На полицях українських супермаркетів цілий рік в асортименті є звичайнісінький, традиційний для українців кабачок. Його охоче купують споживачі. Виявлять інтерес до цього овочу й переробні підприємства, що мають свої вимоги до сировини. Нагадаємо основні складові промислового виробництва кабачка.
Кабачок — трав’яниста рослина з укороченими пагонами, унаслідок чого має вигляд куща. Стебло росте повільно, утворюючи доже короткі міжвузля, бічних пагонів рослина не має. В окремих сортів є стебла, що вилягають, тому рослини набувають напівкущової форми. Коренева система добре розвинена, розташовується на незначній глибині — переважно в орному шарі ґрунту (до 4 м). Листки великі, загальна площа листкової поверхні однієї рослини може сягати 25 м².
Плоди в кабачків подовжені, іноді злегка вигнуті, їх поверхня зазвичай гладка. У зрілих плодів утворюється тверда (панцирна) кора. М’якоть зеленця ніжна, щільна, білого, світло-зеленого або кремового забарвлення.
Плодоутворення в кабачка безперервне й закінчується з першими приморозками. Маса 1000 насінин кабачків 130–150 г, схожість насіння зберігається 6–8 років.
Перелік речовин, що входять до складу плодів, досить великий, насамперед це білки, жири, вуглеводи (цукри, крохмаль, клітковина, пектинові речовини), органічні кислоти, вітаміни та мінеральні солі.
Хімічний склад плодів Гарбузових культур значною мірою визначається біокліматичним потенціалом зони їхнього вирощування. Плоди, що вирощені у південному регіоні, містять, як правило, більше сухих речовин, цукрів, вітамінів, ніж у північних районах.
Мінеральні речовини є складовою частиною плодів. На кальцій більш багаті плоди гарбуза — 40 мг/100 г сирої речовини, плоди кабачка та патисона містять 14–16 мг. Плоди гарбуза багаті на фосфор — 25,0 мг/100 г сирої речовини, у кабачка та патисона — до 12,0 мг.
Умови вирощування
Походження кабачка значною мірою визначає умови його вирощування, зокрема температуру повітря та ґрунту, освітлення, вологості ґрунту, структури й гранулометричного складу ґрунту, а також інших факторів середовища.
Тепло
Кабачок — рослина теплолюбна. Насіння його починає проростати за температури +8…+9,5 °C. Оптимальною температурою для проростання насіння, а також росту й розвитку рослин є +22…+30 °С. У відкритому ґрунті за сприятливих умов сходи кабачка з’являються через 5–7 діб. Через місяць після сходів рослини рясно зацвітають, а ще через 7–12 діб можна знімати зеленці.
За температури повітря нижчої за +15 °С ріст і розвиток рослин кабачка гальмується, листки його дрібнішають, унаслідок чого врожай різко зменшується.
Світло
Кабачок — світлолюбна рослина короткого дня. У разі затінення рослини сильно видовжуються та відстають у розвитку. За оптимального освітлення плодоносіння настає раніше й урожай вищій, ніж за тривалої похмурої погоди або затінення. Рослини кабачка особливо вибагливі до освітлення в період появи сходів (фаза сім’ядолей). Значна інсоляція необхідна рослинам патисона в період цвітіння та плодоутворення.
Вода
У складі плодів кабачка залежно від фази достигання міститься 77–95% води. Великим листкам і плодам цієї культури необхідно багато води, значна кількість якої випаровується. Водночас рослинам притаманна порівняно висока посухостійкість, але високий урожай плодів вони дають в умовах зрошення. Тому необхідні часті поливи, однак надлишкове зволоження ґрунту може зашкодити. Максимальне споживання вологи кабачком припадає на період інтенсивного плодоутворення.
Ґрунти
Кабачок швидко росте, має відносно слабку кореневу систему, тому найпридатнішими для нього є ґрунти від зв’язано-піщаного до суглинкового гранулометричного складу з достатньою кількістю поживних речовин і рН ґрунтового розчину 6,2–7,0.
Попередники
Кращі попередники — багаторічні трави, пшениця озима, картопля, томат, зернобобові, кукурудза на силос. Не слід розміщувати його після інших культур родини Гарбузові.
Особливості технології
Вирощують кабачок переважно у відкритому ґрунті двома способами: посівним і розсадним (останній дозволяє одержувати врожай плодів на 2–3 тижні раніше, ніж посівний).
