Володимир-Волинська птахофабрика увійшла в трійку лідерів-виробників продукції птахівництва
Високі курси валют, незрозуміле валютне регулювання, дефіцит валюти всередині країни та нестабільна ситуація в економіці – основні проблеми дня сьогоднішнього, переконана Аліна Сич, генеральний директор ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».
За останні кілька років на ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» систематично нарощували обсяги виробництва курятини і кормів, будували нові майданчики для утримання птиці. Чимало зусиль відводили внутрішній роботі з оптимізації ресурсів, процесів виробництва та ребредингу торгової марки. Результат: на початок 2015 року підприємство увійшло до трійки лідерів-виробників продукції птахівництва, зробивши різкий стрибок з п’ятого на третє місце.
— Аліно Олександрівно, із п’ятого одразу на третє місце в рейтингу лідерів птахівничої галузі, та ще й упродовж одного року – це серйозний крок. За рахунок чого вдалося досягти такого результату за досить стислий період часу?
— У другій половині 2013 року ми побудували нові майданчики для вирощування птиці, укомплектували їх сучасним обладнанням. Установили вдосконалену систему управління мікрокліматом WAIPER TACH, інфрачервоний обігрів приміщень, автоматизовану систему зважування кормів і обліку води, а також систему дистанційного контролю за процесом вирощування птиці BIG FARNET. Ще в компанії оновили парк техніки: придбали МАЗи для перевезення птиці, вантажівку-кормовоз і телескопічний навантажувач. Як результат, підприємство наростило обсяги виробництва на 40%. Минулого року фабрика виробила майже 57 тисяч тонн м’яса курчат-бройлерів, що на 19 тисяч тонн більше порівняно з 2013 роком. Середній добовий показник виробництва – більше 200 тонн м’яса птиці в живій вазі.
У 2014-му ми завершили модернізацію птахокомплексу «П’ятидні», що знаходиться у Володимир-Волинському районі Волинської області, ввели в експлуатацію чотири сучасні пташники для вирощування курчат-бройлерів. Як результат, виробнича потужність бригади в кожному пташнику збільшилася із 175 до 375 тис. голів.
Таким чином, за останні два роки наше підприємство значно збільшило виробничі потужності. У 2011 році ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» оперувало пташниками на 2,8 млн голів, у 2013 році – на 3,8 млн голів. Станом на кінець 2014 року ця цифра перевищила 4 млн голів одноразової посадки. На сьогодні ми утримуємо птицю кросу ROSS-308.
У приміщеннях створені унікальні умови для вирощування птиці з дотриманням усіх ветеринарно-санітарних норм. У пташниках встановили обладнання німецької фірми Big Dutchman для підлогового утримання курчат-бройлерів. Це устаткування гарантує підтримку оптимального мікроклімату для птиці.
Продуктивність нашого забійного цеху становить 6000 голів на годину. У 2014 році в цеху переробки установили та ввели в експлуатацію нову напівавтоматичну лінію поділу тушок курей-бройлерів на частини. Завдяки цьому підприємство збільшило свої можливості з реалізації нарізки курячого м’яса. Нове обладнання дасть змогу реалізувати стратегічні плани підприємства й довести обсяг курячої нарізки в загальному обсязі реалізації до 50%. Обладнання польської фірми «Шляхет Сталь» дозволяє переробляти більше 3 тис. голів птиці за годину. Напівавтоматична лінія поділу тушки призначена для ефективної та гігієнічної розробки птиці на частини і відділення філе, виготовлена з нержавіючої кислотостійкої сталі та пластику, дозволеного для використання в харчовій промисловості.
— Яку частку ринку завдяки такому масштабному розширенню займає нині ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика»?
— Сьогодні наше підприємство охоплює близько 6% ринку курятини в Україні. ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» має п’ять філій: у Львові, Києві, Вінниці, Житомирі та Володимирі-Волинському. До інфраструктури фабрики входять 100 пташників, що розташовані в 11 виробничих бригадах, власний забійний цех і комбікормовий завод. Продукція компанії представлена в західному, північному та центральному регіонах країни. Реалізація готової продукції здійснюється через Львівське, Житомирське, Київське та Володимир-Волинське представництва (останнє охоплює Волинську, Рівненську та Закарпатську області).
