Напередодні старту посівної кампанії наш журнал запитав аграріїв, як вони планують заощаджувати на добривах та насінні.
Фермер з Рівненщини Олег Богданович Поліщук розповідає, що ціни на агропродукцію фактично зводять нанівець прибутковість: «Я підняв папери за 2006 рік: тоді у вересні ми купували дизпаливо за 3,05 грн за літр, а пшеницю продали за 2,5 тис. грн за тонну. Недавно в нас забрали пшеницю по 1,8 тис. грн і сказали, що це дуже хороша ціна. А скільки зараз коштує солярка? 18 гривень за літр. Нескладні розрахунки показують, що в 2006 році за 10 тонн пшениці можна було придбати 8 тонн дизпалива, сьогодні за 10 тонн пшениці можна придбати одну тонну дизпалива. По засобах захисту, міндобривах та насінню ситуація ще гірша. Це неприпустимо, це вже катастрофа!»
Удобрювати чи не удобрювати?
Керівник ПСП «Альфа-Агро» Ігор Васильович Брагінець із Херсонщини стверджує, що найважче стало господарству тоді, коли курс пустили у вільне плавання: «Якщо у січні аміачна селітра коштувала приблизно 7 тис. грн за тонну, то наприкінці лютого ціна стрибнула майже удвічі. І як можна заощадити в ході посівної при таких цінах? Земля не може чекати, коли в насстабілізується курс чи зменшаться ціни, вона потребує уваги в конкретний час. І якщо не дотримуватися технології, то можна вважати, що рік пропав. Щодо засобів захисту рослин: швидше за все, будемо вносити ті, які залишились у господарстві. Зрозуміло, їх не вистачить, і треба докуповувати, сподіваючись, що ситуація все ж таки стабілізується. У крайньому разі, якщо не буде вистачати коштів, будемо брати товарні кредити у постачальників».
Низка господарів будуть дотримуватись технологій, незважаючи на ціну добрив.
«Хоч добрива і дорогі, та без них виростити нормальний врожай неможливо. Тому все одно добрива будемо вносити», ― коментує Віктор Сугак, директор ФГ «Сугак В. В.» Охтирського району Сумської області.
Погоджується з колегою Сергій Миколайович Чубовський, директор ТОВ «Козацьке» Бобровицького району Чернігівщини: «На внесенні мінеральних добрив заощаджувати не будемо, бо ще восени їх закупили в необхідному обсязі», ― говорить він.
Але є і такі господарі, які вимушені будуть у рази скоротити витрати на польові роботи. «Скоріше за все, будемо економити на добривах ― зараз маємо приблизно в півтора рази менше, ніж зазвичай. Поки що питання з добривами і ЗЗР відкрите ― можливо, коли прийде час внесення, валютна ситуація стабілізується», ― повідомив Роман Пограничний, головний економіст агрофірми «Білий Стік» Сокальського району Львівщини.
Який плід, такий і приплід
Ще одна суттєва стаття витрат у ході посівної ― це насіннєвий матеріал, який цього року дуже підскочив в ціні. «Насіння кукурудзи та цукрових буряків закупили ще минулого року. Тобто якоюсь мірою трішки себе захистили попередніми закупівлями. Але певну частину вимушені купувати зараз за вищими цінами», ―скаржаться в агрофірмі «Білий Стік». Водночас, як прокоментували відразу кілька господарств, економити на дійсно якісному насінні вони не будуть ― мовляв, потім отримати добрі сходи та урожай дуже важко.
Ситуація в насінницьких господарствах теж не найкраща. Так, для того, щоб вирощування насіння було рентабельним, перша репродукція зернових має коштувати на 80% більше, ніж товарне зерно. Зараз ця різниця становить 15–20%. Тому деякі з таких господарств відмовляються від своїх планів щодо вирощування насіння взагалі або скорочують площі і кількість вирощуваних сортів. «Ми зменшили до одного сорту вирощування насіння по різних культурах», ― прокоментували свої плани у ПСП «Альфа-Агро».
Розумна логістика та економія палива
Витрати на паливно-мастильні матеріали просто зашкалюють, бідкаються сільгоспвиробники. «Ми ще восени майже повністю закупилипаливно-мастильні матеріали. Та все одно будемо намагатися заощаджувати ― за рахунок зменшення операцій в полі та використання нової техніки і технологій. Якщо раніше ми робили два проходи техніки, то тепер будемо намагатися виконати те саме за один прохід» ― розмірковує керівник ТОВ «Козацьке» Сергій Чубовський.
На підприємстві «Білий Стік» також вишукуватимуть нові резерви економії. За словами головного економіста агрофірми Романа Пограничного, планують це зробити за рахунок оптимізації маршрутів руху техніки, щоб не було зайвих її переміщень. Під час посівної техніка буде залишатися в полі, хоча, на думку фахівця, це і не дасть надто великої економії.
Володимир Проценко, голова агропромислового концерну «Колос», що в Київській області, планує поки що використовувати і насіння, і пальне, яке залишилось з осені. «Безумовно, щось у нас залишилось, бо селянин завжди ставиться практично до наявності насіння, добрив, засобів захисту рослин та палива. І ці запаси мали стати якимось шансом економії в умовах зростання курсу долара та інфляції. Але такого шаленого стрибка ніхто не очікував», ― нарікає він.
І наостанок. Незважаючи на несприятливі сценарії для ринку, виробники залишаються оптимістами і стверджують: любов до української землі ― найкращий стимул для плідної та невтомної праці.
Ірина Глотова
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
