Ми прагнемо більшого

Попри війну, у ТЗОВ «Бучачагрохлібпром» планують нарощувати дійне стадо 

Любити тварин, вміти з ними працювати, чітко дотримуватися технології — ось такий рецепт рентабельності одного з найкращих молочних господарств України. А ще не шкодувати коштів на створення найкращих умов утримання молочного стада. Такий закон бізнесу: прибутки зростають з інвестиціями. Як господарюють у ТЗОВ «Бучачагрохлібпром», розповів заступник директора з тваринництва Сергій Рекротюк. 

— Пане Сергію, згідно з деякими вітчизняними рейтингами, ТЗОВ «Бучач агрохлібпром» входить у десятку найкращих молочних ферм України. На вашу думку, чим компанія завдячує такому визнанню? 

— Будь-які рейтинги — річ відносна, адже, щоб правильно їх скласти, треба мати доступ до всіх виробничих показників компанії. Ми взагалі не ставимо за мету очолити якісь рейтинги. Але той факт, що ми є лідерами України за обсягами виробництва якісного молока беззаперечний. От навіть американські колеги, відвідавши наш молочний комплекс, високо його оцінили — нам було що їм показати. 

Утім, лідерство — це не тільки кількість надоїв. Насамперед це ефективність роботи, економічні показники. Досягнути цього нам вдалося завдяки запровадженню нових технологій у тваринництві й командній роботі. Велика заслуга в цьому власника підприємства Петра Гадза, який всі інновації, побачені закордоном, упроваджує у виробництво. 

Два роки тому ми збудували нові сучасні корівники, обладнали їх за останнім словом техніки. У результаті продажні потужності нашого підприємства нині в день становлять 140 т молока. Але ми не звикли зупинятися, завжди прагнемо більшого. Раніше були плани отримати 25 л молока на корову в день, тепер доїмо по 34 л, в короткостроковій перспективі плануємо отримувати до 40 л. 

На рентабельність виробництва впливає і якість молока. Практично вся наша продукція екстракласу. Так, якщо згідно з державним стандартом у молоці екстраґатунку мінімальний уміст мікрофлори має бути до 100 тис. бактерій в 1 мл, то наше молоко містить всього 30–35 тис. бактерій. Аналогічна ситуація з умістом соматичних клітин: допустимі норми — не більше за 400 тис. на 1 мл, а ми здаємо на молокозавод молоко, яке містить усього 200–250 тис. клітин. Тобто в нас молоко суперекстракласу. 

— Завдяки чому досягаєте таких результатів? 

— Низькі показники бакобсіменіння молока — це результат «роботи» нашої доїльної зали. Першими в Україні ми встановили доїльну залу Dairymaster типу «карусель» на 60 голів. Після доїння кожної корови апарат автоматично промивається водою та продувається повітрям. Не кожна доїльна зала має такі функції, бо зазвичай апарати миються після доїння всіх корів. 

А низька кількість соматичних клітин у молоці — результат якісної роботи лікарів, які основний акцент роблять на профілактику захворювань. Антибіотиків ми використовуємо небагато — лише для лікування корів. Економіка тут також працює, адже молоко із залишками антибіотиків нікому не потрібне, його треба утилізувати. А в нас все молоко екстракласу.  

— З вашого досвіду, яким чином можна збільшити продуктивність виробництва? 

— На продуктивність впливає все: годівля, комфорт тварин, процес доїння, стан здоров’я, умови довкілля та багато інших чинників. 

Один з головних чинників, на мою думку, якісні корми — силос, сінаж. Як ми їх заготовили з початку року — на тому все наше молоко й тримається. Ми цьому приділяємо дуже велику увагу. Маємо власні два потужні комбайни Ягуар для заготівлі силосу та сінажу із системою контролю сухої речовини в сировині — це дуже важливо. Залежно від кількості сухої речовини в рослині регулюється довжина різки силосу чи сінажу. 

