Підприємство «Земля Переяславщини» відкрило сучасну молочнотоварну ферму
У добру путь!
На Київщині відкрили сучасну молочнотоварну ферму. Обладнання для неї придбали в одного з найкращих українських виробників — ТДВ «Брацлав».
Молочне тваринництво — високоприбуткова галузь, — переконаний Олександр Ярема, керівник ПП «Земля Переяславщини» (Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл.). Саме тому сільгоспвиробник вирішив на базі свого підприємства, яке тривалий час працювало в рослинництві, відкрити сучасну молочнотоварну ферму. Про те, як розпочинали справу і що мають сьогодні, Олександр Григорович розповів нашому кореспонденту.
— Олександре Григоровичу, розкажіть про створення підприємства і зокрема молочної ферми.
— Раніше тут був колгосп. Ми зайшли в господарство 2007 року. Тоді тут не було навіть техніки, що казати вже про тваринництво. Викупили в людей майно, взяли в оренду паї, створили технічний парк. Почали вирощувати зернові, застосовували сучасні технології й отримували добрі врожаї. Нині підприємство обробляє 4200 га землі.
Тваринництвом вирішили започаткувати 2009 року, спершу завезли свиней. Молочну ферму почали створювати три роки тому з «нуля» (хоча до «нуля» мені не звикати — колись, на початку 2000-х, сам склав трактора й почав обробляти землю). Отож для старту закупили в людей телят. Сьогодні вже маємо 25 голів дійних корів, 40 нетелів. Загалом великої рогатої худоби — до 120 голів. Надої поки що невеликі — в середньому 20 л на корову, але ми розвиваємося, вдосконалюємо технології, добре годуємо корів (усі корми — власного виробництва: силос, меляса, жом й ін.). Тому в недалекій перспективі плануємо суттєво поліпшити показники по надоях. Через два роки збираємося вийти на 200 голів дійного стада. У планах — хочемо створити невеликий молочний завод, щоб випускати якісні молокопродукти для українців.
— Нещодавно ви встановили сучасну доїльну установку. Що це за обладнання та які його переваги?
— Раніше ми доїли корів у бачки. Це була досить тяжка праця для доярок. Та й молоко мало невисоку якість, бо його постійно переносили та зливали в загальну місткість. А потім директор нашого українського заводу «Брацлав» Петро Михайленко запропонував установити доїльну установку в молокопровід УДМ-200 «Брацлавчанка».
Спеціалісти ТДВ «Брацлав» приїхали до нас у господарство й успішно змонтували обладнання в приміщенні ферми. Тепер ми не натішимося! Особливо, доярки, адже процес доїння став легким — треба тільки одягнути апарат і натиснути кнопку на пульті керування. Корови дуже швидко звикли до нового доїння, молоко стало якісним, фактично стерильним, адже воно, не контактуючи з людиною та повітрям корівника, прямо від корови по молокопроводу подається в охолоджувач. До того ж проходить через фільтри, які змінюємо за кожного доїння. Потім обладнання автоматично промивається.
Ми дуже задоволені, що придбали цю доїльну установку. Вона працює менше як місяць, а в корів уже зросли надої (у середньому на 2 л). Через рік-два, коли збільшимо поголів’я, збудуємо нове приміщення й переведемо корів на безприв’язне утримання, збираємося придбати в «Брацлава» доїльний зал «Ялинка». Це тому, що обладнання цього українського виробника — сучасне, якісне, та й ціна не кусається.
— І все-таки скажіть, чому вирішили започаткувати тваринництво, адже це цілодобові клопоти… Інша справа, рослинництво, взимку можна відпочивати…
— Звичайно, рослинництво вести простіше. Проте ж комусь треба виготовляти якісне молоко для українців. Інакше існує ризик перейти на сухе молоко та пальмову олію, яку завозитимуть нам з-за кордону. Крім цього, якщо правильно організувати молочний бізнес, то можна отримувазнайомий підприємець має 350 дійних корів, здає молоко на молокозавод у Яготин і щодня має 70 тис. гривень «живих» коштів. Тому ми будемо нарощувати поголів’я, закупляти нове обладнання, будувати приміщення… Словом, сьогодні ми тільки на старті.
— І трохи про аграрну політику. Нещодавно ви разом з іншими сільгоспвиробниками протестували під Верховною Радою проти відкриття ринку землі. Проте закон депутати все ж ухвалили. Які, на вашу думку, будуть наслідки для агробізнесу?
