Овочі-Ягоди-Сад

Органічні овочі

Органічні овочі

 

Андрій Марченко

Андрій Марченко з села Клишки Шосткинського району на Сумщині вирощує органічні овочі в теплицях. Основний дохід дають томати й огірки, допоміжний — зелень. За сезон з одного подовженого обороту отримує до 45 кг/м2 огірків та до 35 кг/м2 томатів. Останні роки вирощує ці овочі у два обороти. Влітку через надходження продукції з відкритого ґрунту вирощувати овочі в теплицях невигідно.

 

Теплиці

 

Вирощуванням овочів та зелені Андрій Марченко займається понад десять років. За цей час господар побудував 400 м2 зимових опалюваних теплиць та 600 м2 неопалюваних. Ще 20 соток займають овочі відкритого ґрунту. Асортимент широкий: огірки, томати, капуста (білоголова рання, цвітна, броколі, брюссельська, пекінська, листкова), салати (Лолло Россо, Лолло Біонда, Ромен, Айсберг, Баттерхед), кінза, кріп, петрушка, чотири види базиліку, м’ята тощо.

 

Зимові теплиці накриті китайським та ізраїльським полікарбонатом, він найкраще зберігає тепло. Одна з них заглиблена на 1,5 м в ґрунт. Завдяки цьому теплиця менше втрачає тепло взимку і не перегрівається влітку. У ній більш стабільна температура, а графік коливань плавний. Але в такому приміщенні удвічі менше світла, тому все росте повільно. Мікроклімат і система підігріву ґрунту контролюється в автоматичному режимі. Теплиці опалюються дровами.

 

Згладжувати добові коливання температури в інших теплицях покликана саморобна система теплонакопичення з пластикових пляшок. Ці місткості розвішані по всій довжині теплиці. У кожну з них додали дрібку ЕМ-кераміки й шунгіту проти зацвітання. Навесні та восени вдень пляшки набирають тепло, а вночі його віддають.

 

— Зараз у пляшках дві тонни води, — пояснює господар. — Кожна тонна води віддає від 15 до 30 кіловат-годин тепла. За температури -10 °С зовні теплиця вночі за годину витрачає 30 кіловат тепла, тому зайві 30–60 кіловат-годин від пляшок — це добре.

 

На літо пляшки-теплонакопичувачі знімають.

 
 

 Змішані посіви

 

Ще кілька років тому органічного насіння в Україні не було, його доводилося купувати в Європі. Зараз органічне насіння в Україні є, але не весь асортимент. Наприклад, компанія «Енза Заден» має органічну лінійку Vitalis. Їхні сорти та гібриди мають гарну якість.

 

Усі овочі в теплиці фермер вирощує з касетної розсади. Підбираючи культури для змішаних посівів, зважає на рівень освітлення в теплиці, періоди росту рослин. Під зелень постійно змінює ділянки, щоб забезпечити максимально широку сівозміну. Поетапно підсаджує редиску, кріп, огірки. Важливо одразу отримувати широкий асортимент продукції, щоб легше було її продати.

 

У заглибленій зимовій теплиці ростуть томати, салат, цибуля на перо. У відкритому ґрунті своя сівозміна: озима цибуля, рання морква, редиска, цукрова кукурудза, капуста у два обороти. Ділянки з картоплею для себе розміщують хаотично по всій площі городу. Коли ґрунт прогрівається до 15–17 °С (наприкінці травня), посіви мульчують. Для мульчування використовують викошену газонокосаркою траву, яку зразу вносять, або розстилають подрібнену солому. Замульчовану картоплю менше пошкоджують колорадські жуки, а в посівах менше ростуть бур’яни.

 

У монокультурі більш сприятливі умови для розвитку збудників хвороб та шкідників.

 

Органічне виробництво

 

Спочатку Андрій Марченко вирощував овочі з використанням пестицидів. Але виявив, що хвороби та шкідники тільки накопичувалися. У 2003 році прочитав у спеціалізованому журналі про американського фермера, який вирощує овочі без хімії. Американець використовував біопрепарати, які оздоровлюють ґрунт до такої стадії, що хвороби самі зникають.