Здебільшого господарства як сировину для сінажу використають люцерну, але ми від неї відмовилися. Бо цю культуру можна збирати відповідної якості тільки протягом тижня, що дуже мало. Якщо за тиждень не встиг зібрати, то вона переростає, починає зацвітати, у ній знижується рівень протеїну, погіршуються якісні показники. Тож ми четвертий рік використовуємо для заготівлі сінажу голландську траву нутріфайбр, яка зберігає якісні характеристики тривалий період, протягом якого її можна збирати. Окрім того, ця трава не має стебла — самі листочки, відтак втрати протеїну набагато менші. Лишається тільки контролювати суху речовину. На одному місці трава росте років сім, що теж економічно вигідно. Ми в Україні одні з перших почали використовувати нутріфайбр і дуже нею задоволені. 

Але ж іще важливо правильно відібрати заготовлену сировину із силосних ям, щоб не порушити її щільність, інакше знижуватиметься якість і поживність корму. Тому силос і сінаж ми відбираємо навантажувачем зі спеціальним ковшем із мобільною фрезою EMiLY. Нам подобається, як він працює. 

Збалансовані вісім раціонів кормів для різних груп корів також підвищують продуктивність молочного стада. Маємо два окремі раціони для сухостійних корів, для дійних високопродуктивних чи низькопродуктивних корів. Їх нам складають консультанти компаній — постачальників кормів. Вони також беруть участь у збиранні врожаю, заготівлі кормів тощо. 

— А чи не розглядаєте ви варіантів здешевлення годівлі, звісно, не на шкоду якості молока? —

 Звісно, ми шукаємо шляхів здешевлення кормів. Моніторимо ціни, зокрема білкової групи — це стратегічна складова кормів. От нині дуже впала ціна__  на шрот соняшниковий до такої низької позначки, мабуть, вперше за моєї пам’яті. Тож ми вже дивимося, яку складову можна ним замінити. Можливо, соєвий шрот. 

Але ж сильно здешевити корми все одно не виходить, бо є певні норми годівлі соєвим чи соняшниковим шротом, соломою, сіном тощо. Тобто є межі, які ми не маємо права переступати, бо це негативно позначиться на продуктивності корови, на функції відтворення тощо. 

Ми переконані: добру корову треба вирощувати від самого народження, забезпечивши телятко відповідними доглядом і годівлею. Наші телятка п’ють тільки якісне молоко — те, яке здаємо на переробне підприємство. Хоч раніше використовували замінник молока, але це дорого обходиться. 

На кожній фермі у нас є по три автомати випоювання — так звані «кормомами», кожний з яких розрахований на випоювання 100–110 телят. Маємо відповідну схему випоювання телят, для кожного телятка своя норма — 10–12 л молока на день, яке воно може випивати протягом доби за шість заходів. У звичайних умовах воно питиме не більше як три рази. На 5–6-й день від народження на телятко надягають нашийник із чипом, де є вся інформація про нього. «Кормомама» зчитує цю інформацію й вираховує, скільки треба відміряти молока телятку, беручи за основу кількість днів від народження. Після кожного телятка соска промивається. 

Ми випоюємо телят протягом 67 днів. З першого по п’ятий день норма 6 л молока на день, до 20-го дня збільшуємо до 12 л і так триває до 50-го дня. Потім норму зменшуємо й поступово протягом тижня відлучаємо телят від молока. 

Ще одна перевага «кормомами» — завжди тепле молоко, температурою 38–40 градусів. Підігрівання молока контролюється автоматично. Це також впливає на стан здоров’я телят, адже відомо: якщо телятко вип’є холоднішого молока, збільшується ризик захворювань. 

— Основне завдання утримання корів — створити максимально комфортні умови для тварин. Які вони у вас? 