— З одного боку — землю продавати потрібно. Однак перед цим треба розробити чіткий механізм, як проходитиме ця процедура. Наприклад, щоб фермеру, який працює на землі, була надана можливість взяти в банку кошти під невеликі відсотки, аби він міг викупити землю. Та й незрозумілою є доля сіл, про забезпечення життєдіяльності яких держава сьогодні майже не дбає.
Приміром, наше аграрне підприємство в селі — одне. Крім того, що я сплачую податки, також допомагаю школі, будинку культури, збудував церкву. Чищення доріг, ремонти — все на нас. Звісна річ, платимо людям за паї, безкоштовно оремо городи, видаємо продукти… І таке, впевнений, роблять аграрії в інших селах. Це для того, аби догодити селянам, і вони довірили нам свої паї. Проте, коли сільгоспвиробники викуплять землю, виникає логічне запитання: навіщо їм дбати про село й селян? Адже у Європі фермери не опікуються добробутом сіл.
Однак найголовніша причина того, що аграрії протестували під Верховною Радою проти ринку землі, це — реальна небезпека, що землю, обійшовши закон, скуплять іноземці. І тоді українському агробізнесу — кінець.
На мою думку, владі треба більше контактувати з людьми, які працюють на землі. Ми можемо сьогодні «залити» Україну молоком і «засипати» зерном, але й до нас має бути нормальне ставлення. Тим більше, що постійно доводиться працювати в екстремальних умовах. Наприклад, нинішній рік був дуже тяжким для агробізнесу. Адже навесні, згідно з укладеними договорами з постачальниками, гербіциди, техніку та пестициди ми купували по курсу долара 28, а сьогодні продаємо продукцію по курсу 24. Проте і це переживемо, сподіваючись на краще майбутнє.
Довідка
Установка УДМ-200 молокопровід призначена для доїння корів і первинної обробки молока на електрифікованих молочних фермах за прив’язного утримання корів у стійлах. Доїльна установка УДМ200 складається з кількох вузлів:
• вакуумна установка та вакуумпровід;
• молокопровід;
• молокоприймач;
• дозатор молока;
• автомат промивання.
Вакуумна установка та вакуумпровід призначені для створення вакууметричного тиску, що забезпечує нормальну роботу установки як у процесі доїння, так і в процесі промивання установки.
Молокопровід виконано з неіржавної труби з полірованою поверхнею, забезпечує транспортування молока від вимені корови до молокоприймача без контакту із зовнішнім середовищем.
Молокоприймач — змонтована на рамі скляна колба, у яку поступає молоко з молокопроводу, де воно накопичується й помпою викачується в місткість для зберігання молока.
Дозатор молока — призначений для обліку молока по кожній групі корів і транспортування молока в молокоприймач через кормові проїзди. Наявність дозатора дає можливість проводити паралельно інші технологічні операції (наприклад, механізоване роздавання та підгортання кормів).
Автомат промивання забезпечує повністю автоматичну, без втручання людини, промивання молокопроводу й деталей, що контактують із молоком.
Установлення доїльної установки виробництва «Брацлав» дозволяє зменшити трудовитрати, захворюваність корів, збільшити надої молока від кожної корови, ведення обліку молока як по групі корів, так і по кожній корові окремо й підвищити якість молока до рівня екстра.
Нагадуємо, компанія «Брацлав» — одне з небагатьох підприємств в Україні, що конструює, випускає, проводить монтаж і сервісне обслуговування устаткування для виробництва молока.
Підприємство виготовляє обладнання для всіх типів доїння корів. Це — молокопроводи та доїльні зали різної потужності (зокрема, й для використання в польових умовах) як для великих сільськогосподарських підприємств, так і для малих фермерських господарств, а ще чимало установок індивідуального доїння корів у домогосподарствах селян — переносні й стаціонарні.
Технічний рівень доїльного обладнання заводу «Брацлав» відповідає світовому рівню, за параметрами продуктивності й трудомісткості монтажу перевищує їх, за вартістю — у 2–3 рази дешевше за закордонні аналоги. Система якості відповідає міжнародним стандартам ISO, має сертифікати відповідності, міжнародні відзнаки.
Інна Бірюкова
журнал The Ukrainian Farmer, грудень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».