Застосування рідких органічних добрив дозволить зменшити витрати на мінеральні добрива та сприятиме поліпшенню якості продукції.
Зростання вартості міндобрив, обмеження доступу до фінансових ресурсів змушує сільгосппідприємства шукати альтернативні шляхи забезпечення посівів поживними речовинами. Одним із таких способів удобрення є застосовування органічних добрив (наприклад, гною та гноївки), які виробляються в господарствах і є відходами тваринництва. Ми наголошуємо на технічних засобах для внесення рідких органічних добрив (РОД) типу гноївки.
Рідкі органічні добрива можна застосовувати як основне удобрення, а також для підживлення рослин у ранній період вегетації. Перед твердими вони мають низку переваг: їх застосовують рівномірно, вносять на задану глибину; застосування розчинів дозволяє також підвищити рівень механізації та зменшити витрати праці та матеріально-технічних ресурсів для навантаження й розвантаження добрив.У господарствах РОД вносять двома способами: поверхневим із наступним їх загортанням і внутрішньоґрунтовим.
Поверхневе внесення
Машини для поверхневого внесення гноївки виконують технологічний процес у такий спосіб: цистерна в агрегаті з трактором під’їжджає до накопичувального резервуара РОД, після цього усмоктувальний патрубок вакуумного насоса з’єднують із цистерною. Вмикається ВВП трактора, який приводить у дію вакуумний насос. Насос створює вакуум, завдяки чому рідкі добрива засмоктуються в цистерну з місткостей завглибшки до 6 м. Після заповнення заправний рукав від’єднують. Трактор транспортує цистерну з РОД на поле.
Під час унесення добрив нагнітальний патрубок вакуумного насоса з’єднується із цистерною. Після заїзду агрегата в загінку відкривається шибер розливного пристрою з одночасним включенням вакуумного насоса (за допомогою важеля керування гідравлічної системи). Насос нагнітає повітря в цистерну, в якій створюється надлишковий тиск, рідкі добрива під напором надходять у розподілювач. Розподілювач рідких добрив по поверхні ґрунту має доволі просту конструкцію дефлектора: добрива під напором потрапляють до нього і розбризкуються над поверхнею поля. Недоліком цієї конструкції є погане розподілення добрив на поверхні ґрунту, особливо у вітряну погоду.
Для підвищення якості поверхневого внесення РОД більшість виробників обладнують машини штангою, на якій закріплена розподільча головка з рукавами, через які здійснюється внесення добрив. На штангах установлюють різні за конструкцією розпилювачі: щілинні, відбійні щитки, обертові насадки й ін. Така конструкція розподільчого пристрою дозволяє вносити добрива на всю ширину захвату. Отже, якість унесення добрив такими машинами вища порівняно з тими, що обладнані відбійними щитками.
Високу якість поверхневого внесення РОД також можна одержати, застосовуючи штангові машини з рукавами. Вони оснащенні центральною розподілювальною головкою, від якої відходять розподільні рукави. Відстань між рукавами становить у середньому 30 см, відстань між вихідними кінцями розподільних шлангів і поверхнею ґрунту встановлюють мінімальну або взагалі нульову (розподільні шланги волочаться ґрунтом), тому добрива виливаються зі шлангів біля прикореневої частини рослин. У такому разі на рівномірність розподілення рідких добрив не впливає вітер і добрива не потрапляють на стебла й листки сільгоспкультур.
Внутрішньоґрунтове внесення
За поверхневого внесення РОД випаровуються й втрачаються поживні речовини (аміак тощо). Цього немає за внутрішньоґрунтового внесення. Таке внесення має різновиди: внесення добрив на луках і пасовищах, за міжрядного обробітку просапних культур і під основний обробіток ґрунту.
Машини для внутрішньоґрунтового внесення РОД комплектуються ґрунтообробним агрегатом. Цей агрегат обладнано робочими органами у вигляді сошників, дисків, плоскорізів, культиваторних лап, що підрізають дернину чи оброблюваний шар ґрунту.
До вихідного патрубка цистерни прикріплено циліндричний розподільний барабан (горизонтально чи вертикально), у циліндричній його частині просвердлено отвори, навколо яких установлено патрубки, що з’єднуються з трубопроводами ґрунтообробних робочих органів.
Машини для внесення добрив на луках і пасовищах обладнано спеціальними полозоподібними або дисковими сошниками, що нарізають у ґрунті борозенку, в яку й подається рідке органічне добриво. Сошники забезпечують таку саму точність розподілення добрив, як і шлангові пристрої. Недоліком цих знарядь є їхня обмежена ширина захвату.
