Овочі-Ягоди-Сад
Головне:
Інтерв'ю

Власна стратегія ефективного захисту саду за інтенсивною технологією

Власна стратегія

Олександр Задорожний
керівник ПСП «Жовтневе»

Приватне сільськогосподарське підприємство «Жовтневе» вирощує сад за інтенсивною технологією, ефективний захист якого працівники розробили самотужки

Олександр Задорожний

Приватне сільськогосподарське підприємство «Жовтневе», що розташоване в Охтирському районі на півдні Сумської області, має яблуневий сад на 8 га, закладені у 2009 році 4 га з них посаджені на карликовій підщепі М9. Друга половина — молодий сад на підщепі 54-118, якому три роки. 

Господарство вирощує сорти Голден Делішес, Джонаголд, Чемпіон, Ред Джонапринц, Гала, Моренс, Ред Чіф, Гренні Сміт. Схема садіння карликових яблунь 4 . 1 м, а тих, що на підщепі 54-118, 4 . 1,5 м. Сад обладнано крапельним зрошенням та шпалерою на карликовій підщепі, а на 54-118 — без шпалери. 

Крім того, ПСП «Жовтневе» має 1 тис. гектарів землі, де вирощує озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, горох. Керівник підприємства Олександр Задорожний розповів виданню «Садівництво по-українськи», як вони самотужки розробили ефективну систему захисту яблунь, на які сорти треба робити ставку в наступному сезоні та чому «Жовтневе» не вирощує преміальне яблуко. 

—  Пане Олександре, почнемо з того, що нині турбує кожного садівника: яку стратегію захисту застосовувати? 

— У системі захисту ми використовуємо Вуксали для позакореневого підживлення. Схему розроблено на основі наших особистих спостережень, та ще нам із цим допомогли наші друзі з Чернівецької області, підказали нам щодо препаратів. 

Ми використовуємо препарати фірми «Сингента», «Байєр», «Адама», «СуміАгро». Беремо тільки оригінальні ЗЗР, генерики не використовуємо. Робимо 18–19 оброблень за сезон, тобто практично через кожні 7 днів. Ми зробили два оброблення міддю 23 березня — препаратами Олемікс та Медян Екстра, а 30 березня — фунгіцидом Ескада. Найближчим часом плануємо обробляти Хорусом, Полірамом і Моспіланом. 

Ждемо, коли з’явиться зелений конус, тому що в нас ще холодно (13 квітня 2021 року). Якщо погода нам дозволить, будемо обробляти приблизно через чотири дні. Ще поки не дуже розвивається дерево. Після цієї фази оброблятимемо знову через 7–8 днів. 

Фертигацію не використовуємо — підживлюємо вручну під кожне дерево. Кожної весни закопуємо у землю азотні добрива і в середині червня даємо комплексні добрива з калієм і фосфором. Можливо, фертигація не пішла у нас тому, що треба було для неї змінити деяке обладнання поливної системи, а на той час не було достатньо коштів для цього. Потім пристосувалися до ручного внесення, і воно нас почало влаштовувати. А засоби захисту ми вносимо вентиляторним обприскувачем. У нашому саду немає проблем із ростом та приростом, тому що дерева ростуть у дуже хорошому місці: захищені лісом від вітрів. До того ж земля добра — не страждає від браку поживних речовин. Чого не вистачає — кальцій, калій ми додаємо. 

Саду 7 років

Зараз дещо холодніше, ніж тогорічної весни. А як ваші дерева перезимували? 

— Начебто нормально. Цвітіння покаже, але поки що ми не помічали, щоб якісь проблеми були з підмерзанням, хоча морози в нас були непогані. Думаю, цвітіння буде в межах норми. Обрізування проводили пізненько цьогоріч, вже після морозів, і не було видно ніде, щоб постраждали молоді пагони та квіткові бруньки. 

—  Який врожай ви зібрали минулого сезону? 

