Досвідом вирощування свиней на підприємстві «Деметра» ділиться головний технолог Олег Корецький.
Напрям свинарства у приватному підприємстві «Деметра», яке розташоване в селі Бокійма Млинівського району Рівненської області, обрали ще 2006 року. Очолює це господарство Ігор Стельмащук. Спочатку тут працювали за схемою, коли задля збільшення кількості свиней на продаж нарощували поголів’я свиноматок. Та згодом підхід до свинарства, як зазначив головний технолог підприємства Олег Корецький, був змінений. За його словами, від свиноматки можна отримати більше, ніж здавалося раніше. Якщо свиноматка з’їдає на рік 1300 кг корму і в приплоді від неї за цей час отримують 23 поросяти, то при виборі породи з більш високим генетичним потенціалом, скороченням підсисного періоду, сортуванням поросят можна за тих самих обсягів кормів отримати 28–30 поросят на рік. І це не захмарний результат. До того ж необхідно створити належні умови для відлученого молодняку, оскільки скорочення підсисного періоду веде до зниження ваги поросяти на час відлучення. Пан Олег також наполягає на тому, що у свинарстві потрібно враховувати всі без винятку фактори: дбати про якість кормів, води, дотримуватися відповідного мікроклімату у свинарниках. Коли мова йде про основне поголів’я свиноматок, то господарство «Деметра» прагне мати 70% свиноматок з опоросами від другого до шостого, звертаючи увагу як на народжуваність, так і на молочність.
Також за його порадою було запроваджено нічні зміни на підприємстві, завдяки чому досягли контрольованості опоросу. У результаті збільшилася кількість живих новонароджених поросят. Сьогодні в «Деметрі» налічується 280 свиноматок і понад 4000 голів свиней порівняно з попередніми показниками — 300 свиноматок і 3200 голів свиней. Невдовзі планують вийти на 440 свиноматок. Із цією метою тривають роботи щодо реконструкції нових приміщень. Ще минулого року тут почали будувати нові споруди й, незважаючи на девальвацію гривні, продовжують будівництво та закупівлю обладнання. На думку дирекції, криза рано чи пізно мине, а підприємство буде готове до повноцінної роботи в більших масштабах.
Про досвід вирощування свиней на підприємстві «Деметра» детальніше розповів головний технолог Олег Корецький.
— Пане Олеже, якій породі свиней на підприємстві віддають перевагу?
— Два з половиною роки тому для ремонтного поголів’я з Данії постачали свиней породи ландрас, йоркшир, також закуповували кнурів м’ясної породи дюрок і кнурів чистих порід ландрас і йоркшир. Ремонтне поголів’я свинок становило 40 голів. Це замала кількість для такого господарства. Будь-який свинокомплекс чи свиноферма повинні турбуватися про забезпечення власного ремонтного стада, адже закупівля ремонтного поголів’я за кордоном є доволі недешевою: вигідніше купувати чистопородних кнурів один раз на 1,5–2 роки. Отже, із цих 40 голів ми почали заміняти наших свиноматок, оскільки різниця між народжуваністю в попереднього основного поголів’я й у свиней датських порід є відчутною. Тому й далі будемо дотримуватися датської генетики. Щоб підтримувати породу, у листопаді закупимо в Данії кнурів. Хочу сказати, що у свиней породи дюрок відмінний середньодобовий приріст. Окрім того, наші клієнти хочуть отримувати якісне м’ясо з якомога меншим умістом сала. За їхніми вимогами свиней відправляємо на забій вагою 115–119 кг, щоб тушка мала 75–80 кг. Основними нашими клієнтами є магазини та супермаркети. Зрештою, сало вирощувати набагато дорожче, ніж м’ясо, ураховуючи конверсію корму.
— За якими критеріями обрано обладнання для свинарника?
— Від початків співпрацюємо з фірмою «Горст» (Біла Церква), яка підбирає нам обладнання. Зазвичай, воно все іноземного виробництва. Використовуємо вентиляційні системи фірми Skov, кормороздача від фірми Daltek. Готові заплатити більше, але щоб обладнання працювала надійно та було сервісне обслуговування. Ми дотримуємося того принципу, що персонал на роботі повинен почуватися комфортно. Працівник не повинен постійно ремонтувати обладнання й хвилюватися, що воно може вийти з ладу в будь-який незручний для цього час. Якщо є відповідні умови праці, то й віддача буде більшою. За належного технічного забезпечення одна людина може доглядати значно більше свиней. Цього року, незважаючи на коливання валютного курсу, ми підвищили зарплату працівникам на 30%. Це стало можливим завдяки тому, що кількість виготовленої продукції зросла через запровадження нових технологій і підходів.
— Що собою представляє кормова база: зернові для кормів вирощуєте власними зусиллями чи закуповуєте?