— Я вважаю, якщо хочеш мати високі надої, то комфорт тваринам обов’язково треба забезпечити. Наш тваринницький комплекс складається з трьох відділків загальною чисельністю 4600 голів ВРХ, зокрема 4300 молодняку. Четвертий відділок спеціалізується на відгодівлі бичків. Кожне приміщення обладнано автоматичною системою мікроклімату, яка контролює температуру повітря, вологість, автоматично відтуляє/затуляє штори на вікнах, якщо спекотно, вмикає вентилятори. Комфорт корів — це і м’які гумові стійломісця, де коровам зручно відпочивати. Автоматичні щітки-чухалки також дають змогу підтримувати чистоту та комфорт корів. Наші роботи-підгортачі кормів допомагають збільшити споживання коровами їжі й водночас зменшують витрати кормів. Вони працюють на акумуляторах, їздять безшумно, не лякаючи корів, підгортають корми через кожні дві години. 

Я вже згадував доїльну залу. Вона нам сподобалася ще й тим, що має автоматичну систему докорму: коли корова заходить на доїння, вона стає в стійло, де комп’ютер із чипа зчитує про неї інформацію й, залежно від продуктивності корови, система дозує їй комбікорм. Якщо в день корова дає до 25 л молока, вона отримає 500 г корму, а далі за кожний літр додається ще певна кількість гранули. Тобто таким чином ми не лише регулюємо виробництво молока, а й спокійно, без зайвого стресу спрямовуємо корів до зали. Наших корів не потрібно підганяти, бо вони знають, що отримають свою порцію смаколиків. І ці 10 хв, доки карусель крутиться, вони спокійно споживають концентрований гранульований натуральний комбікорм. 

Ми маємо дві лінії доїння в залі — для якісного молока і каренційного. Якщо корова хвора на мастит, то дояр може одразу перевести її на доїння на окрему лінію. 

Окрім того, від інших доїльних установок наша відрізняється типом пульсації 4 : 0, завдяки якому всі чотири дійки  дояться одночасно. Перевага ще й у тому, що тиск пульсатора на дійки схожий із тим, який чинить телятко, коли ссе корову. От ще один спосіб підвищити продуктивність без зайвого стресу для корови. 

— Ви постійно наголошуєте на гуманному ставленні до тварин. Це правда, що у вас корів доять під музику, як повідомлялося в пресі? 

— Гуманне ставлення — це справді дуже важливо. У нас такого немає, щоб тварин поганяли чи, не дай Боже, били. А щодо музики, то це правда — в приміщеннях у нас постійно грає радіо «Релакс». Американські вчені робили дослідження щодо цього — підтвердили, що спокійна музика впливає позитивно на тварин. Та й людину заспокоює, а тварина спокійних людей дуже відчуває. 

— Рентабельність господарства напряму залежить від селекційно-племінної роботи. Як за допомогою генетики поліпшуєте продуктивність стада? 

— Ми віддаємо перевагу американській генетиці. Багато нетелей упродовж останніх років закуповували у Європі, і нині в нас генетика вже не гірша, ніж у Європі, а, може, й краща. Осіменяємо корів американською спермою — працюємо з кількома американськими компаніями «СТ Дженетикс», «Альта Дженетикс», «Сімекс» та європейською «Вікінг Дженетикс». Працюємо із американською програмою керування стадом Dairy Comp. 

Для ремонту дійного поголів’я багато використовуємо сексованої сперми — у результаті отримуємо 97% теличок. Таким чином запліднюємо всіх телиць — завдяки їхній стерильності запліднення відбувається краще, а також корів першої лактації, якщо вони повністю здорові. 

Утім, велике значення має й професіоналізм техніка штучного осіменіння. Наші фахівці добре справляються зі своєю роботою. 

— Питання, без якого нині не обходиться жодне інтерв’ю: як вплинула війна на роботу вашого підприємства? 

