Про особливості годівлі племінної птиці розповідає головний технолог по батьківських стадах, ПАТ «Миронівський хлібопродукт»
– Вікторе Вікторовичу, розкажіть про специфіку раціонів для племінної птиці. Наскільки рецептура комбікормів для батьківських стад відрізняється від рецептури для товарної птиці?
– Принципи годівлі племінного й товарного поголів’я бройлерів повністю відрізняються. На нашому підприємстві виготовляють спеціалізовані корми для відгодівельного та племінного стад.
Корм для батьківських стад має меншу поживність. По рецептурному складу він ділиться на предстарт, старт, ростовий і продуктивний періоди.
На першому етапі відгодівлі ми стимулюємо максимальний приріст птиці, ріст внутрішніх органів, забезпечуємо курчатам нормальні умови для формування імунітету, набирання живої маси. У наступному періоді раціон складаємо таким чином, щоб забезпечити пташенятам ріст скелету. Потім уже рецептуру складаємо так, щоб якомога краще підготувати птицю до продуктивного періоду — нормальна закладка органів відтворення тощо. Останній період годівлі припадає на продуктивний час. У цей час необхідно збалансувати раціон, щоб забезпечити максимальну продуктивність племінної птиці: для несучок — яйценосність, для півнів — осіменіння курей.
Загалом, у батьківських стад зовсім інший режим відгодівлі. Якщо під час вирощування товарного бройлера ми процес годівлі плануємо так, щоб птиця якомога більше набирала вагу, то для батьківського стада головне — досягнути найвищої продуктивності по яйценосності та заплідненню.
– Чим відрізняються режими годівлі племінної та товарної птиці?
– Режими годівлі племінної та товарної птиці відрізняються суттєво. На першому етапі ми годуємо племінну птицю не обмежено (протягом 2-х, максимум 3-х тижнів). Потім впроваджуємо обмежену годівлю — певні дози корму даємо щоденно (один раз на день). Це робиться для того, щоб стримувати інтенсивний ріст птиці — не дати їй «зажиріти», щоб забезпечити правильний ріст кістяка. Основна мета — отримати не велику за розмірами птицю, а продуктивну, таку, що добре нестиме яйця.
Починаючи з 4–5-го тижня вирощування ми можемо переходити на «голодну» годівлю батьківських стад. У ці дні птицю не годуємо, а та кількість корму, що вона мала спожити, розподіляємо на наступні дні. Така схема дозволяє нам збільшити об’єм шлунку птиці, бо після голодування птиця починає споживати більше корму. Робиться це для того, щоб у продуктивний період (у пік продуктивності) птиця змогла поїдати близько 165 г корму на добу. Також така «дієта» корисна для поліпшення однорідності стада. Зазвичай, за розрахунку 45–60 г корму на добу для однієї особини не кожна з них має змогу споживати саме таку кількість корму. Та птиця, що підходять до годівниці першою, може з’їдати більшу кількість корму, а іншим залишається менше (іноді це близько 30 г на добу на особину). Після «голодних» днів ми видаємо збільшену дозу корму на добу, у результаті вся птиця має змогу вдосталь наїстися. За споживання однакової кількості корму збільшується однорідність стада.
Голодні дні вводимо для птиці тільки в період до 15 тижнів. Їх можна практикувати 1–3 рази на тиждень. У продуктивний період годуємо племптицю низькокалорійним раціоном. На піку продуктивності птиця отримує не більше за 165 г корму на добу. Потім його кількість поступово зменшуємо.
– Як правильно годувати племінних курчат?
– Як тільки курчат розміщуємо в пташнику, одразу протягом 30 хвилин випоюємо їх водою з вітамінами, потім годуємо. У перші чотири тижні життя в пташенят закладаються всі системи продуктивності, кістяк, імунна система тощо. Тому важливо курчатам дати хороший старт. Згодом для підрослих курчат ми використовуємо корми з низьким умістом усіх поживних речовин (тобто крім першої стадії, коли формується імунітет і правильний кістяк птиці).