— З 8 га плодоносили лише 4 га на підщепі М9. Ми одержали 40 т/га. На других 4 га у нас молодий сад на підщепі 54-118, якому вже йде четвертий рік. Цього року ми плануємо, зважаючи на плодові бруньки, отримати від нього близько 20–25 т/га. Все ж 54-118 — це не 9-ка. 

Де ви брали саджанці для молодого саду? 

— У смілянському розсаднику Черкаської області й в Артемівському розсаднику Бахмутської станції. 

—  Як ви продавали тогорічний урожай яблук? 

— Яблука реалізували через місцеві мережі, ринки — Суми, Охтирка та Харків у нас беруть. Співпрацюємо з оптовиками. У нас є холодильник на дві камери загальною місткістю 280 т, тому яблука ми продавали з грудня по лютий. Холодильник у нас італійського виробника. 

—  До яких робіт готуєтеся тепер? 

— Після обрізання гілок готуємося до їх подрібнення. Для цього в нас є спеціальний мульчувач словацького виробництва. Найбільші гілки ми вже вивезли, щоб не пошкодити машину. А подрібнені гілки залишаються у міжряддях — у такому вигляді вони нам не заважають. Також робимо перевірку крапельного поливу, готуємося для пуску. Буває, що стрічка лежить на землі й пошкоджується. 

Є ще невеликий шматок розсадника, де ми зробили окулірування близько 2 тис. саджанців, які вже будуть у нас в цьому році. Зараз роблять там прополювання. Готують підщепи для вирощування саджанців. 

Мульчер

—  Про що, на ваш погляд, треба подбати садівникові у період кінця квітня та початку травня? 

— Зараз найголовніше — поборотися з паршею, не проґавити той момент, коли парша «вилетить» і почнеться зараження листя і плодів. Бували випадки, коли зараження проходило під час цвітіння. Тому ми зараз проводимо обприскування і в цей період використовуємо препарати, які не можуть нашкодити бджолам: Моспілан, Акіра і Скор. 

Радянська схема не радила робити обприскування в період цвітіння, щоб не понищити бджіл, зараз з цим проблем немає завдяки сучасним препаратам. Ми за цим дуже слідкуємо. Поруч із нами стоять пасіки, а пасічники — люди дуже педантичні. Адже зараз не тільки в садах, а й в полях дуже багато бджіл гинуть від використання неналежної агрохімії. 

—  А щодо шкідників — від яких саме сад потерпає найбільше? 

— Найшкодочинніший із них — плодожерка. Ми успішно боремося з нею кілька років, зважаючи на суми активних температур. Ведемо записи, на основі яких вираховуємо суму ефективних температур, за якої самка плодожерки відкладає яйця, і коли з них виходять личинки (210–230 градусів). Для цього слід вести спеціальний календар. За добу вимірюємо шість разів температуру, беремо середній показник, віднімаємо 10 градусів — це і є ефективна температура, яку за день може дати сонце. Рахуємо до 210–230 градусів і в цей момент обробляємо рослини препаратами Люфокс, Проклейм і Матч. Вони всі фірми «Сингента», працюють ефективно — вбивають і яйця плодожерки, і личинки. За 12 років із такою системою захисту в нас ніколи не було проблем із цим шкідником. 

—  Який персонал постійно обслуговує ваш сад? 

— Шість садівників і один механізатор на тракторі з вентиляторним обприскувачем, мульчувачем. На збиранні яблук нам допомагають місцеві жителі, з якими ми розраховуємось яблуками та гривнею. 

Чи завдають вам шкоди зворотні весняні приморозки? 

— За 12 років — ось я стукаю по дерев’яному столу — у нас не було проблем, хоча й надкронового поливу для захисту від морозів у нас немає. Тож сподіватимемося, що цього року не буде великих приморозків. 

—  А щодо потепління клімату, особливо, влітку? 

