У новий виробничий рік — з новою технологією

Минулий картопляний сезон для фермерів став справжнім випробуванням на майстерність: посуха, хвороби, град — чого тільки не довелося побачити аграріям на своїх полях у році, що минув. Але справжні професіонали заздалегідь враховують усі ризики, тому в них щороку хороша картопля. Як отримувати стабільні врожаї цієї культури, незважаючи на погодні аномалії, «Плантатор» розпитував у Валерія Лаврова — поліського знавця, картопляра зі стажем, керівника СФГ «Лавр».  

Валерій Лавров займається вирощуванням картоплі вже понад 20 років. Фермерське господарство заснував у 2000 році. Поля орендує в селі Тупичів Чернігівського району Чернігівської області. Як і багато його колег, спочатку вирощував овочі — моркву, столові буряки, капусту, кабачки, а потім потихеньку почав займатися картоплею. З 2003 року перейшов винятково на виробництво цієї культури. На старті діяльності вирощував лише продовольчу картоплю, нині вирощує як продовольчу, так і насіннєву: СФГ «Лавр» має статус насінницького господарства та співпрацює з компанією «Європлант Україна». 

Господарство обробляє 155 га, уся земля в суборенді. Раніше фермер мінявся полями з сусідами, щоб забезпечити трьох або чотирипільну сівозміну. Цього року вирішив закріпити за собою трохи більше ніж 200 га і перейти на двопільну водоощадну технологію, як говорить сам Валерій Францевич: на «картопляну сівозміну з трьома сидератами». 

— Валерію Францевичу, ви вже розпочали впроваджувати нову технологію вирощування картоплі, так звану «картопляну сівозміну з трьома сидератами», чи тільки плануєте зміни? 

— Я так планую робити, але ще на початку шляху. На наступний рік ми будемо висаджувати картоплю після сидератів. Зараз висаджуємо картоплю після зернових культур. На колишнє місце картопля в нас повертається на третій або четвертий рік. 

— Передпосівна підготовка ґрунту при цьому теж зміниться? Як плануєте готувати ділянки під посадку? 

— Передпосівна підготовка ґрунту не буде змінюватися. Як робимо, так і будемо робити. Обробіток ґрунту під картоплю починаємо з минулого року. Восени або ж наприкінці літа, щойно зібрали культуру-попередник (у нашому випадку це зернові культури), для провокування проростання бур’янів проводимо лущення ґрунту на глибину 8–10 см. Через певний час після лущення стерні, коли проростуть бур’яни, проводимо глибоке дискування ґрунту важкою бороною ПГВР-4,2 (важкі диски «Солоха») на глибину до 20 см. 

Пізньої осені перед настанням холодів робимо глибоке розпушуваня ґрунту на глибину до 50 см. Руйнуємо підплужну підошву, щоб забезпечити висхідний та низхідний рух вологи. Глибоке розпушування проводимо італійським розпушувачем «Спайдер». З тим входимо в зиму. 

Ранньою весною проводимо культивацію полів на глибину 10–15 см, потім вносимо добрива. Наприклад, у 2020 році ми вносили добрива YaraMila та ВАП-МАГ (кальцієво-магнієве добриво з мікроелементами польського виробництва), а також YaraMila і Тарногран (Tarnogran, комплексне добриво польського виробництва). Брали ці добрива у пропорції 1:1, тобто 50% YaraMila та 50% ВАП-МАГ або Tarnogran. У 2021 році удобрювали винятково YaraMila, вносили 1,2 т/га. А два попередні сезони був лише Тарногран. Тобто постійно експериментуємо і підбираємо найефективнішу систему. Після внесення  добрив ми робимо глибоку передпосадкову культивацію ґрунту на глибину до 40 см. Весняну культивацію проводимо бороною суцільної дії вітчизняного виробництва, але суттєво нами переробленою. Розпушування фрезою не застосовуємо, адже фреза висушує землю. Оранку з переворотом пласта теж не робимо, бо, обертаючи пласт, ми знищуємо мікроорганізми. 

— Як проводите посадку картоплі? 

— У нас є дві картоплесаджалки Grimme. Після садіння вносимо аміачну селітру, приблизно 100–150 кг/га, залежно від типу ґрунту. Внесли азотні добрива — одразу загортаємо їх та формуємо гребені гребенеутворювачем, він у нас теж фірми Grimme. Гребенеутворювач нагортає солідні гребені, відстань між ними становить 75 см. 

— В які терміни зазвичай висаджуєте картоплю? 

— Наука каже, що найкраще висаджувати картоплю, коли ґрунт прогріється до 8 °С. Натомість практика свідчить, що садити треба якомога раніше. При цьому слід так розрахувати термін посадки, щоб на момент імовірних травневих заморозків сходи були мінімальними, тоді вони не надто постраждають від морозу. 

— Як доглядаєте за картоплею протягом вегетації, як організуєте захист від шкідників і хвороб? 

— Протягом вегетативного сезону по листку картоплю не підживлюємо, адже під час посадки достатньо вносимо основних добрив, тож для рослини є необхідні поживні речовини впродовж всього періоду росту і розвитку. 

