Виклики не страшні
У СТОВ «Воля» намагаються вчасно реагувати на кліматичні зміни. Тому тут творчо підходять до складання сівозміни, застосовують полив і точне землеробство.
СТОВ «Воля» (Золотоніський р-н Черкаської обл.) у своєму регіоні вважається одним із найпрогресивніших сільгосппідприємств. Тут на 2300 га землі вирощують зернові, технічні й овочеві культури. Однак, на жаль, останнім часом природні катаклізми (весняні приморозки, літні буревії, посуха, град) почастішали й у центральних регіонах України. Для того, щоб отримувати високі врожаї в умовах зміни клімату, у СТОВ «Воля» застосовують передові технології, високоякісну техніку, встановили поливні установки та впроваджують точне землеробство. Чи вдається господарству за допомогою сучасних технологій знівелювати ризики, розповів головний агроном СТОВ «Воля» Олександр Левчик.
— Пане Олександре, як пройшов минулий рік? Які результати отримали?
— Рік був дуже складним щодо погодних умов. Зокрема, у травні сталися приморозки, які травмували посіви кукурудзи та соняшнику. Влітку стояла страшенна посуха, дощів фактично не було. Тому умови для розвитку рослин видалися екстремальними. На 35% площ у нас установлено фронтальні поливні установки, але торік навіть поливні поля не показали значної прибавки врожайності. На мою думку, це тому, що в рослинництві важливими показниками є не лише температура повітря та вологість ґрунту, а й вологість самого повітря. Якщо брати кукурудзу, то на звичайних полях без поливу, де культуру «придушили» заморозки, ми зібрали врожай 75 ц/га, із поливом — 80–83. А на полях, де сіяли пізніше — 90—110 ц/га. Загалом скажу: щоб отримати хороший урожай кукурудзи, треба «підгадати» з гібридом, оскільки кожного року «вистрілюють» різні. Так, позаторік добре себе показали гібриди з меншим ФАО, торік — із більшим. Тому на всіх площах за «шаблоном» не працюємо. Адже часто трапляється, що та сама культура за тією самою технологією на різних полях показує різні результати. Тому в агрономії, крім знань і досвіду, велике значення має інтуїція.
Озиму пшеницю торік сіяли на площі 470 га, у середньому зібрали 50 ц/га, соняшнику — 30 ц/га. Добре показали себе овочі.
— Ви кажете, значно «приморозило» кукурудзу. На вашу думку, чи потрібно в таких випадках пересівати площі?
— Торік кукурудзу ми почали сіяти 27 квітня. Заморозки сталися у фазі двох листочків. Рослини значно примерзли, пожовтіли, але я побачив, що точка росту лишилася живою. Тому вирішили не пересівати. І не помилилися: наша кукурудза відійшла і, як на свою ситуацію, дала добрий урожай. А от у сусідньому господарстві, де мали таку саму проблему, деякі поля пересіяли. Проте результат виявився гіршим там, де пересіяли, ніж там, де не пересівали. Тому вважаю: який би поганий вид не мала кукурудза після заморозків, але коли точка росту жива, то пересівати не варто — рослини відійдуть і все буде добре.
— Чимало господарств головну ставку сьогодні роблять на соняшник. Чи багато у вас цієї культури і як вона себе показала торік?
— Соняшнику в нас небагато — 300 га, у сівозміну він повертається через 4–5 років.Наше господарство працює на перспективу, тому прагнемо зберегти родючість ґрунтів. Саме із цією метою обрали технологію, у якій у сівозміну додали овочі (зокрема картоплю). Також ретельно намагаємося підходити до вибору засобів захисту рослин: зокрема, під попередники овочів уносимо гербіциди, які не мають післядії на зернові. Приклад нашої сівозміни: після соняшнику сіємо озиму пшеницю, потім садимо картоплю, за нею — кукурудза, далі або ще раз кукурудза, або соя. Торік попередником для соняшнику була кукурудза на зерно. Отож змолотили кукурудзу, подрібнили стерню, задискували дисковою бороною й виконали осінню оранку трактором John Deere 150 з оборотним 5-корпусним плугом. Потім навесні закрили вологу, провели дискування тією самою технікою. Почали сіяти 14 квітня. Використовували 16-рядну сівалку Horsch Maestro. Після сівби провели коткування. Сіяли з густотою 65 тис./га і шириною міжряддя 75 см.
Соняшник хоча й посухостійка культура, але і для його вирощування існує чимало ризиків. Торік їх було кілька. По-перше, холодний суховій вплинув на внесення досходових гербіцидів. Через постійні вітри складно було «зловити момент» для внесення препаратів. У результаті на більшості полів гербіцид спрацював місцями. Також вітри висушили верхній шар ґрунту. По-друге, за весь період вегетації випало лише 120 мм опадів за норми 440 мм. Отож у зв’язку з тим, що влітку в регіоні була спека, на багатьох полях соняшник дозрів завчасно або ж «згорів». Тому збиральну кампанію розпочали на два тижні раніше, ніж звичайно. Проте попри те, що рік був дуже важким, показники по соняшнику, як я вже казав, отримали непогані. Вважаю, спрацювало те, що обрали «правильні» гібриди, систему живлення та захисту. Наприклад, живлення для соняшнику ми застосували таке: за 10 днів до сівби вносили по 100 кг/га безводного аміаку; під сівбу — 150 кг/га діамофоски (8:20:30); у фазі зірочки внесли амінокислоти та сульфат магнію 5 кг/га. Разом із фунгіцидом уносили бор у нормі 1 л/га.