— У нашій зоні ми посунулися приблизно на 200 км від Лісостепу до Степу. Нас рятує крапельне зрошення. Спека стоїть 36 градусів, і ми ллємо, ллємо і ллємо. Полив не вимикаємо буквально тижнями. Для зрошення в нас є 40-кубова башта, вода встигає нагріватись, але і в трубах та шлангах вода теж сильно гріється. Вода тут артезіанська. Є також договір на постачання річкової води з магістрального трубопровода місцевого газопереробного заводу. Іноді, коли свердловини не вистачає, ми беремо воду з річки Ворскли. Тому на садку проблеми з водою немає, а в полях її нестача відчувається. Буває, коли дощ випадає не тоді, коли потрібно, а в критичні моменти його немає. 

Наша зрошувальна система зібрана з італійських шлангів та поливальної стрічки, магістральний трубопровід — українського виробництва. Його ми встановлювали відразу під час закладання саду. Монтували все самі, єдине, що нам наші колеги допомогли трішки розібратись, як це робиться. Нічого складного там немає. 

—  На які сорти яблук варто робити ставку майбутнього сезону? 

— Ред Джонапринц, Гала Шнига Ред, Мутцу, Де Коста, Чемпіон. Це нові сорти. Найкраще зараз йдуть червоні сорти й деякі зелені. Були роки, коли дуже йшов Голден Делішес — його брали влітку, особливо, коли хороше яблуко, то навіть черга стояла. Цього року Голден дуже погано йшов, добре йшло тільки повністю червоне яблуко. Чемпіон хоча і не дуже червоний, але його добре беруть, бо добре знають. Де Коста теж іде, цей сорт є і у нас в асортименті. Лігол — дуже хороше яблуко, але продається важко. Є у нас ще небагато Гренні Сміт, зелене дуже прекрасне яблуко, але специфічне, на любителя. Є люди, яким дай тільки його, більше нічого не хочуть (посміхається). 

—  Як ви оцінюєте ринкову ситуацію минулого сезону, підсумки можете підбити? 

— Спочатку ситуація була непогана. За 10,5–11,5 грн/ кг ми перший сорт відправляли. Через місяць ціна впала до 9–8,5 грн/кг, а собівартість нашого яблука була на рівні 5 грн/кг. Зрозуміло, що на таких обсягах, як у нас, дуже важко дати постійну роботу людям. Оптимальною ціною була б, якщо продавати на опті, це гривень 15. Тоді людям можна було б і зарплату підняти, і якесь розширення собі дозволити або нові технології, або потужності зберігання збільшити. Але вистачило лише, щоб покрити поточні витрати і щось відкласти на планові закупки на наступний рік. За нинішніми цінами на все інше слабувато на яблуках заробили. 

— А не було думок переходити на преміальне яблуко, орієнтуватися на експорт? 

— Були таки думки, але в нас немає поки що таких обсягів. З 160 т яблук вибрати преміальне яблуко ми не можемо. Але перший сорт даємо, його у нас 75–80%. Для покращення якості яблук під час зберігання плануємо в 2021 році використати технологію Смарт Фреш. Для цього ми вже підготували наші холодильні камери. 

Холодильна камера

Крім того, що нам ще заважає: на яблуко не знизили ПДВ до 14%, як на зернові культури. Я вважаю, що це неправильно. На мою думку, мало в нашій країні консультативних фірм, які могли б приїхати безпосередньо в наше господарство і продати нам якусь технологію, хоча б того ж самого захисту. І щоб при цьому давали гарантію: якщо ми дотримуватимемося цієї технології, то отримаємо преміальне яблуко. Та хоча б спеціалісти наших інститутів, тільки такі, щоб приїхали, подивились… Ми намагались знайти таких консультантів, але марно. Тому все робили самотужки — аж до аналізу ґрунту. 

— Чого ви чекаєте від ринку майбутнього сезону? 

— Дасть Бог, то яблук в Україні буде сила. У 2018 році їх було багато. У 2019–2020 роках був спад, але ми трималися на рівні. А цього року знову буде перевиробництво не менше. І вже зараз керівництву нашої держави потрібно дивитись, куди дівати це яблуко, бо ми не з’їмо їх в Україні.  

Василь Йосипов

журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2021 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Журнали