Під час садіння обробляємо картоплю протруювачами Юніформ і Селест Топ. Юніформ має лише фунгіцидну дію, тобто захищає тільки від хвороб, а Селест Топ забезпечує також захист від шкідників: не дає колорадським жукам пошкодити сходи й активно захищає посадки протягом місяця. Під час посадки вносимо також Регент, це основний захід для боротьби із дротяником. 

У процесі вегетації проводимо мінімум три обробки інсектицидами. Минулого року використовували Карате, Кораген, Ампліго. Таку схему обробки використовуємо вже чотири сезони поспіль. 

Від бур’янів вносимо гербіцид Зенкор Ліквід, до сходів, у нормі 1 л/га, а коли з’явилися сходи, вносимо Тітус. Із другим гербіцидом працюємо, коли висота культурної рослини становить від 10 до 20 см. 

На етапі змикання рядків починаємо обробку картоплі від хвороб. 

— Які препарати застосовуєте для захисту від хвороб: системні чи контактні? 

— Ми їх обов’язково чергуємо в схемі захисту. Минулого року по сходах застосовували фунгіцид Нандо (або Ширлан), вносили його разом із гербіцидом Тітус. У період змикання рядків використовували препарати Ридоміл Голд, Акробат МЦ, Мелоді Дуо, Танос, Зорвек Інкантія (новий системний фунгіцид), Курзат М та інші, потім ішли контактники: Пропульс, Штефстробін, Дитан М-45. Системними фунгіцидами обробляємо картоплю через 10–12 днів, а контактними — кожні 5–7 днів. За 20–30 днів до збирання фунгіцидні обробки припиняємо. 

За три-чотири тижні до збирання картоплі проводимо десикацію бадилля препаратом Реглон супер. Десикацію проводимо у два прийоми, тобто дозу препарату ділімо на два рази. При першому внесенні до десиканта додаємо фунгіцид (Нандо чи Ширлан). Застосування фунгіциду для завершальних обприскувань забезпечує придушення зооспор та конідій фітофторозу на поверхні бадилля і ґрунту. Це виключає можливість зараження фітофторозом бульб під час збирання та розвитку захворювання під час зберігання. Після десикації дивимося на ступінь готовності картоплі до збирання. Якщо готова, починаємо копати, якщо ні, чекаємо, поки зміцніє шкірка і висохне бадилля.  

— Як відбувається збирання врожаю в господарстві? 

— Маємо картоплезбиральний комбайн Grimme дворядний DR-1500. Після збирання картопля потрапляє на сортувальний пункт. У нас дві сортувальні лінії: для первинного сортування картоплі, яка прийшла з поля, та остаточного (для доочищення). 

Коли картопля потрапляє на сортувальний пункт, там за допомогою сортувального агрегату відбувається її первинна доробка — розподіл на фракції: великі бульби, насіннєва фракція та відходи. Дрібна картопля й бадилля йдуть у відходи, а бульби великої та насіннєвої фракції затарюємо в ящики, кожен з яких розрахований для зберігання тонни картоплі. Насіннєва картопля складується під навісами, де й проходить лікувальний період. А продовольча картопля (велика) йде на реалізацію. Намагаємося її збути якомога швидше, але не завжди це вдається. 

Поки тепло, вся картопля знаходиться на вулиці під навісом. Перед заморозками картоплю завозимо до сховища. Картопля може знаходитися в цих ящиках з 1 серпня до 1 травня. І не має значення, продовольча вона чи насіннєва. Ми її не чіпаємо до того моменту, поки вона не піде на реалізацію. І тільки мірою надходження замовлень настає черга кожного конкретного ящика вирушити до клієнта, тоді він надходить на остаточне сортування. 

Тож перед тим, як потрапити до замовника, картопля проходить ще один сортувальний пункт, де йде вже ретельна її доробка і затарювання в сітку. Сортувальний комплекс включає кілька агрегатів і ліній. Спочатку наші ящики ставляться на спеціальні платформи, що обертаються. Платформи перекидають контейнери на сортувальну лінію, де й проводиться операція механічного сортування. Далі картопля проходить через щітки, які очищають її від бруду, і потрапляє на інспекційний стіл. На інспекційному столі робітники видаляють камінці, грудочки, зіпсовані, різані, зелені, гнилі бульби тощо, тобто усі відходи. Далі бульби потрапляють на ваги. Ваговий агрегат подає картоплю на зашивальну машину. Такий само шлях проходить і продовольча картопля, і насіннєва. 

Перша сортувальна лінія у нас збірна. Її основна частина складається з вузлів голландського виробництва, але є й німецькі та вітчизняні вузли, а друга лінія (для ретельної інспекції та затарювання в сітки) — польська. Це цілий комплекс: від обертача до зашивальної машини. 