Одержання ранньої продукції кабачка досягається за використання скоростиглих сортів і гібридів, застосування різних способів обробки насіння (замочування, пророщування, прогрівання, гартування пониженими температурами тощо), посиленого живлення фосфорно-калійними добривами, мульчування посівів й інших заходів. Проте жоден із цих способів не може так сприяти одержанню ранньої продукції, як розсадний спосіб і культура кабачка під плівковими вкриттями різних типів, і особливо сумісне застосування цих прийомів.
На підґрунті узагальнення результатів наукових досліджень і передового досвіду на півдні України ми виділили найпоширеніші способи вирощування кабачка за крапельного зрошення в польових умовах:
Вирощування посівного кабачка із застосуванням плівкової мульчі дозволяє отримувати плоди кабачка на 6–10 днів раніше, ніж без мульчування.
Розсадний спосіб вирощування із застосуванням плівкової мульчі пришвидшує розвиток кабачка на 8–10 днів порівняно із садінням розсади у відкритий ґрунт. Розвиток розсадної культури кабачка з мульчуванням ґрунту випереджає розвиток посівного кабачка з мульчуванням ґрунту у середньому на 12–14 днів.
Найшвидший ріст і розвиток кабачка в польових умовах спостерігається під тимчасовим плівковим укриттям типу термос. Під цим укриттям спостерігалося скорочення тривалості між фазних періодів порівняно із розсадним способом вирощування кабачка з мульчуванням ґрунту.
Період збору плодів кабачка в разі вирощування під тимчасовим плівковим укриттям типу термос настає на 25–30 днів раніше, ніж за сівби насінням у відкритий ґрунт і на 15–20 днів раніше, ніж за сівби насіння під мульчу.
Обробіток ґрунту
Лущення стерні (ґрунту) проводять одразу після збирання врожаю попередника на глибину 8–10 см дисковими лущильниками у двох напрямках. Поля, на яких вирощували багаторічні трави або засмічені коренепаростковими бур’янами, через 10–12 діб лущать удруге на глибину 14–16 см лемішними лущильниками.
Зяблеву оранку проводять після внесення добрив. Глибина оранки на супіщаних ґрунтах має становити не менше ніж 23–25 см, на чорноземах звичайних і південних 25–27 см.
За появи восени сходів бур’янів зяб 1–2 рази культивують на глибину 10–12 см. Навесні в разі настання фізичної стиглості ґрунту необхідно провести боронування зябу у два сліди для збереження вологи в ґрунті.
Перед сівбою кабачка проводять передпосівну культивацію на глибину згортання насіння (4–6 см), а за розсадного способу вирощування перед садінням проводять культивацію ґрунту на глибину 10–12 см.
Внесення добрив
Дози добрив і співвідношення між елементами мінерального живлення встановлюють з урахуванням родючості ґрунту, його забезпеченості рухомими формами поживних речовин, удобрення попередника тощо. Мінеральні добрива під кабачок уносять головним чином під зяблеву оранку та під ранньовесняну культивацію. Орієнтовна доза добрив — N60P60K60. Фосфорні та калійні добрива 2/3 від норми вносять під зяблеву оранку, азотні, також 2/3, — під ранньовесняну культивацію. Решту дози NPK вносять у підживлення кабачка разом із поливною водою.
Вирощування розсади
Вирощують розсаду у весняній розсадно-овочевій теплиці, в поліетиленових горщиках діаметром 10–12 см і заввишки 10 см. Для приготування ґрунтової суміші, якою наповнюють горщики, беруть 5 частин дернового ґрунту, 4 частини перегною й одну частину піску. На 1 т суміші необхідно додати 1,5–2,0 кг калійної солі, 2–3 кг аміачної селітри та 10–12 кг суперфосфату. Заповнюють горщечки на 2/3 об’єму, що дає змогу підсипати ґрунтову суміш упродовж росту рослин: цей захід запобігає витягуванню розсади й ураженню «чорною ніжкою».
Для сівби в горщики використовують відкаліброване насіння, що відповідає вимогам ДСТУ «Насіння овочевих, баштанних, кормових та пряно-ароматичних культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови». Насіння в горщики висівають пророслим по 2 шт. Пророщування проводять за 2–3 доби до сівби. Дату сівби необхідно розрахувати так, щоб на час садіння розсади її вік був 20–25 діб, до того ж для одержання сходів необхідно в середньому 5 діб.
До появи сходів температуру повітря в теплиці, де вирощують розсаду, підтримують близько +28…+30 ˚С, після появи сходів її зменшують до 16–18 оС на 3–4 дні. У подальшому температуру в теплиці підтримують так: у сонячні дні +25…+30 ˚С, у похмурі — +20…22 ˚С. Температура вночі +16…18 ˚С. Відносну вологість повітря підтримують на рівні 50–60%. Після появи сходів у горщиках залишають по одній рослині кабачка.
