягнення маси 100 кг

0,40

0,30–0,86

Витрати корму на 1 кг приросту

0,30

0,10–0,70

Забійні та м’ясо-сальні якості

Забійний вихід

0,47

0,40–0,55

Довжина туші

0,52

0,43–0,61

Вихід сала

0,58

0,40–0,69

Вихід м’яса

0,50

0,31–0,69

Товщина шпику

0,46

0,09–0,84

Співвідношення м’ясо:жир

0,60

0,15–0,79

Площа м’язового вічка

0,48

0,10–0,79

Частка в туші:

–      окосту

–      передньої третини (лопатки)

0,59

0,47

0,57–0,63

0,38–0,56

Величина та форма окосту

0,54

0,40–0,61

Маса поперекової частини

0,54

0,29–0,82

Товщина черевної стінки

0,45

0,38–0,52

Товщина сала на череві

0,39

0,38–0,40

Показники якості сала та м’яса

Колір м’яса

0,36

0,15–0,65

Соковитість і смак м’яса

0,40

0,30–0,60

Уміст у найдовшому м’язі спини:

–      жиру

–      вологи

0,71

0,85

0,50–0,99

0,70–0,99

Щільність шпику

0,30

0,20–0,40

Фактично в країнах із розвиненим свинарством селекція ведеться виключно за індексами, тому в майбутньому індексній селекції відводиться особлива роль.

 

Згідно з джерелами інформації щодо фенотипового виявлення ознак індекси об’єднують у чотири основні групи:

 

  • індекси, що побудовані тільки за однією ознакою і включають дані про саму тварину та її найближчих родичів;
  • індекси, які включають декілька ознак із характеристикою конкретного індивідуума та йогородичів;
  • індекси за декількома ознаками, що стосуються самого пробанда;
  • індекси, що включають одну або декілька ознак, оцінених у тварин будь-якої лінії або в результаті спеціальних схрещувань ліній із вивченням загальної та специфічної комбінаційної здатності.

Олександр Бабань, канд. вет. наук

Білоцерківський національний аграрний університет

журнал The Ukrainian Farmer, жовтень 2014 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал The Ukrainian Farmer з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