Розрахунок рецептів комбікормів для курчат-бройлерів слід проводити з урахуванням енергетичної цінності кормів і вікових особливостей птиці.
Наявні методологічні та технологічні особливості оптимізації енергетичного живлення курчат-бройлерів помітно ускладнюють точність визначення вмісту енергії в рецептурах комбікормів відповідно до потреб птиці, а сам рівень енергії не може вважатися гарантованим показником поживності.
Різноманітні причини мінливості енергетичної цінності кормів, що залежить від сорту зернових, умов вирощування, вмісту некрохмалистих полісахаридів, ліпідів, амінокислот, крохмалю, активності ферментів, умов збирання, зберігання й обробки, та особливості кожної партії птиці відповідно до її маси, кросу і статі пов’язують із гетерогенністю продуктивності й травного потенціалу бройлерів, які важко оцінити та спрогнозувати.
Оцінка енергетичної поживності кормів
Для оцінки кормів і визначення їхньої енергетичної поживності нині застосовують два показники – «уявна» обмінна енергія (УОЕ) та «уявна» обмінна енергія, скоригована на нульовий баланс азоту (УОЕа). «Уявна» обмінна енергія, скоригована на нульовий баланс азоту – найпоширеніший в останні роки показник енергетичної поживності кормів для птиці. Він відрізняється від «уявної» обмінної енергії тільки корекцією на енергію азоту, відкладеного в приріст живої маси або яєчну масу.
У країнах ЄС, США та багатьох інших на вартість комбікорму значною мірою впливають показники енергії. Для оптимізації рецептур у конкретній виробничій ситуації та ефективного використання поживних речовин кормів мають бути точно передбачені значення обмінної енергії окремих компонентів, оскільки це впливає на рівні споживання корму та продуктивності.
Використання дорослих півнів, примусове згодовування (force-feedingmethods) досліджуваного корму окремо або як частини повного раціону, на відміну від фізіологічної годівлі, накладає похибки на методику визначення вмісту обмінної енергії.
Через визначальний вплив обмінної енергії в кормах на продуктивність птиці потрібно уніфікувати методи вивчення обміну речовин та енергії. Нині для визначення енергетичної цінності кормів у птахівництві застосовують прямі та розрахункові методи. Прямі методи передбачають проведення фізіологічних дослідів, а розрахункові – використання рівнянь регресії між хімічним складом кормів, перетравністю поживних речовин та їхньою калорійністю.
Сучасні методи оцінювання енергетичної поживності кормів можна поділити на традиційні прямі, швидкі та непрямі (прогнозування за хімічним складом корму).
Використання різних методів призводить до значних розбіжностей у калорійності кормів, що негативно позначається на ступені реалізації генетичного потенціалу продуктивності птиці й обумовлює перевитрату кормів. Тому виникає потреба стандартизувати методи визначення обмінної енергії в раціонах вітчизняного виробництва й уніфікувати їх із закордонними аналогами.
Наявність протиріч теоретичного та методичного характеру щодо визначення вмісту обмінної енергії в кормах, а також ігнорування видових і вікових особливостей птиці стали передумовою для проведення досліджень з обґрунтування норм енергетичного живлення курчат-бройлерів з урахуванням їхнього генотипу, прогнозованого чи фактичного значення вмісту обмінної енергії в кормах і точності періодизації потреб в енергії упродовж вирощування.
Вміст обмінної енергії в кормі
На курчатах-бройлерах кросу Cobb 500 проводили експериментальні дослідження на базі проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного НУБіП України. Основним досліджуваним фактором був уміст обмінної енергії в комбікормах.
Дослідження проводили в три етапи. На першому та другому етапах вивчили перетравність поживних речовин і провели порівняльне оцінювання різних способів визначення енергетичної цінності кормів для курчат-бройлерів. На цих етапах було встановлено відмінності в перетравності поживних речовин зерна кукурудзи, пшениці озимої, ячменю, сої тостованої (перший етап), шроту соєвого, шроту соняшникового, макухи соєвої, макухи соняшникової (другий етап) з визначенням умісту обмінної енергії. Визначення проводили різними способами: прямим, за сумою перетравних поживних речовин, за формулою традиційного розрахунку, з коригуванням на нульовий баланс нітрогену, за методикою WPSA та за рівняннями регресії. Для цих етапів досліджень використали матеріали 10 серій фізіологічних дослідів, здійснених за диференційованою схемою (табл. 1).