Орендуємо 3000 га землі в пайовиків. Звичайно, за інтенсивного розвитку виробництва є потреба в збільшенні земельного фонду, проте завжди варто все зважити та підрахувати. Вирощуємо сою та кукурудзу, наступного року сіятимемо пшеницю для потреб власного господарства. Напрям на вирощування пшениці взяли ще й тому, що переходимо на альтернативні джерела енергії. Солома знадобиться для опалення та сушіння зерна.
Левова частка вирощеної кукурудзи продається, оскільки посівні площі великі, а на годівлю свиней вистачає 1000 тонн цього зерна. Щодо сої, то врожай продаємо повністю. Натомість купуємо соєвий шрот, оскільки свого переробного обладнання немає; також купуємо пшеницю, ячмінь і соняшниковий шрот. Соєвий шрот протягом останнього року нам постачає Глобинський комбінат.
Кукурудзу, яку вирощуємо, зберігаємо в зерносховищах. Звідти зерно відразу ж потрапляє на млин. Ми конструювали все так, щоб не було зайвих перевезень.
Ви згадали про отримання теплоенергії з альтернативних джерел: розкажіть про це детальніше.
Наше підприємство придбало твердопаливні котли для сушіння кукурудзяного зерна й опалення приміщень. Улітку плануємо встановити геліоколектор, який нагріватиме воду для душтау і підігріву підсисних поросят. Це сьогодні є вимогою часу.
Сушити зерно за допомогою газу дорого. Окрім того, підприємства можуть не в повному обсязі отримувати його. Ми завчасно потурбувалися про те, щоб наше господарство мало альтернативні джерела енергії. Під час закупівлі твердопаливних котлів урахували той аспект, що дереву потрібно рости багато років, щоб потім із нього зробити дрова. Тому найкращим виходом із ситуації є солома. Вона стане хорошою сировиною для опалення. Також утеплили всі будівлі пінопластом, щоб зменшити втрати тепла.
— У вас налагоджена співпраця із фірмою «Йозера». Яку продукцію цього виробника використовуєте в господарстві?
Із «Йозерою» співпрацюємо понад два роки. Скажу, що співпрацею задоволені. Адже компанія забезпечує високу та стабільну якість продукції, завдяки чому можна якнайкраще збалансувати раціон; своєчасно доставляє замовлену продукцію у господарство; забезпечує професійний супровід та консультації.
На мою думку, скільки ти вкладеш у свинарство, стільки ж і отримаєш. Ми беремо продукцію, яка забезпечує всім необхідним свиней — від їх народження до забою. Купуємо гранульований корм для підсисних поросят. Завдяки цьому маємо стабільний дохід. Справа в тому, що в годівлі, як і в догляді, основну роль відіграє комплексний підхід. Якщо буде неякісна кукурудза, то не буде бажаного результату навіть із найдорожчим преміксом. Ми тісно співпрацюємо з «Йозерою» у формуванні раціону. Ще під час складання раціону звертаємося до наших партнерів і консультуємося, як краще поєднати всі компоненти. Такий підхід дає добрий результат.
Можу навести такий приклад. Якщо раніше свиноматка годувала 8 поросят, то завдяки збалансованому корму та продукції від «Йозери» сьогодні вона годує 11 поросят. Окрім того, у нас був універсальний раціон для відгодівлі. Це, звичайно, є менш нерентабельним. Якщо є один раціон від відгодівлі до забою, то він недостатній на старті й надто потужний наприкінці. Уже в кінцевому варіанті в тушці спостерігається надлишок сала. До речі, свиня інтенсивно росте до 70 кг, тому в цей період важливіше давати кращий корм, а перед забоєм менш енергетичний. Тепер у нас є дві кормолінії, що дає змогу використати декілька раціонів у період відгодівлі. Також ми готуємо два раціони харчування. У цьому також допомагає «Йозера». Цей підхід для нас новий, хоча він використовується на інших підприємствах дуже і дуже давно.
— Сьогодні в Україні є спалахи африканської чуми свиней. Яким чином ви убезпечуєте підприємство?
Спалахи цього захворювання спостерігаються в тих чи інших регіонах і країнах час від часу. У нас завжди є ризик, оскільки вирощуємо кукурудзу й дикі кабани фактично живуть на цих полях. Ми обгородили територію ферми спеціальною загорожею, щоб унеможливити потрапляння тварин на її територію. Наші працівники щоранку, перед тим як зайти у свинарник, приймають душ. Також у нас триває будівництво, і колеса машин, які привозять будівельні матеріали, перед в’їздом на територію дезінфікуємо. Техніка, що працює на полі, перебуває тільки в спеціально відведених ангарах і не має доступу на ферму. Усі наші працівники, які живуть у ближніх селах, не тримають свиней вдома. Щоб не було спокуси вирощувати свиней і цим наражати все поголів’я на небезпеку, керівництво ухвалило рішення про забезпечення свининою працівників ферми. Це набагато дешевше, ніж втратити весь бізнес. Зазвичай, один раз на два місяці забивають свиней для забезпечення м’ясом працівників.
— Чистота води є однією із важливих складових під час утримання свиней. Ви очищаєте її?
