Овочі-Ягоди-Сад

Актуальні тези стосовно ключових видів капуст

Актуальні тези стосовно ключових видів капуст

При вирощуванні цвітних та білоголових капуст, фермери дуже часто ігнорують важливі аспекти росту й розвитку культури або ж шкідливого організму. «Ознайомлений, значить озброєний» – головний фактор успішного результату в овочівництві.

 

Ключові особливості вирощування цвітної капусти

 

Сьогодні цвітна капуста ― традиційний овоч на ринку України. З’являється дедалі більше  господарств, що спеціалізуються на цій культурі, все ширшою і різноманітнішою стає лінійка унікальних сортів, призначених для різних регіонів і вирізання в різний час сезону. Починаючи з квітня й до закінчення листопада (залежно від регіону й особливостей зими) на полях багатьох фермерів відбувається вирізання цієї культури. Вісім місяців на рік цвітна капуста представлена на ринку, а якщо додати ще й продукцію зі сховищ, то практично цілий рік. Доволі серйозні показники як для такого тендітного овоча!

 

 Відповідно, щоб виростити якісне суцвіття навесні, влітку або восени, необхідно:

 

  • правильно вибрати сорт, що відповідає умовам регіону вирощування й вимогам ринку;
  • створити найоптимальніші умови вирощування саме цього сорту, особливо в критичні періоди росту й розвитку;
  • якісно підготувати культуру до збирання й подальшої реалізації на свіжому ринку або через логістичну систему зберігання, доробки, упакування й продажу.

 

Для розкриття максимального потенціалу цвітної капусти треба взяти  до уваги фактори, які значною мірою можуть вплинути на продуктивність сорту. Нижче ми наводимо невеликий перелік особливостей, які важливо враховувати, вирощуючи цвітну капусту:

 

  • Технологія вирощування капусти є сортовою технологією. Це перший фактор, на який слід зважати. Наприклад, є капуста (Майбах F1), що в початкові періоди росту й розвитку може рости в умовах недостатнього освітлення і знижених температур. Коли ж настає теплий період, активно формується генеративна частина і до середини квітня можна одержувати суцвіття вагою близько 1 кг за густоти стояння 6–6,5 росл./м2. Є капуста, що може активно демонструвати ріст і розвиток навіть у літню спеку (Літораль F1, Немо F1), чи сорти, які на осінь сформують якісну, концентровану продукцію, що зможе довго зберігатися або ж відповідати вимогам переробників (Авізо F1, Бригантина F1).
  • Важливо чітко спланувати графік висіву і посадок, щоб вийти з продукцією в найбільш підходящий час. Особливо це важливо за конвеєрного вирощування кількох сортів для різних періодів сезону. 
  • З перших днів вегетації цвітна капуста вимоглива до освітлення і дуже чутлива до браку світла. У розсадному відділенні її не бажано затінювати.
  • Значущим фактором, що знижує кількість і якість урожаю за розсадного вирощування, є затягнутий (понад 40 днів) розсадний період і переросла коренева система.
  • За раннього висіву використовують більші касети, від 60 комірок і нижче (розміри касети 60×40 см).
  • У період початку утворення суцвіття, а також, коли розмір суцвіття досягне 3 см у діаметрі, потрібен Бор і Молібден (бажано вносити по листку) для оптимального розвитку суцвіття.
  • Оптимальна температура для розвитку цвітної капусти +15…+20 °С. Якщо середньодобова температура перевищує +22 °С, при переході рослин у генеративну фазу відбувається дисбаланс у рослині і повністю домінує вегетативний тип розвитку, тобто суцвіття не формується, але утвориться багато листя.

Кілька зауважень із приводу трипса на полі та у сховищі

 

Найпоширенішим за останні 3–4 роки є питання, що стосується трипса на капусті. В Україні він почав проявляти свою шкодо чинність із 2000-х років. А взагалі відкрив його ще в 1744 році Карл де Геєр, назву ж трипсу дав у 1758-му шведський натураліст Карл Лінней.

 

Основні фази розвитку трипса такі:

 

  • Яйце.
  • Личинка (1-го віку, 2-го віку, 3-го віку).
  • Німфа (може бути розвиток як протонімфи й потім дейтонімфи). 
  • Імаго (тобто доросла комаха).