Для проведення досліджень у серіях на кожному етапі було відібрано 52 голови добових курчат-бройлерів, із яких сформовано 13 груп, по чотири голови в кожній (дві самки і два самці) із середньою живою масою 43 г. Дослід тривав від 7 до 14-ї, від 15 до 28-ї та від 29 до 42-ї доби.
Перетравність поживних речовин кормів курчатами-бройлерами визначали двома методами:
1) прямим – для визначення перетравності поживних речовин повнораціонного комбікорму;
2) непрямим – для визначення перетравності поживних речовин зерна кукурудзи, пшениці, ячменю, сої тостованої, шроту соєвого, шроту соняшникового, макухи соєвої, макухи соняшникової.
У схемі досліду з вивчення перетравності виділяли підготовчий та обліковий періоди, тривалість яких у прямому досліді та досліді за диференційованою схемою становила відповідно 2 і 3 доби.
Таблиця 1. Схема дослідів із вивчення перетравності поживних речовин та енергетичної цінності кормів
|
Серія дослідів |
Фізіологічний дослід |
Вік птиці, діб |
Поголів’я, гол. |
Кількість груп |
Досліджуваний корм |
|
1 |
1 |
7–14 |
4 |
1 |
Комбікорм |
|
2 |
15–28 |
||||
|
3 |
29–42 |
||||
|
2 |
4 |
7–14 |
4 |
3 |
Зерно |
|
5 |
15–28 |
||||
|
6 |
29–42 |
||||
|
3 |
7 |
7–14 |
4 |
3 |
Зерно |
|
8 |
15–28 |
||||
|
9 |
29–42 |
||||
|
4 |
10 |
7–14 |
4 |
3 |
Зерно |
|
11 |
15–28 |
||||
|
12 |
29–42 |
||||
|
5 |
13 |
7–14 |
4 |
3 |
Соя тостована |
|
14 |
15–28 |
||||
|
15 |
29–42 |
||||
|
6 |
16 |
7–14 |
4 |
1 |
Комбікорм |
|
17 |
15–28 |
||||
|
18 |
29–42 |
||||
|
7 |
19 |
7–14 |
4 |
3 |
Шрот соєвий |
|
20 |
15–28 |
||||
|
21 |
29–42 |
||||
|
8 |
22 |
7–14 |
4 |
3 |
Шрот соняшниковий |
|
23 |
15–28 |
||||
|
24 |
29–42 |
||||
|
9 |
25 |
7–14 |
4 |
3 |
Макуха соєва |
|
26 |
15–28 |
||||
|
27 |
29–42 |
||||
|
10 |
28 |
7–14 |
4 |
3 |
Макуха соняшникова |
|
29 |
15–28 |
||||
|
30 |
29–42 |
Дослід із вивчення перетравності окремих компонентів комбікорму проводили за диференційованою схемою, замінюючи частину комбікорму досліджуваним кормом у рівній кількості (2, 5 і 7%) із визначенням середніх значень щодо перетравності та енергетичної цінності (табл. 2).
Таблиця 2. Схема досліду із визначення енергетичної цінності кормів
|
Група |
Поголів’я, гол. |
Умови годівлі під час проведення фізіологічного досліду |
|
|
підготовчий період |
обліковий період |
||
|
1 |
4 |
ОК |
98% ОК + 2% ДК |
|
2 |
4 |
ОК |
95% ОК + 5% ДК |
|
3 |
4 |
ОК |
93% ОК + 7% ДК |
Примітка. ОК – основний корм, ДК – досліджуваний корм.
Упродовж дослідів проводили облік збереженості поголів’я за кількістю вибракуваної та загиблої птиці. Споживання комбікорму обліковували щоденно, як за кожен тиждень вирощування, так і за увесь період досліду. Досліджували ріст курчат-бройлерів, обчислювали абсолютний, середньодобовий та відносний прирости живої маси, витрати корму на 1 кг приросту. Живу масу птиці визначали індивідуальним зважуванням на початку досліду та в кінці кожного вікового періоду за методикою Т. М. Поливанової.
Використання поживних речовин та енергетична цінність
В результаті фізіологічних дослідів установлено коефіцієнти перетравності поживних речовин комбікорму та вмісту в ньому обмінної енергії (ОЕ) для курчат-бройлерів. Зважаючи на те, що курчата 29–42-ї доби більш розвинені за живою масою та лінійними характеристиками тіла, у них спостерігається дещо вища перетравність поживних речовин комбікорму та значення ОЕ в ньому, ніж у попередні періоди вирощування. Для розрахункового значення ОЕ в комбікормі для курчат-бройлерів 7–14-ї доби 13,40 МДж, 15–28-ї – 13,60 МДж, 29–42-ї доби 13,80 МДж діапазон ОЕ, визначений у досліді, становить відповідно 12,73–12,82, 12,82–12,93 та 13,15–13,26 МДж/кг.