Лінія первинного сортування картоплі може переробити 100–120 т за зміну. У середньому, ми переробляємо 105 т на день. Друга лінія переробляє від 50 до 60 т за зміну, залежно від якості картоплі. Продуктивність зашивальної машини — до 50 т/зміна. У нас дві сортувально-зашивальні машини, обидві польські. Ми придбали одразу дві машини, щоб не було перебою в роботі. Якщо одна машина зламалася, друга працює, або ж на одній сортуємо насіннєву картоплю, а на іншій — продовольчу. 

— Минулого року багато фермерів скаржилися, що отримали поганий урожай. А у вас яка була врожайність картоплі? 

— У нас все нормально було з урожайністю. Середня врожайність у господарстві за 2021 рік — 40–50 т/га (залежно від сорту картоплі). Усю картоплю вирощуємо на богарі. 

— Які сорти вирощуєте, що можете порекомендувати зі свого досвіду для вирощування картоплі на Півночі України? 

— Минулого року в нас було до 15 сортів. Наше підприємство знаходиться в постійному пошуку, за два десятиріччя перепробували чимало варіантів. Одного року одночасно вирощували на своїх полях 44 сортозразки! Тенденції постійно змінюються, проте нині сміливо можу рекомендувати північним картоплярам вирощувати Берніну, Отолію, Донату. Незмінно стабільний результат показують у наших широтах відомі й стійкі до зовнішніх факторів Беллароза, Вінетта й Карелія. Стабільні урожаї дають сорти Рудольф, Пікассо, Гранада. З нових сортів потішив урожаями сорт Корінна. Гарно минулого року показав себе сорт Коломба, урожайність якого сягала до 60 т/га. Але найбільше мають попит у населення сорти Беллароза й Арізона, які були справді рекордсменами з реалізації. 

— Як реалізуєте продовольчу картоплю? 

— Через посередників. Загалом минулого року було важко з реалізацією продовольчої картоплі. Чому деякі люди залишили невикопану картоплю на полі? Бо не могли її реалізувати. Виростити картоплю — важка праця. Якби була її реалізація, тоді, напевно, картопля не залишилась би на полі. Також була низька закупівельна ціна. Розпочинали продавати з 3,5 грн/кг. Потім ціна трохи піднялася до 4–4,5 грн/кг. Зараз продаємо картоплю по 3,5–4,0 грн/кг. Рідко хто пропонує 4–4,5 грн/кг, та й за такою ціною важко її збути! Ми продали свою продовольчу картоплю частково, решту заклали у сховище, вона ще жде свого покупця. 

У нашому господарстві вирощується картопля лише першої та другої репродукції. Цього року насіннєвої картоплі мали 40 га, продовольчої — 110 га. 

— Вирощування картоплі потребує забезпечення технікою. Розкажіть більш детально про ваш машинний парк. 

— На сьогодні ми повністю забезпечені матеріальним ресурсом. Звісно, техніку постійно оновлюємо, купуємо більш сучасне обладнання. У нас є білоруські трактори середньої потужності, також маємо важкі трактори французького виробництва Massey Ferguson та англійські трактори New Holland (у нас від 110 до 240 кінських сил). Для нашого господарства це достойний тракторний парк. 

— Ви плануєте запроваджувати нову технологію вирощування картоплі із застосуванням сидератів. Які в неї особливості? 

— По-перше, ми будемо вдвічі зменшувати площу під вирощування картоплі. На 75 га буде картопля, а решту 75 га лишимо під сидератами. 

Схема така. Зберемо картоплю — і можна сіяти сидерати. Якщо 1 серпня починаємо збирання картоплі, то до 15–20 вересня, навіть до 1 жовтня, можна сіяти хрестоцвіті та жито. Пізньої осені хрестоцвіті передискуємо. Це перший рік. Жито можна не чіпати, воно навесні відвегетує, його передисковуємо в травні. Далі можна сіяти на цих полях сидерати ще двічі: редьку олійну, гірчицю, люпин, — будь-які варіанти можливі. Тобто за такої системи можна за півтора сезону на полі виростити і загорнути в ґрунт три покоління сидератів. Звісно, це доволі складно для господарства, бо половина полів не дає прибутку. Рік ми їх готуємо під посадку картоплі. Але водночас така система сівозміни дозволить нам скоротити кількість добрив, що вносяться під картоплю, бо поля збагатяться органічними речовинами, покращиться структура ґрунту. І все це — важливі фактори, які дозволять нам підвищити врожайність та якість продукції. Збільшиться віддача поля, тож це компенсує рік простою без урожаю. 

Поки що ми тільки починаємо впроваджувати сидератну систему. Цього року вперше посіяли сидерати після збирання ранньої картоплі. Також сидерати посіяли на полях, що були незадіяні цього року (залишалися під парами). Ми посіяли там гірчицю жовту, яку передискували перед морозами, та жито. 

Наступного року на незадіяних полях проведемо ще два посіви сидератів. Але поки що рано говорити про ефективність. Перші результати отримаємо восени 2022 року, а вже висновки можна буде робити через 2–3 роки. 

Сподіваємося, що нова технологія спрацює і ми отримаємо гарні врожаї. Вважаю, що не потрібно стояти на місці, треба експериментувати, впроваджувати нові технології й постійно рухатися вперед.