— Чи сприяє підвищенню врожайності польових культур у сівозміні картопля?
Так. Адже під картоплю вносимо велику кількість добрив, із яких 30% — органічні (купуємо в компанії «Верес» відходи виробництва — використаний субстрат шампіньйонів). Тому на полях, де після картоплі сіємо озиму пшеницю, результати врожайності цієї культури доходять до 100 ц/га. Взагалі вважаю, що органіка — добриво унікальне, і якщо є можливість, то обов’язково його треба вносити під будь-які культури.
— Поливні установки коштують недешево. Чи швидко вони себе окупають?
Установку встановлюють один раз, але вона працює роками. Маємо системи поливу, представлені моделями виробників «Фрегат» та Valley. З вітчизняними дощувальними установками спочатку були проблеми, але їх швидко усунула сервісна підтримка, тому тепер установки працюють добре. Велику різницю в урожайності між поливним і неполивним полем отримуємо на овочах. Наприклад, на картоплі вона становить близько 20 т/га. Вищу врожайність на поливі показують і польові культури. Загалом, коли господарство має поливні установки, то можна бути впевненим, що отримаємо врожай навіть тоді, якщо зовсім не випаде дощів. Нехай він буде не захмарним (я вже казав, що вологість повітря — не останній показник для рослинництва), але ми його отримаємо. Нинішнього року плануємо встановити ще дві дощувальних установки. Сусіди також не відстають — щороку нарощують поливні поля, кладуть нові поливні лінії. Клімат змінюється, посуха стрімко просувається на північ, тому єдиний вихід — установлення зрошувальних установок.
— Чи великий у вашому господарстві технічний парк?
— Як для нашого земельного банку, то дуже потужний. Парк тракторів білоруського виробництва — МТЗ 80/82 та «Беларус 1221» поповнився високопродуктивними тракторами John Deere 130 та John Deere 150, Fendt 936 і New Holland T5.110. Маємо два обприскувачі Berthoud Major 32 та Ideal Poly Super Plus. Є телескопічний навантажувач JCB 531-70, повний набір техніки для вирощування овочів. Головна тогорічна «обновка» — трактор Case IH Optum 300 CVX. Саме «Воля» стала першим власником цієї моделі на території України. Скажу, трактор хороший, але під час польових робіт із ним виникали певні проблеми. Наприклад, заглушив тракторист мотор, щоб засипати в бункер міндобрива, зібрався працювати далі — трактор не заводиться. Троє діб на полі простояв, доки не приїхали спеціалісти й налаштували програму. Звичайно, посівну кампанію ми провели, але зробили це в екстремальних умовах. Тому, на мою думку, згадана модель трактора є «сирою», конструкторам не завадило б її удосконалити.
— Торік у вашому господарстві почали впроваджувати точне землеробство. Чи не задороге задоволення?
— Точне землеробство впроваджуємо перший рік, але воно вже нам дуже подобається (сміється). Наприклад, на тракторах Case та Fendt установлено автопілоти, які під’єднані до сівалки. За задумом конструкторів цієї техніки, посівну можна проводити без тракториста. Однак в освоєнні точного землеробства ми ще «молоді», тому до таких екстримів не готові. Проте, скажу, праця тракториста стала зовсім легкою. Якщо раніше з ранку до вечора він крутив кермо, руки були по лікті в мазуті, бо техніка часто ламалася, то тепер просто спостерігає за процесом у гарній сучасній кабіні.
Поки що точне землеробство застосовуємо під час основного обробітку ґрунту та сівби, одночасно відбувається й унесення мінеральних добрив. Техніка з точного землеробства хоч і дорога, але себе виправдовує. Раніше сіяли як: сюди крутнув трактором на 30 см, туди — на 50 см, там — на метр. Або необхідно, щоб трактор сіяв, скажімо, зі швидкістю 12 км/год, а тракторист вирішив «дати» 15, а це вже нерівномірний висів. Часто траплялися просіви, «двоячки», що викликало конкуренцію між рослинами. Зараз під час оранки — скрізь однакова глибина, рослини висіяні рівномірно й на однаковій відстані одна від одної. Як результат — навколо рослин створюється необхідний мікроклімат, що дозволяє їм добре розвиватися.
Нинішнього року плануємо розширити точне землеробство. Зокрема, придбати обладнання, щоб диференційовано вносити мінеральні добрива під час вегетації рослин і проводити обробки засобами захисту рослин.
Уважаю, точне землеробство — це саме та паличка-рятувалочка, яка необхідна аграріям у період глобальних кліматичних змін. Однак для досягнення добрих результатів усе має бути в комплексі, агроном повинен вибудувати чіткий технологічний ланцюжок і стежити, щоб він не переривався. Це — і якісна техніка, і лише оригінальні засоби захисту рослин, і високоефективні добрива, і добре розвинута «чуйка» агронома, яка допоможе скоригувати строки польових робіт відповідно до примх погоди. Технології, які успішно працювали в нашому регіоні десять років тому, вже застаріли. Щодня треба бути готовим до природних викликів. Правду кажуть: у рослинництві 50% успіху залежить від технології та ефективної роботи агронома, 50% — від погодних умов. Тому, відкидаючи останні відсотки, на які не вплинеш, у перших п’ятдесяти треба викластися на повну.
Розмовляла Інна Бірюкова
журнал “The Ukrainian Farmer”, 2018 рік
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».