— Яку продукцію ви пропонуєте своїм клієнтам?
Ми виробляємо охолоджену і заморожену курятину, напівфабрикати, охолоджену і заморожену нарізку, заморожені напівфабрикати, що випускаються під торговою маркою «Чебатурочка – селянська курочка».
— Яку частку в обсязі реалізації продукції Володимир-Волинської птахофабрики займає експорт, чи плануєте його збільшувати?
— Левову частку виробленої продукції ми продаємо на внутрішньому ринку. Частка експорту в загальному обсязі доволі незначна. У тому числі, на це є технічні причини. Зокрема, плануємо збільшити кількість морозильних камер, що підвищить можливості експорту. Поки що співпрацюємо тільки з Молдовою.
— Чи позначилася загальноекономічна ситуація в країні на роботі вашої птахофабрики?
— Звичайно, загальноекономічна ситуація в країні вплинула на діяльність птахофабрики. У зв’язку з тим, що ми закуповуємо курчат, складові кормів, запчастини та матеріали переважно за кордоном, девальвація гривні призвела до збільшення собівартості виробництва. Також на збільшення собівартості вплинуло зростання вартості паливно-мастильних матеріалів, енергоресурсів. При цьому ціна на кінцеву продукцію для споживачів зростає не надто швидко, що, з одного боку, дозволяє фабриці реалізовувати всю вироблену курятину, з іншого боку, отриманого прибутку не вистачає для швидкого розвитку.
— Чи вплинула на ведення вашого бізнесу ситуація на сході України? Можливо, змінився ринок збуту, відбулися переформатування серед клієнтури або партнерів?
— Наше підприємство знаходиться в західному регіоні, тому з погляду оптимізації логістики ми реалізуємо продукцію партнерам в центральному, західному та південному регіонах. Є клієнти зі сходу, але це здебільшого переробні підприємства. Тож на географію збуту бойові дії на сході країни не вплинули.
Однак ми зіштовхнулися з іншими труднощами: з нашого регіону було мобілізовано значну кількість чоловічого населення, у тому числі з нашого підприємства. Це кваліфіковані навчені працівники, яким важко швидко знайти заміну.
Крім того, допомагаємо нашим мобілізованим працівникам у закупівлі екіпірування (бронежилетів, касок). Також наше підприємство займається ремонтом військової техніки, ми закупили кілька тепловізоров та реанімобіль через волонтерів і передали їх у зону АТО. У 2014 році на допомогу нашій армії ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» витратило вже більше 600 тис. грн.
— Чи стоїть перед вами завдання забезпечити енергетичну незалежність підприємства? Як будете його вирішувати?
— Як і багато інших підприємств, ми плануємо впроваджувати енергоощадні технології. Зростання вартості газу в рази підштовхує до рішучих дій. Наприкінці 2014 року ми встановили твердопаливні котли в пташниках Центральної бригади. У 2015 році плануємо встановити твердопаливні котли на інших 10 пташниках.
Крім того, працюємо над екологічною безпекою. На нашій птахофабриці повна утилізація відходів відбувається у вакуумній печі. Також разом зі словацькими партнерами розробляємо проект очищення стічних вод. Маємо ще одну цікаву ініціативу: впроваджуємо технологію спалювання пір’я для підігріву води в забійному цеху.
— Розкажіть про плани Володимир-Волинської птахофабрики, як розвиватиметься підприємство далі?
— Стратегічно важливим для нас є впровадження енергоощадних технологій. Серед інших пріоритетів: розширення складського господарства, оновлення транспортного парку. Звісно, будемо працювати над розвитком експорту, у перспективі спробуємо вийти на європейські ринки.
— Як можна описати ситуацію, що нині спостерігається на ринку курячого м’яса?
