Тепловий стрес  

  Як не допустити падіння продуктивності у птиці в спекотну пору року, розповів Андрій Шевченко, головний лікар ветеринарної медицини «Птахокомплекс Губин».  

— Пане Андрію, чи може бути небезпечно тривале перебування птиці в умовах високих температур? Чи починаються в її організмі невідворотні процеси, які в майбутньому призведуть до суттєвих економічних втрат підприємства? 

— Висока концентрація поголів’я за промислового вирощування птиці та фізіологічні особливості, зокрема відсутність потових залоз у птиці, створюють небезпеку появи теплового стресу в спекотну пору року. Ураховуючи, що з кожним роком показники продуктивності зростають, проблема теплового стресу наростає. 

Під тепловим стресом слід розуміти стан організму, за якого він не може бути тривалий час охолоджений. У результаті температура тіла швидко зростає, що призводить до пошкодження мозку та інших життєво важливих органів. Найнебезпечніша остання фаза цього стану — тепловий удар і як наслідок смерть. За високої температури птиця менше рухається, щоб виробляти менше тепла. Це призводить до зниження приростів і підвищення рівня конверсії корму. 

— Як вчасно розпізнати, що птиця потерпає від підвищеної температури? За якими основними ознаками ви розпізнаєте, що у птиці вже стався тепловий стрес? 

— Незалежно від показань термометра слід спостерігати за поведінкою птиці. Це є найефективнішим способом оцінити правильність налаштувань вентиляції. 

За теплового стресу спочатку гине найбільша птиця, падіж зазвичай починається після 18:00. Та птиця, що перебуває у стресі, сидить із відкритим дзьобом і розкритими крилами, дихання пришвидшене, пришвидшена вібрація горла. Падіж в основному зосереджується по середині пташника або в мертвих зонах вентиляції. У пташнику можна побачити на підстилці багато пір’я, унаслідок високої температури птиця скидає перо. 

Оглядаючи загиблу птицю, найбільше, що впадає в око, — масовість, падіж із найкращої птиці. На патологоанатомічному розтині видно незначні трахеїти, внаслідок того, що птиця важко дихала. На розтині грудної порожнини спостерігається незначний гідроперикардит, солом’яножовта рідина на перикарді внаслідок випотівання рідкої частини крові. 

Дуже важливо за масового падежу провести диференційну діагностику й усунути можливість впливу інфекційних агентів. Бо, може бути, що за очевидних ознак теплового стресу й наявності високих температур відбулось інфікування стада. А це потребує зовсім інших ветеринарних заходів і подальшої профілактики. У птиці не повинно бути на розтині патологоанатомічних змін, характерних для інфекційних захворювань. Також слід пильно придивитися на клінічні ознаки у птиці — в неї не повинно бути хрипу, чхання тощо. Наявність цих ознак говоритиме про поширення респіраторних захворювань у стаді.  

— Як можна запобігти виникненню теплового стресу у птиці? Сьогодні на ринку рекламується чимало препаратів, які обіцяють і гарантують, що птиця уникне наслідків стресу або й зовсім його не зазнає? Що ви зазвичай застосовуєте? 

— Насамперед необхідним є налаштування тунельної вентиляції. Це найпоширеніший метод зниження температури, яку відчуває птиця. Слід пам’ятати, що до 24 дня життя птиця ще не повністю опірена, тому тунельну вентиляцію потрібно застосовувати обережно, щоб не простудити птицю. Ми проводимо охолодження птиці з 28 дня й за температури навколишнього середовища від +30 °С. 

Тунельну вентиляцію потрібно вмикати тільки тоді, коли перехідна вентиляція не забезпечує комфортний стан стада. Застосовувати перехідну вентиляцію слід до початку використання тунельної. Основна мета тунельної вентиляції полягає у видаленні з пташника надлишкового тепла. Під час роботи тунельної вентиляції повітря нагнітається по довжині пташника, створюючи потік безпосередньо на рівні висоти птиці. Потік повітря створює у неї ефект охолодження вітром. Цей ефект змінює фактично температуру, яку відчуває птиця. Ефект охолодження вітром є найважливішим методом контролю в застосуванні тунельної вентиляції. 

Температура, яку відчуває птиця під час роботи тунельної вентиляції, залежить від таких чинників: швидкість повітря, температура повітря, ОВ, вік птиці, щільність поголів’я. Температура, яку відчуває птиця, не відповідає показникам термометра, тому технологія тунельної вентиляції має враховувати видимий комфорт і поведінку поголів’я, а не значення термометра. Це дуже важливо. 