Антибіотик даємо пташенятам у добовому віці, бо яким би не був чистим інкубатор, це не є гарантією, що буде все гаразд із молодняком.
Для племінної птиці даємо антибіотики обов’язково (по схемі в різні періоди). Випоюємо препарати з водою — це більш доступно за наших обсягах вирощування. Після кожної вакцинації даємо протягом 3 днів пробіотики. У нашому разі можемо давати ці препарати, якщо виникає така потреба.
– Розкажіть про енерго-протеїнове співвідношення в раціоні бройлерів.
– На кожний період росту птиці він свій. Для несучки енергії необхідно менше, ніж для бройлера (енергія корму йде не тільки на ріст птиці, а й на перетравлення корму).
Білок дуже важливий компонент у раціоні птиці. Він впливає на формування кістяка, м’язових тканин, бере участь у формуванні імунних клітин, необхідних для птиці.
Товарний бройлер росте 42–45 діб. У цей час нам його необхідно максимально забезпечити білком, щоб якомога швидше наростити масу. Для батьківських стад ми намагаємося використовувати низько-протеїнові корми. Нам не потрібен стрімкий ріст птиці, тому ми готуємо комбікорм з умістом білка на старті максимум 18%, на рості — 13–14,5%, у продуктивному періоді максимум 15%.
Для передстартових і стартових раціонів як джерело білка ми використовуємо сою. Потім вводимо соняшниковий шрот замість соєвого. Він дуже добре засвоюється птицею кросу Кобб-500.
– Чи необхідно збільшувати вміст вітамінно-преміксної групи в раціоні племінної птиці?
– Відсоток вітамінно-преміксних препаратів у складі комбікорму для племінної птиці приблизно у 2–3 рази вищий, ніж для товарної, бо несучка в продуктивний період віддає з яйцем усі поживні речовини. Тому у цей час її організм потребує підвищеної кількості вітамінів, амінокислот, кальцію, фосфору. Ми постійно в лабораторії перевіряємо якість яєць, і, якщо виникає така потреба, додатково випоюємо птиці вітаміни.
Або жза потреби випоюємо комплекс вітамінів й амінокислот у стресовий період: після вакцинації, технологічних заходів. Ми застосовуємо систему пересадки птиці. Вирощуємо ремонтний молодняк до 120 діб на одному майданчику, а потім його сортуємо та пересаджуємо на продуктивну зону (тут розміщуються автоматичні лінії яйцезбору). За декілька днів до проведення пересадки та сортувань починаємо випоювати додатково птиці вітаміни.
– Які фактори у першу чергу сигналізують про похибки у годівлі бройлерів?
– Завжди необхідно звертати увагу на зовнішній вигляд птиці. Перше, що вказуватиме на неправильну годівлю, — падіння однорідності стада. Птиця повинна мати однорідність близько 85%. Якщо середня вага птиці 2 кг, то за ваги особин 1,8–2,2 кг стадо вважається однорідним.
Якщо відбувається розшарування стада — це насамперед свідчить про вади годівлі: одна особина недоотримує корм, інша — переїдає.
– Наскільки змінилася вартість раціонів для бройлерів протягом останніх місяців? Для якої категорії вони дешевші?
– Корми для товарного бройлера зазвичай дорожчі, ніж для племінної птиці. Ціна корму залежить від вартості білкової групи. Чим більше протеїну, тим дорожче корм. Дешевші ростові корми для племінної птиці, де вміст білкової групи 13,5–14%.
Проте загалом вирощування племінної птиці обходиться дорожче, ніж вирощування товарної. Це зумовлено щільністю посадки, періодом вирощування, вартістю добового курчати, яке на сьогодні коштує 80 грн (вартість добового курчати батьківського стада).
Довідку про ПАТ «Миронівський хлібопродукт» можна прочитати ТУТ
Інтерв’ю було надруковано у журналі Наше Птахівництво. Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Наше Птахівництво та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».