— Ціна м’яса птиці поступово зростає. З початку 2015 року ціни на свинину (свині у живій вазі) зросли на 58%, до 27 грн/кг, яловичина подорожчала на 20%, до 55,60 грн/кг, а вартість курячого м’яса в закупівлі збільшилася на 43%, до 23 грн/кг. У роздробі ж ціна на курячі тушки становить 32 грн/кг, куряче філе продається по 53 грн/кг, тоді як на початку року ціни на ці товари становили близько 19 і 30 грн/кг відповідно.
До зростання цін на м’ясо передусім призвела девальвація. Свою роль також зіграла переорієнтація попиту на курятину. У зв’язку з низькою купівельною спроможністю українці стали більше їсти м’яса птиці, бо воно найдешевше. А це дає птахівникам багато можливостей. Виробники курятини можуть і далі підвищувати ціну, оскільки наздогнати за вартістю свинину чи яловичину все одно не вдасться.
Ще один фактор зростання ціни – збільшення обсягів продажу української курятини на експорт, через що, відповідно, зменшується пропозиція на внутрішньому ринку. Різниця у вартості між курятиною, що надходить на експорт, і продукцією всередині країни становить близько 10%. Звісно, це стимулює гравців ринку розвивати експортний продаж.
— Чи присутній на ринку імпортований товар?
У нашому сегменті частка імпорту незначна, близько 5%. Через падіння курсу гривні імпортна курятина стала надто дорогою для споживачів. Поки що українські виробники можуть цілком задовольнити внутрішній попит.
— Якими будуть ваші прогнози щодо майбутнього галузі?
— Сьогодні прогнози робити важко, враховуючи те, що альтернативи курячому м’ясу наразі немає. За даними Союзу птахівників України, споживання курятини становить близько 50% потреб населення у м’ясних продуктах, тоді як минулого року цей показник тримався на рівні 40%. Передумови для подальшого зростання попиту на куряче м’ясо є, однак значне його подорожчання може цей ріст зупинити.
Багато залежатиме від того, чи будуть в українських виробників експортні контракти та який обсяг продукції вони зможуть продати на зовнішніх ринках.
— Які законопроекти могли б посприяти розвитку бройлерного виробництва?
— Бажано було б залишити сільгоспподаток, завдяки йому ми маємо змогу інвестувати в розвиток підприємства. Запровадження прозорих правил гри на ринку також піде на користь галузі. Для держави найкраще – не заважати підприємцям, а вони зможуть самі підняти економіку країни.
Потрібно створити нормальний клімат для бізнесу. Добре, що спростилася видача землі підприємствам, прозорішим стало отримання дозволів на будівництво нових виробничих об’єктів тощо. Але цього ще не достатньо. Проблем у країні надто багато, тож на їх вирішення знадобиться чимало часу. Головне – не зволікати, а стимулювати процес оздоровлення стосунків між державою та підприємцями.
— Аліно Вікторівно, окресліть, будь ласка, коло проблем, з якими стикається ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».
— Серйозна проблема, яка від початку року додала нам багато клопоту, – відсутність валютного регулювання в країні та відсутність можливості купувати валюту і своєчасно розраховуватися за валютними контрактами. Через це станом на початок лютого ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» прострочила платежі на загальну суму 3 млн злотих.
Зараз дуже великі курси валют спричинили повільне зростання собівартості. Власних інкубаторів ми не маємо, тож купуємо добовий молодняк. Ми вкрай стурбовані збільшенням собівартості продукції й розуміємо, що це ляже на плечі споживача.
Оскільки ми орієнтовані на європейський ринок, то поступово розробляємо концепцію кредитування в ЄБРР, бо в них більш привабливі кредитні відсотки. Нам потрібні додаткові інвестиції, щоб збудувати сучасний забійний цех для подальшої торгівлі з Європою. Крім того, плануємо будівництво додаткових пташників для посадки ще одного мільйона голів птиці.
Інтерв’ю було надруковано у журналі “Наше Птахівництво”. Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».