 

— Я загорівся цією ідеєю й вирішив спробувати, — розповідає Андрій. — У перший рік, коли я відмовився від пестицидів, у теплиці хвороб та шкідників стало у десять разів менше, хоч і отримав наполовину менший урожай. Лише на третій рік добився гарного врожаю.

 

Зараз фермер використовує інтенсивну органічну технологію. Забезпечує збалансоване живлення рослин азотом, фосфором, калієм, мікроелементами, використовує пробіотики та біофунгіциди. Вважає, що проти хвороб краще робити профілактичні обробки, ніж потім лікувати їх. У закритому ґрунті раз на тиждень обробляє рослини біопрепаратами від кореневих гнилей: Мікосаном, Триходерміном, Планризом. За масового розвитку хвороб використовує великі дози біофунгіцидів.

 

— Спочатку використовував багато компосту, робив ЕМ-компости з бактеріями, — каже господар. — Гній купував у сусідньому сільгосппідприємстві. Його складав у бурт, інколи поливав розчином із бактеріями, заселяв черв’яками. Отримував гарний біогумус, з умістом гумусу до 40%, а не 15%, як зазвичай. Більш якісний компост використовував у теплицях. З рослинних решток робив компост для відкритого ґрунту.

 

Останні п’ять років компост фермер не вносив і помітив, що з кожним роком знижується врожайність. Торік знову почав вносити із розрахунку одна тонна компосту на одну сотку.

 

Підживлює рослини трав’яними настоями. Їх готує з води, лікарських та звичайних трав, конюшини, бобових із додаванням бактерій. Настої ферментує до 10 днів. Ними проливає грядки раз на місяць або робить позакореневі підживлення. Також використовує попіл та курячий послід, що перебродив.

 

Для стримування патогенної мікрофлори у ґрунті використовує корисні бактерії — пробіотики.

 

— Спочатку для внесення пробіотиків використовував рекомендації російського Байкалу, — пояснює Андрій. — Зараз в Україні дуже активно використовується польський та американський досвід застосування пробіотиків — до 0,5 л на відро. За такої кількості бактерій проявляється не тільки гомеопатичний ефект, але підвищується фунгіцидна дія, яка може призупинити розвиток хвороб. Я довіряю тим бактеріям, що використовуються в усьому світі. Дозу пробіотиків збільшую порівняно з тими нормами, що були давно. Обробляю рослини щомісяця.

 

Від шкідників органічний фермер захищається за допомогою ентомофагів.

 

— Раніше купував багато різних ентомофагів, але вони не всі прижились у теплицях, — ділиться досвідом господар. — За кілька років у нас у теплиці швидко розмножилася галиця афідіміза — личинки цієї комахи, маленькі черв’ячки, гарно поїдають попелиць. Павутинного кліща на огірках знешкоджує хижий кліщ фітосейулюс. Торік купив афідіуса, він прижився та розмножився і зараз гарно знищує попелиць. У кожній теплиці є по дві земляні жаби, вони їдять білокрилок, попелиць та слимаків.

 

Продаж

 

Зібрану продукцію упаковують у біорозкладні пакети, які згодом під дією повітря розкладаються на порох. Продукцію господар продає у Шостці, у власному магазині. Є постійні покупці, які беруть овочі один або два рази на тиждень. Три останні роки активно торгує через Інтернет.

 

Регулярно на ринку проводить аналізи овочів на уміст нітратів. Вони показують результати у 5–10 разів нижчі від гранично допустимої норми навіть навесні та восени, коли в теплицях недостатньо світла.

 

Ціни на органічну продукцію залежать від сезону та ринкової ситуації й часто не відрізняються від ціни овочів, вирощених із застосуванням пестицидів.

 

Людмила Капустіна

журнал “Плантатор”, травень 2018 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