— З початком війни чимало наших працівників — технологів, лікарів, доярів призвали до лав ЗСУ, тож ми певний час мали труднощі, доки не знайшли їм заміну. Але ж треба комусь захищати країну, а комусь і годувати її, лишаючись у тилу. На продуктивності, виробничих показниках відтік спеціалістів не позначився, адже на кожній фермі у нас достатня їх кількість. Наприклад, маємо по два технологи. Тому заміна є. Та ми й швидко поповнили штат, зокрема й переселенцями. Тож нині працівників вистачає. 

На перших порах були проблеми з постачанням кормів, але місячний запас у нас був та й продавці швидко зорієнтувалися, відновили логістику, і тепер таких проблем немає. 

Звісно, ми багато допомагаємо армії, зокрема харчовими продуктами для фронту. 

— Стан молочної галузі України останнім часом найчастіше характеризують словом «криза». Натомість ЗМІ повідомляли про ваші плани збільшувати поголів’я. Ви не відмовляєтеся від них, зважаючи на війну? 

— Жодним чином. Плануємо збільшувати потужності, цього року добудували ферму на 640 голів, нині будуємо ще дві ферми на 640 голів кожна. Якщо до кінця року всі їх запустимо, то наше виробництво молока зросте до 240 т на добу. Будуємо комбікормовий завод. Тож, незважаючи на війну, в нас повним ходом іде будівництво. Бо ми оптимісти, віримо в перемогу. 

Окрім того, плануємо збудувати невелике підприємство з переробки м’яса, зокрема виготовлення тушкованки — я згадував, що ми маємо одну відгодівельну ферму, тож сировина є. До речі, нині багато тушкованки ми виготовляємо для армії. 

Розробляємо спільний проєкт щодо виходу на європейський ринок із тернопільським підприємством «Молокія», яке теж планує розширити свої потужності. 

Тож навіть під час кризи можна бути рентабельним. Для цього треба любити тварин, уміти з ними працювати, чітко дотримуватися технології. Ферма не буде прибутковою, якщо до неї ставитися як до соціального проєкту. Ферма — це бізнес. Тоді вона не збиткова. Можна отримувати прибуток, навіть коли молоко по 12 грн/л. Це ринок. А з реалізацією у нас проблем немає — нині в Україні, навпаки, молока бракує.  

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ 

Олег Чуб, канд. с.-г. наук, засновник Chub Agroconcept 

— ТЗОВ «Бучачагрохлібпром» стало передовим господарством завдяки використанню найкращих світових технологій і обладнання, зокрема й для ідеального відбору корму із силосних траншей. Наші французькі ковші з рухомою фрезою EMiLY стали стандартом не лише на «Бучачагрохлібпром», а й на десятках інших ферм, керівники яких не хочуть жодних компромісів у питаннях бездоганного менеджменту відбору корму. Адже це створює ідеальні умови годівлі для реалізації генетичного потенціалу ваших корів, межі якого зараз вищі за 10 тис. літрів за лактацію.  

Петро Нечипор, менеджер зі збуту ТОВ «Альта Дженетикс Україна» 

— «Альта Дженетикс Україна” — це найбільша приватна генетична компанія, яка будує довгострокові відносини з партнерами, створюючи для них додаткові цінності. Ми покращуємо індивідуальну рентабельність стада за допомогою прогресивної генетики та якісного сервісу в галузі відтворення й менеджменту. 

Спілкуючись з різними господарствами на Західній Україні, розумію, що я не просто виконую роботу: моя місія — донести кожному, що цікавіше та ефективніше розвиватися з генетичним планом. Тобто коли є конкретна ціль генетичного прогресу господарства (співвідношення «продуктивність — здоров’я — екстер’єр»), який формується разом із представником «Альта», і раз на рік відстежується за допомогою програми Alta GPS. Прикладом генетичного плану є нарощування продуктивності поголів’я паралельно з покращенням здоров’я тварин. 

Хочете дізнатися більше про генетичний план? Це дуже просто — зв’яжіться з представником «Альта Дженетикс» у своєму регіоні, і ми з радістю вам допоможемо.