Є над чим працювати

 Попри перенасичення ринку свинини та близькість до зони воєнних дій, у ПП «Агрофірма “Світанок”» планують нарощувати виробництво.   

Цінові гойдалки на живець свиней і корми змушують свинокомплекси шукати рішення, які дадуть змогу зберегти певний рівень рентабельності підприємства. Для виробників свинини, що працюють у прифронтових областях, це — завдання підвищеної складності, але, на відміну від «випадкових бізнесменів», професіонали рук не опускають. Як от у ПП «Агрофірма “Світанок”», що в Харківській області. Про нюанси технології виробництва свинини та стратегію розвитку підприємства у непростих умовах розповів головний технолог свинокомплексу Костянтин Бойко. 

— Пане Костянтине, як ви оцінюєте ситуацію на ринку свинини у вашому регіоні? 

— Ми продаємо свиней живою вагою на м’ясокомбінати. Наша продукція має попит, але ціна на живець упала. Як порівняти з минулим роком, дуже суттєво. Навесні цього року ще трималася на рівні 65–68 грн/кг, а тепер — 50 грн/кг. 

Пов’язую це з перенасиченням ринку. Багато фермерів, які раніше свиней не тримали, коли ціна на зерно знизилася, облаштували відгодівельники, закуповували поросят вагою 25 кг. Тепер пшениця здорожчала вдвічі — з 4 до 8 тис. грн/т, тож вони почали здавати свиней. Натомість кількість споживачів свинини не збільшується. 

Наш свинокомплекс має замкнений цикл виробництва, реалізуємо товарних свиней вагою 114–116 кг у віці 158– 160 днів. Довше не вигідно тримати, адже для цього треба більше приміщень, та й конверсія корму зменшується. Бо порося в такому віці з’їдає 4 кг корму на добу, а добовий приріст становить 1,05 кг. Натомість комбікорм у червні здорожчав на 1 тис. грн/т, вартість електроенергії підвищилась. Фактично вся сировина для виготовлення кормів покупна, бо землі в нас мало, менше як 1 тис. гектарів. Тому корми — дорога складова виробництва. 

Маємо 840 свиноматок данської генетики, загальне поголів’я — 11 800. На один опорос народжується 15,6–15,8 живонароджених поросят вагою 1,3–1,4 кг. Виходить до 36 живонароджених поросят на свиноматку на рік. Однак, вважаю, потрібно мати мінімум 38 поросят, щоб відлучати хоча б 34–34,5 поросяти на свиноматку. 

— Яким чином у ваших умовах можна збільшити цей показник? 

— Поліпшити умови утримання у відділі опоросу. Наприклад, так, як роблять у Данії: встановлюють сенсорні лампи, що реагують на рух: порося відійшло — лампа вимкнулась, кладуть спеціальні килимки під будиночками для поросят, які тримають комфортну для них температуру. Так створюють сприятливі для тваринок умови й водночас економлять енергоресурси та кошти. Однак протягом трьох років ми не можемо оновити обладнання — через війну вкладати кошти, особливо в Харківській області, ризиковано. 

Окрім того, можна підвищити продуктивність свиноматок, щороку оновлюючи поголів’я. Треба хоча б 10% загального поголів’я ремсвинок завозити з Данії, щоб була чиста лінія, щоб робити якісні свинки F1. А також завозити щороку кнурів. Натомість востаннє ми закупили кнурів в «Угринів Еко Ферм» 2022 року, і вони досі осіменяють свиней. 

Торік вдалося завезти чистокровних ремок із Данії, отримали від них свинок F1 і бачимо результат: на 1,2–1,3 поросяти на опорос народжується більше. Плануємо цього року також оновити стадо — завезти свинок F1 і 30 голів чистих йоркширів, щоб із них робити F1. Раніше в нас була інша методика: завозили F1 і схрещували свиней із кращим індексом, отримували F2. Проте живонароджених поросят було на одне менше. Коли ж буде 10% чистої лінії і ми зробимо F1, то наступного року зможемо отримувати 38 поросят. 

Звісно, дуже багато залежить від менеджменту, годівлі — все в сукупності впливає на збільшення кількості приплоду. 

— Багатоплідність свиноматок — це певна кількість слаборозвинених новонароджених поросят. Як їх виходжуєте? 

— Для цього потрібен резерв ремсвинок — майбутніх мачух, щоб такі поросята вдосталь отримували молока. Бо материнське молоко не заміниш нічим. Окрім того, ми запровадили систему випоювання поросят ЗЦМ на опоросі. Так і в Данії роблять. Саме завдяки додатковій системі випоювання молоком у них менший відсоток мачух, відповідно, менше залучено до вигодовування поросят свиноматок і ремсвинок. 

Слабонароджених поросят також підтримуємо енергетичним напоєм Pig Start. У результаті середня вага відлучених поросят на рік становить 6,1–6,2 кг. 

Відлучаємо поросят фактично на 23–24-й день від народження. Однак правильно рахувати за лактаційними днями свиноматки, як це робить програма AgroSoft. То згідно з програмою поросят ми відлучаємо на 27–28-й лактаційний день свиноматок і мачух. 