Під час визначення енергетичної цінності зерна кукурудзи, пшениці озимої, ячменю та сої тостованої найменші відхилення значень ОЕ спостерігалися за використання калориметричної установки та способів, що базуються на показниках фізіологічних дослідів (табл. 3).
Таблиця 3. Енергетична цінність зернових компонентів комбікорму, МДж/кг
|
Показник |
Компонент комбікорму |
|||
|
кукурудза |
пшениця |
ячмінь |
соя тостована |
|
|
курчата-бройлери віком 7–14 діб |
||||
|
УОЕn |
13,47±0,035 |
12,19±0,026 |
11,60±0,027 |
14,11±0,023 |
|
УОЕ1 |
13,54±0,045 |
12,28±0,056 |
11,70±0,008 |
14,09±0,095 |
|
УОЕ2 |
13,56±0,046 |
12,31±0,056 |
11,73±0,008 |
14,12±0,095 |
|
УОЕа3 |
13,48±0,045 |
12,23±0,057 |
11,65±0,008 |
14,03±0,095 |
|
УОЕа4 |
13,09 |
12,05 |
10,80 |
12,61 |
|
УОЕа5 |
11,25 |
10,98 |
11,02 |
– |
|
курчата-бройлери віком 15–28 діб |
||||
|
УОЕn |
13,65±0,034 |
12,71±0,017 |
11,82±0,028 |
14,28±0,022 |
|
УОЕ1 |
13,78±0,022 |
12,81±0,019 |
11,87±0,083 |
14,30±0,030 |
|
УОЕ2 |
13,80±0,022 |
12,84±0,019 |
11,90±0,083 |
14,33±0,030 |
|
УОЕа3 |
13,71±0,022 |
12,74±0,019 |
11,81±0,084 |
14,22±0,028 |
|
курчата-бройлери віком 29–42 доби |
||||
|
УОЕn |
13,68±0,031 |
12,95±0,051 |
11,94±0,031 |
14,41±0,020 |
|
УОЕ1 |
13,62±0,023 |
13,06±0,045 |
11,95±0,028 |
14,36±0,007 |
|
УОЕ2 |
13,64±0,023 |
13,08±0,045 |
11,97±0,028 |
14,40±0,007 |
|
УОЕа3 |
13,54±0,021 |
12,98±0,044 |
11,88±0,028 |
14,28±0,007 |
Примітка. УОЕ – «уявна» обмінна енергія; УОЕn – за різницею між валовою енергією спожитих кормів та виділеного посліду; УОЕ1 – за сумою перетравних поживних речовин корму; УОЕ2 – за формулою традиційного розрахунку; УОЕа3 – за корекцією на нульовий баланс нітрогену; УОЕа4 – за методикою WPSA; УОЕа5 – за рівнянням регресії.
Визначення енергетичної цінності зернових компонентів комбікорму для курчат-бройлерів методом наближеного розрахунку за хімічним складом дає занижені значення вмісту ОЕ порівняно з іншими методиками. Коригування значень ОЕ на нульовий баланс нітрогену дає занижений результат на 0,5–0,9% порівняно з традиційною методикою. Використання методики WPSA та рівнянь регресії порівняно із прямими методами розрахунку дає занижені усереднені значення ОЕ для зерна кукурудзи на 2,8–18,5%; пшениці – 1,1–16,1; ячменю – 5–9,8 та сої тостованої – 10,1–12,5%.
Енергетична цінність білкових кормів для курчат-бройлерів
У результаті фізіологічних дослідів для визначення перетравності білкових кормів підтверджено параметри використання курчатами-бройлерами поживних речовин комбікорму та вмісту в ньому ОЕ, встановлені під час визначення перетравності зернових компонентів.
Енергетична цінність білкових компонентів комбікормів для курчат-бройлерів, розрахована за методикою WPSA та рівнянням регресії (для шроту соєвого) значно перевищує значення ОЕ, обчислені з використанням інших способів (табл. 4).