Поливають розсаду помірно, не допускаючи перезволоження ґрунту, водою, що підігріта до температури +18…+20 ˚С.
Упродовж усього вирощування двічі проводять підживлення розсади: перший раз у 2-тижневому віці коров’яком, який розведено водою в пропорції 1:8 із додаванням на 10 л 20–25 г суперфосфату; або тільки мінеральним добривом із розрахунку на 10 л води по 10 г аміачної селітри та хлористого калію і 30 г суперфосфату. Через тиждень після першого підживлення проводять друге розчином мінеральних добрив у тій самій дозі, що і за першого підживлення.
За 7–10 днів до садіння розсади проводять її загартовування. Для цього температуру повітря в теплиці зменшують на 3–5 ˚Сшляхом провітрювання приміщення, удень спочатку частково, а потім повністю знімають покриття з теплиці. У цей час зменшують норми поливу розсади або не поливають зовсім. За добу до садіння розсади на постійне місце вирощування ґрунтову суміш у горщиках зволожують до повного насичення.
Терміни сівби
Першим і дуже важливим прийомом для одержання високого врожаю є вибір оптимального терміну сівби. Він для кабачка має вирішальне значення, бо від цього залежать дозрівання, величина та якість урожаю.
Температура ґрунту визначає вибір термін сівби. Оптимальним терміном є встановлення середньодобової температури ґрунту на глибині 10 см, яка має бути близько +10…+12 °С. За розсадного способу вирощування кабачка температура ґрунту має становити не менше ніж +12…+14 °С.
Крім ранньої сівби кабачка застосовують й інші терміни сівби, включно з найбільш пізніми. За даними ПДСДС ІВПіМ НААН в умовах півдня України найбільш пізнім терміном сівби кабачка є 1–10 липня.
Глибина загортання насіння
Вона впливає на дружність одержання сходів, що в результаті визначає одночасність плодоносіння посівного кабачка. Глибина загортання насіння залежить від температури, вологості й гранулометричного складу ґрунту. Оптимальна 4–6 см.
Площа живлення рослин
Урожай і якість плодів кабачка значною мірою залежатьвід площі живлення рослин. Загущення призводить до погіршення якості плодів і надмірного накопичення нітратів у них, а зрідження посівів — до недобору врожаю. Рослинам кабачка для нормального росту й розвитку необхідно формувати площу живлення, що не менша ніж 0,5 м². Схеми вирощування кабачка можуть бути різноманітними, найпоширенішими з яких є: рядкові схеми 70 × 70 см і 140 × 35 см, а також стрічкова — (140 + 70) × 40 см.
Кабачок формує високоякісний урожай за оптимальної густоти рослин. Він дуже чутливо реагує на зміну площі живлення рослин, що визначає забезпеченість рослин світлом, вологою та поживними речовинами.
Догляд за рослинами
Протягом вегетації ґрунт підтримують розпушеним і чистим від бур’янів. Прополювання та культивацію міжрядь проводять із урахуванням того, що коренева система кабачка порівняно неглибока. Тож розпушування в рядках необхідно проводити не глибше ніж на 6–8 см, а в міжряддях на 10–12 см.
Кабачок добре реагує на підживлення, як кореневі, так і позакореневі. Перше підживлення зазвичай проводять через 7–10 діб після садіння розсади або через 3 тижні після сівби. Для цього застосовують рідкі органічні добрива або водний розчин комплексних мінеральних добрив, переважно хелатних форм. Часті (один раз на тиждень) підживлення сприяють підвищенню врожайності та пришвидшенню настання фази плодоношення.
Кабачок досить рідко хворіє (найнебезпечніша борошниста роса) і уражається шкідниками.
Збирання врожаю
Від часу отримання сходів і до початку технічної стиглості плодів проходить 35–50 діб. Молоді зав’язі на початку плодоношення необхідно збирати через 2–3 дні, а в період масового плодоношення — щоденно. За умови регулярного вилучення плодів із рослини кабачок може плодоносити до перших приморозків. У період збиральної кампанії підживлення, поливи та розпушування проводять із тим самим інтервалом у часі, що й до настання фази плодоношення.
Володимир Книш, канд. с.-г. наук, завідувач відділу технології вирощування овочевих і баштанних культур,
Катерина Волошина, наук. співроб.
Південна державна сільськогосподарська дослідна станція ІВПіМ НААН
журнал “Плантатор”, вересень 2014 року
Плантатор