Далі на дорощуванні ще 3–4 станки малих поросят випоюємо замінником молока, кашками. Це дає результат — на відгодівлі вони на 3–4 кг важчі за інших. Загалом середні добові прирости на відгодівлі становлять 1,03 кг, на дорощуванні — 480 г. 

Скажу так: щоб отримувати більше поросят данської генетики, потрібні клопітка робота, якісний менеджмент й умови утримання. Нині багато хто переходить на інші генетики, які дають змогу мати хоч і менше поросят, але більших. Та й догляд за ними простіший. Але економіка все одно на користь данської генетики. Вона найприбутковіша для свинокомплексу. 

— Якої методики дотримуєтесь, щоб підвищити молочність свиноматок? 

— Даємо поживний високоенергетичний протеїновий корм, що містить багато клітковини, 16,6% протеїну. Хтось наганяє енергію соєвим шротом, соєвою макухою, хтось додає глауберову сіль — щоб після опоросу свиноматка спорожнила кишківник і більше їла. Ми просто стежимо за вмістом клітковини, лізину, триптофану. Рецептуру обговорюємо з постачальником кормів ГК «Єдність груп». 

Загалом молочність свиноматки залежить від генетики, правильного схрещування батьківських ліній для отримання свинок F1. Наприклад, ремсвинок можна отримувати від схрещування йоркшир / ландрас або ландрас / йоркшир, але молочність свинки F1 буде різною — залежно від породи матері. Кількість новонароджених поросят також відрізнятиметься. 

У Данії методика проста — чим більше корму споживатиме свиноматка під час лактації, тим більше вона дасть молока. Але до 7–8 дня після опоросу свиноматці треба давати комбікорм нормовано — не більше за 5,5 кг, інакше може бути мастит. До сьомого дня в неї молочна продуктивність і так нормальна, зайвий корм тільки спричинить надмірне виробництво молока. Тому ми щодня збільшуємо після сьомого дня від опоросу денну норму комбікорму на 500 г. Додаємо хіба що сорбат калію від клостридій. Головне — зберегти свиноматок перед опоросом, особливо в літню спеку, коли ще й клостридіоз поширюється. Бо загибель свиноматки — це відразу мінус 115 продуктивних днів. Ось це треба рахувати. Тому для молочності важливо правильно годувати й примусити свиноматку їсти. 

— Як це можна зробити — змусити свиноматку їсти? 

— Треба запровадити відповідний режим. У Данії в перші сім днів після опоросу свиноматку годують двічі, щоб вона не часто вставала, щоб менше давила поросят. Згодом годують і 4–5 разів на день. Частіше задавання їжі — вона більше з’їдає. У данців свиноматка з’їдає в день до 9 кг. У нас так поки що не виходить. 

Щоб свиноматки влітку краще їли, їм треба створити комфортні умови. Та й узимку також. Треба стежити, щоб у зоні для новонароджених поросят температура була 30 градусів, а у свиноматок — 21. Бо за 25 градусів вона буде менше їсти. Як саме це роблять у Данії, я розповідав. Ми ж поки що для поросят тільки інфрачервоні лампи встановили. 

Зазначу: наш свинокомплекс ми поступово модернізуємо. Колись, ще за радянських часів, це був відгодівельник для бичків. Загалом умови — непогані, хоч від найкращих трохи відстаємо. Хотілося б на опоросі поліпшити умови утримання. На осіменінні вже поліпшили — повісили спеціальні лампи, що дає змогу дотримуватися світлового режиму 16 годин, який сприяє приходу в охоту свиноматок. Маємо непоганий відгодівельник. От тільки систему кондиціювання треба встановити в різних секторах. 

— У зв’язку з просіданням ринку свинини як плануєте будувати роботу підприємства? 

— Хочемо відновити довоєнну чисельність свиноматок — 1250 голів. Навіть попри те, що ринок свинини нині перенасичений. Однак завдяки більшому обороту підприємство може бути рентабельним. Поготів у Харківській області, де, на відміну від Заходу України, конкуренція серед виробників менша, а м’ясокомбінати більше потребують м’ясної сировини. Проте для збільшення поголів’я треба реконструювати приміщення. Окрім того, покращення умов утримання — це покращення основних показників. Тож нам є, над чим працювати.  

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ  

Олена Василевич, директорка ТОВ «БРІДЕРС УКРАЇНА»  

— Я щиро захоплююсь відважністю на ших свинарів, які, попри всі труднощі, пов’язані з війною, не лише працюють, а й інвестують у свою справу. В умовах, коли зовсім поруч постійно чути вибухи й обстріли, вони не лише забезпечують безперебійне виробництво, а й демонструють досить високі результати. Це — справжній подвиг, який надихає нас усіх. Бачу, що не тільки у тварин Danish Genetics відсутній стрес-ген, а й у наших виробників. 

Працівники комплексу були одними з перших, хто спробував давати данський енергетичний напій Pig start меншим і слабшим поросятам на маточнику й оцінив його ефективність. Напій додає енергії, посилює імунітет і мінімізує ризики, пов’язані з виникненням анемії. Завдяки результативності та відносно невисокій вартості енергетичний напій швидко став популярним серед данських свинарів, а віднедавна завдяки ексклюзивному дистриб’ютору «Брідерс Україна» набуває все більшого попиту і в Україні.