Таблиця 4. Енергетична цінність білкових компонентів комбікорму, МДж/кг
|
Показник |
Компонент комбікорму |
|||
|
шрот соєвий |
шрот соняшниковий |
макуха соєва |
макуха соняшникова |
|
|
курчата-бройлери віком 7–14 діб |
||||
|
УОЕn |
10,22±0,023 |
9,32±0,018 |
11,64±0,023 |
11,05±0,026 |
|
УОЕ1 |
10,18±0,028 |
9,25±0,018 |
11,62±0,042 |
11,13±0,024 |
|
УОЕ2 |
10,24±0,028 |
9,30±0,018 |
11,67±0,042 |
11,17±0,024 |
|
УОЕа3 |
10,12±0,025 |
9,18±0,017 |
11,56±0,041 |
11,07±0,023 |
|
УОЕа4 |
11,15 |
11,90 |
12,13 |
13,80 |
|
УОЕа5 |
12,51 |
– |
– |
– |
|
курчата-бройлери віком 15–28 діб |
||||
|
УОЕn |
10,28±0,012 |
9,35±0,019 |
11,83±0,025 |
11,25±0,034 |
|
УОЕ1 |
10,20±0,010 |
9,38±0,010 |
11,89±0,013 |
11,27±0,032 |
|
УОЕ2 |
10,26±0,011 |
9,44±0,010 |
11,94±0,013 |
11,31±0,032 |
|
УОЕа3 |
10,12±0,010 |
9,31±0,010 |
11,82±0,013 |
11,19±0,030 |
|
курчата-бройлери віком 29–42 доби |
||||
|
УОЕn |
10,25±0,015 |
9,39±0,026 |
11,92±0,026 |
11,34±0,020 |
|
УОЕ1 |
10,24±0,019 |
9,42±0,019 |
11,98±0,015 |
11,39±0,018 |
|
УОЕ2 |
10,29±0,019 |
9,48±0,019 |
12,04±0,014 |
11,43±0,018 |
|
УОЕа3 |
10,16±0,019 |
9,34±0,016 |
11,91±0,016 |
11,31±0,017 |
Примітка. УОЕ – «уявна» обмінна енергія; УОЕn – за різницею між валовою енергією спожитих кормів та виділеного посліду; УОЕ1 – за сумою перетравних поживних речовин корму; УОЕ2 – за формулою традиційного розрахунку; УОЕа3 – за корекцією на нульовий баланс нітрогену; УОЕа4 – за методикою WPSA; УОЕа5 – за рівнянням регресії.
Коригування ОЕ на нульовий баланс нітрогену дає відхилення від 0,1 до 2,1%. Визначення енергетичної поживності кормів за методикою WPSA порівняно із використанням калориметричної установки та способами, які ґрунтуються на показниках перетравності поживних речовин, дає завищені усереднені значення обмінної енергії для шроту соєвого на 8,4–10,2%; шроту соняшникового – 25,5–29,6; макухи соєвої – 0,7–4,9 та макухи соняшникової – 20,7–24,9%.
Узагальнені результати щодо фактичної енергетичної цінності кормів для курчат-бройлерів кросу Cobb 500 отримано завдяки усередненню значень ОЕ, визначених з використанням прямого способу, за сумою перетравних поживних речовин корму, за формулою традиційного розрахунку та з корекцією на баланс нітрогену (табл. 5).
Таблиця 5. Енергетична цінність кормів для курчат-бройлерів, МДж/кг
|
Корм |
Віковий період, діб |
Інститут птахівництва, НААН |
||
|
7–14 |
15–28 |
29–42 |
||
|
Зерно: кукурудзи |
13,51 |
13,74 |
13,62 |
13,82 |
|
пшениці |
12,25 |
12,78 |
13,02 |
12,36 |
|
ячменю |
11,67 |
11,85 |
11,94 |
11,19 |
|
Соя тостована |
14,09 |
14,28 |
14,36 |
13,83 |
|
Шрот соєвий |
10,19 |
10,22 |
10,24 |
10,48 |
|
Шрот соняшниковий |
9,26 |
9,37 |
9,41 |
11,19 |
|
Макуха соєва |
11,62 |
11,87 |
11,96 |
13,19 |
|
Макуха соняшникова |
11,11 |
11,26 |
11,37 |
12,07 |
Як видно з даних табл. 5, отримані результати щодо енергетичної цінності компонентів комбікормів для курчат-бройлерів у різні періоди їх вирощування помітно різняться від встановлених норм поживності кормів Інституту птахівництва НААН.
Отже, розраховуючи рецепти комбікормів для курчат-бройлерів, слід враховувати енергетичну цінність кормів та вікові особливості птиці. Найменші відхилення значень обмінної енергії під час визначення енергетичної цінності основних зернових і білкових компонентів комбікорму відзначали під час застосування калориметричної установки та способів, що ґрунтуються на даних щодо перетравності поживних речовин.
Сергій Боярчук, канд. с.-г. наук, асистент кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного
Національний університет біоресурсів і природокористування України
журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