Яйця, що відкладаються у складки листя (на середніх і нижніх листках), чутливі до підсихання. За кілька днів (2–5) або тижнів  личинка 1-го віку починає живитися, через 2–3 години після вилуплення з яйця, в основному на нижньому боці середніх і нижніх листків. Це початок найшкідливіших стадій трипса. Важливо відзначити, що шкідник проникає в рослину капусти знизу, починаючи з пазух нижніх листків, дедалі глибше всередину. Причина проста: тут найнижча температура, тому чим спекотніше, тим більше личинки проникають до вершини качана. Через 2–8 тижнів личинки, вже 3-го віку, спускаються в землю біля основи рослини й локалізуються на глибині 2–5 см і в радіусі 15–30 см від стебла рослини. Ця стадія називається німфа, особина перебуває в ґрунті й не харчується. Ця стадія розвитку може тривати від 5 діб до двох місяців. Після цього з ґрунту виходить уже доросла особина ― імаго. Вона починає літати й живитися на верхніх листках. Отже, життєвий цикл шкідника, в найкращому разі, може становити близько 50 днів.

 

Стосовно впливу температур на шкідника наведемо таку градацію:

 

  • -3 °С ― загибель для всіх стадій;
  • +1…+4 °С ― гинуть всі стадії, крім яйця;
  • +10…+12 °С ― нижній поріг відкладання й розвитку яєць;
  • +25…+27°С ― оптимальні температури для розвитку, якщо вологість становить 70–85%. Якщо ж вологість опускається до 50%, то гинуть личинки й німфи;
  • +40°С і вище ― наступає теплове заціпеніння, що може спричинити смерть  шкідника.

Слід зважати, що йдеться про показники температур біля комахи, а не просто про температуру повітря!

Також треба брати до уваги, що трипс дуже добре пристосовується і, зафіксовано випадки, коли він може витримувати й -7 °С.

 

Основні труднощі у боротьбі зі шкідником:

 

  • Значна частина життєвого циклу проходить у ґрунті, шкідник проникає в рослину непомітно, тобто з нижньої частини стебла, й просувається до центру качана, що також ускладнює боротьбу з ним.
  • У процесі розвитку трипс має дві стадії, коли він абсолютно невразливий до дії інсектицидів: 1 ― це стадія яйця, самка відкладає його під шкірочку молодих листків на ураженій рослині; 2 ― остання личинкова стадія. Перед останнім линянням личинка перестає живитися й закопується в ґрунт у корінь рослини. Оскільки вона в цей момент не харчується та ще й схована в ґрунті, практично всі засоби захисту рослин безсильні.

Сьогодні фермери застосовую кілька підходів до боротьбі зі шкідником:

 

  • Вносити якнайбільше засобів захисту рослин, бакових сумішей і якнайчастіше. Результат отримали невтішний. Перемогти шкідника таким чином не вдалося.
  • Висадження в пізніші строки. Сенс у цьому є, але якщо враховувати біологію шкідника, то з кожним роком він буде пристосовуватися до такого розвитку і ефект буде дедалі меншим. До того ж багато фермерів, відкладаючи строки висадження, у підсумку не одержують виповнену і якісну продукцію.

У більш південних країнах шкодо чинність трипса ще вища, але серйозних збитків він не завдає. Наприклад, в Ізраїлі використовують мульчувальну плівку жовтого кольору, тим самим розриваючи цикл розвитку шкідника на переході рослина-ґрунт і ґрунт-рослина.

 

Останні 13–14 років відзначається ураження трипсом навіть тієї капусти, що зберігається. Заноситься шкідник з поля, залишає екскременти аж до 10–15-го листка, продукція стає нетоварною. Як показує практика, шкідник чудово почувається в головках капусти до 3–4 місяців і, залежно від кількості живих особин на головку, може завдавати значної шкоди (до 30–40%) якості й кількості продукції на виході зі сховища. Для себе ми визначили, що 5–7 живих особин є припустимими і втрати практично не позначаться, але 10–25 особин на головку, означає що капуста плавно переміщається в категорію «відходи». Своєчасність збирання вкрай важлива не тільки для капусти, а й для будь-якої овочевої продукції. Від цього може залежати й кількість інфекції в рослині, і кількість того ж трипса. Якщо відбувається передчасне збирання, то продукція має низькі показники сухих речовин, може спостерігатися надлишок азоту, а в підсумку ― низькоякісне зберігання. У разі пізнішого збирання капуста схильна до ураження гнилями (біла й сіра), а також останнім часом і до серйозного ураження бактеріозами (слизовим і судинним). Особливо після жаркого літа і за пізнього осіннього (листопад) вирізання.

 

 

Олександр Карельсон,

агроном-консультант  компанії «Владам-Юг»

журнал “Плантатор”, березень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