Ми постійно фільтруємо воду й час від часу проводимо очищення труб, застосовуючи кислоти, які задаємо через дозотрон. Актуальним питанням є вміст токсинів у зерні. Перші ознаки того, що є токсини в кормах, — це випадіння у свиней маток під час опоросу, випадіння прямих кишок на відгодівлі, набухання вульви під час народження у свиноматок, підсихання хвостів у новонароджених поросят тощо. За наявності таких ознак одразу потрібно перевіряти зернову базу на вміст токсинів. А уникнути токсинів важко, оскільки вони практично постійно є в зерні. Їхня кількість залежить від природних умов, тому краще постійно перевіряти корми в лабораторії та підбирати препарати для нейтралізації дії токсинів.
— Яким чином підтримуєте мікроклімат у приміщеннях зі свинями?
— Скажу, що нові технології значно полегшують роботу персоналу. Контроль температури, вологості в приміщенні та підтримка мікроклімату взагалі відбувається за допомогою комп’ютера. Проте виключати людину із цього процесу не можна, адже вона обходить приміщення й за всім спостерігає. Людина має відчуття. Якщо їй холодно в приміщенні, то й свиням холодно. Техніка також може дати збій. Людина спостерігає за поведінкою тварин і може зробити корективи в налаштуваннях програми. Освітлення в нас також контролює комп’ютер. Достатній рівень світла є дуже важливим компонентом у відділі осіменіння. Усі свині походять від дикої європейської свині, тому щойно день стає коротшим, холодає надворі, у них одразу спрацьовує інстинкт, що і корм під снігом важко буде шукати, і важче буде годувати малих поросят. Відповідно, можуть спостерігатися перегули у свиноматок чи проблеми з приходом в охоту. На свинофермі ми створюємо усі умови, щоб свині не відчували кліматичних перепадів і сезонних змін. Тому освітлення в нас є протягом 15 годин на добу. Також двічі на день із кнуром проходимо біля свиноматок, яких не осіменили, чи відлучених. Ми жодного разу ще не використовували гормональних препаратів, щоб стимулювати свиноматку для приходу в охоту. Бо це однаково, що стояти з нагайкою над працівником, який не хоче працювати. Краще створити відповідні умови. Зазвичай, на 4–5-й день свиноматки приходять в охоту.
— Ви працювали до цього в іншому господарстві. Чи допомагає вам отриманий досвід сьогодні?
— Звичайно. Попередні зв’язки надають можливість вчасно отримати потрібну консультацію, адже в книгах багато чого не описано. Завдяки діалогу з практиками ми знаходимо вихід із ситуації. Свою кар’єру я починав ще на підприємстві «Галичина-Захід» і завдячую йому тим, що там із мене зняли шори, через які я дивився на вирощування свиней як лікар ветеринарної медицини. Адже незадовільні результати у свинарстві на 70% пов’язані з некоректними тактичними й технологічними кроками менеджерів. Лише у 30% випадків вплив на роботу мають бактерії, віруси тощо. Тому я раджу витрачати час і енергію насамперед на корекцію організації роботи.
— Ви казали, що м’ясо у вас купують переважно супермаркети й магазини. Уточніть, які саме?
— Ми розташовані між двома обласними містами — Рівним і Луцьком, що створює для нас певні переваги. Постійно спілкуємося зі своїми клієнтами. Зокрема, представники мережі «Там Там» висловила свої побажання щодо свинини, тому ми пішли на покращення генетики, щоб відповідати їхнім вимогам. У нашій продукції було трохи сала, але завдяки зміні раціону харчування й породи ми цього уникаємо. Супермаркети отримують свіже і якісне м’ясо. Ще не було жодного разу, щоб наші покупці відмовилися від м’яса. Щопонеділка, щосереди і щоп’ятниці ми забиваємо свиней для цієї мережі. Ще частину свиней продаємо у живій вазі, але в межах нашого регіону.
— Чи вивозите на поля гноївку?
— Так. Зазвичай, удобрюємо гноївкою поля під кукурудзу. Раз на два тижні викачуємо, але із запуском нового септика гноївка там буде зберігатися до півроку. Взагалі плануємо збільшити потужність свиноферми. У перспективі має бути ще три нових септики. Сьогодні гноївку на прохання працівників чи селян даємо для удобрення їхніх земельних наділів. У майбутньому ж плануємо виробляти біогаз. Ми беремо приклад із тих, хто вже чогось досягнув, щоб далі розвиватися. У планах є збільшити кількість свиноматок до 440 голів, а згодом і до 700 голів. Ось тоді питання вироблення біогазу стане перспективним. Намагаємося в силу своїх можливостей допомагати селянам щодо прибирання снігу, обладнання школи. Допомагаємо чим можемо нашим військовим у зоні АТО. Ми ж усі живемо в одній державі, тому не можемо бути байдужими один до одного. Загалом вдячний керівництву підприємства за надану можливість запроваджувати нові технології.
Інтерв’ю було надруковано у журналі The Ukrainian Farmer. Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».