Основна проблема, що виникає під час роботи таких машин, — забивання патрубків розподільного барабана довговолокнистими домішками (частки солом’яної підстилки, пожнивними рештки тощо). Тому більшість виробників обладнують машини різними типами подрібнювачів домішок. Тонковолокнисті домішки, що потрапляють у тонкі отвори розподілювальних патрубків і можуть спричиняти їх забивання, у процесі подавання добрив безперервно перерізуються ножем на дрібні часточки й вільно проходять через отвори, чим забезпечується надійний робочий процес машини.
Ще одним недоліком машин для внесення РОД є значні витрати часу на переїзди від місця заправки до поля, що призводить до зниження продуктивності роботи. Компанія Agrometer A.S. запропонувала конструкції розприскувачів, які не оснащуються місткостями для рідини — цистернами. У цьому разі рідкі добрива замість перевезення дорогами перекачуються насосом і за допомогою рукавів подаються до робочих розподільчих органів машини. Зрозуміло, що недоліком такої конструкції є можливість роботи лише на невеликих відстанях, бо собівартість логістики транспортування добрив на значні відстані сягає великих показників.
Випробування агрегатів
Фахівці Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого провели дослідження роботи низки штангових розприскувачів рідких органічних добрив. Під час випробувань машина для внесення РОД Komfort 2 1800TS із закордонним трактором (фото 1) виконувала технологічний процес на робочій швидкості 8,0 км/год. Витрата добрив становила 20 000 л/га, ширина захвату агрегата — 10 м, вилив рідини — 2640 л/хв. На таких режимах роботи продуктивність за основним часом становила 41,8 т/год. Проте витрати часу на переїзди до місця завантаження призвели до зменшення продуктивності за змінним часом до 20,66 т/год. Питома витрата палива за змінним часом становила 0,70 кг/т.
Економічною оцінкою встановлено, що річні прямі експлуатаційні витрати в разі застосування цистерни становлять на внесенні рідких органічних добрив 183,930 тис. грн за нормативного завантаження.
Прямі експлуатаційні витрати на 1 т становлять 42,39 грн. У структурі прямих експлуатаційних витрат вартість палива становить 23,9%, витрати на амортизацію й ТО — 73,8%, на оплату праці з нарахуваннями — 2,3%.
Забезпечено зручний доступ до всіх місць обслуговування. Витрати часу на щозмінне технічне обслуговування — 0,18 год.
За результатами випробувань штангових машин із рукавами (фото 2) установлено, що ці машини виконують технологічний процес на робочій швидкості руху 8–12 км/год. Під час досліджень машини вносили РОД під основний і передпосівний обробітки. Норма внесення робочої рідини добрив становила 3,5–9,7 т/га, вилив рідини на один рукав — 25–50 л/хв, нерівномірність унесення добрив по ширині захвату машини рукавами визначена коефіцієнтом у межах — 1,1–2,05.
Також випробували агрегат для внутрішньогрунтового внесення РОД SN800 виробництва Agrometer A.S. (фото 3). Агрегат складається з трисекційної рами, начіпного пристрою, опорних коліс, дозувального пристрою, трубопроводів, гідросистеми й електрообладнання, долотоподібних лап і прикочувальних котків. Долотоподібні лапи кріпляться до секцій рам за допомогою S-подібних стійок. У задній частині секцій установлено прикочувальні котки. Трубопроводи одним боком прикріплено до дозувального пристрою, а другим — до долотоподібних лап. Відкривання клапана та переведення агрегата з робочого положення в транспортне й навпаки виконується з кабіни трактора за допомогою гідравлічної системи.
Агрегат за допомогою триточкової навіски начіпляється на раму цистерни й працює з трактором. Під час виконання технологічного процесу він працював зі швидкістю 9,2 км/год, робоча ширина захвату — 8 м, норма внесення рідини добрив становила 3,2 т/га, швидкість виливу рідини на один рукав — 12,6 л/хв, нерівномірність унесення добрив по ширині захвату машини рукавами коливалася в межах — 2,1%, глибина ходу робочих органів (за внутрішньоґрунтового внесення) — 10–15 см.
Василь Думич, завідувач лабораторії
Ярослав Ценюх, завідувач лабораторії
Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2015 року
The Ukrainian Farmer