За заданої швидкості повітря ефект охолодження вітром вищий у молодої птиці, ніж у більш дорослому. Кількість вентиляторів за тунельної вентиляції має залежати тільки від ступеня комфорту птиці. Ступінь же комфорту птиці потрібно оцінювати по довжині всього пташника. Під час роботи тунельної вентиляції нормально, коли 10–20% птиці мають трохи утруднене дихання (тобто дзьоб відкритий, але горло не вібрує пришвидшено). Важливо, щоб система тунельної вентиляції була спроєктована ефективно. Максимальна швидкість повітря за тунельної вентиляції має залежати від таких чинників: температура пташника (температура і ОВ), кількість птиці в пташнику, максимальна жива маса птиці, щільність посадки поголів’я. Регулярно треба вимірювати й контролювати швидкість повітря (переважно щотижня), щоб не допустити порушень вентиляції. Оптимальна різниця температури в різних точках пташника за тунельної вентиляції не має перевищувати 2,8 °C. Якщо різниця температури більша, це може бути спричинено одним із таких чинників: у пташнику відкритого типу штори не повністю закриті, припливні кватирки мінімальної/перехідною вентиляції не закрито або не ізольовано повністю, інші витоки повітря (через дах), недостатня ізоляція даху і стін, недостатня потужність вентиляторів, ефективна експлуатація вентиляторів і панелей охолодження є важливою складовою тунельної вентиляції. 

— За якими критеріями можна оцінити роботу тунельної вентиляції? 

— Поведінка птиці є найдієвішим індикатором ефективності роботи тунельної вентиляції. Відвідуючи пташник, переконайтеся, що в нього ніхто не заходив в останні 20–30 хвилин. Якщо в тамбурі є оглядове вікно, поспостерігайте через нього за поведінкою стада й розподіленням птиці по пташнику. 

Тихо увійдіть у пташник, огляньте поведінку птиці, не порушуючи її спокій. За утримання бройлерного поголів’я поспостерігайте за активністю стада біля годівниць і напувалок. Якщо 50–60% тунельних вентиляторів увімкнено, а птиця демонструє ознаки того, що їй холодно (сідає, збивається в групи), можливо, варто тоді й далі користуватися перехідною вентиляцією. До ввімкнення системи охолодження випаровуванням, якщо птиця сідає на підлогу, збивається в групи й демонструє ознаки того, що їй холодно, незалежно від показника термометра птиці холодно. Тоді вимкніть тунельний вентилятор і знову поспостерігайте за поведінкою птиці через 20–30 хвилин. 

До ввімкнення системи охолодження випаровуванням, якщо птиця демонструє ознаки того, що їй спекотно, ввімкніть ще один вентилятор для збільшення швидкості повітря. Знову поспостерігайте за поведінкою птиці через 20–30 хвилин. Якщо ввімкнено всі вентилятори й більше ніж ±20% стада має пришвидшене дихання, слід увімкнути систему охолодження випаровуванням. 

Якщо ввімкнено всі вентилятори, а також система випаровування охолодженням, і птиця демонструє ознаки того, що їй жарко, необхідно зменшити задану температуру охолодження на 0,5–1 °C і знову поспостерігати за поведінкою птиці через 20–30 хвилин. 

У деяких випадках у результаті значень зовнішньої температури може виявитися неможливим охолодити повітря  так, щоб птиці було комфортно. У деяких кліматичних регіонах навіть висока швидкість повітря не може підтримувати комфорт птиці. 

Протягом усього циклу утримання птиці слід записувати коментарі про роботу тунельної вентиляції й проведені корегування її параметрів. Потім використовуйте ці записи для зміни налаштувань тунельної вентиляції в комп’ютері, що контролює мікроклімат у пташнику. 

Щодо принципу роботи панелей випарного охолодження: випаровувальні касети зрошуються низхідним потоком води. Унаслідок розрідження в корпусі тепле свіже повітря втягується всередину приміщення через зволожені випаровувальні касети. Повітря поглинає вологу й охолоджується. Надлишки води потрапляють у нижню місткість і потім подаються в систему колообігу води. Після того, як частково додається чиста вода, за допомогою помпи всю цю воду подають у верхню частину конструкції, де вода розподіляється по випаровувальних касетах. У поєднанні з тунельною вентиляцією повітря охолоджується дуже ефективно. Так, за +34 °С і вологості повітря 50–55% температура в приміщенні може знизитись на 7 °С. 

За застосування туманоутворювачів проводиться розпилення дрібнодисперсного туману, який, випаровуючись, сприяє видаленню тепла з приміщення. Але за високої вологості — більше 80% — втрати тепла під час випаровування знижуються, і така система втрачає свою ефективність. 

— Які заходи ви вважаєте найефективнішими для запобігання тепловому стресу в стаді? 

— Насамперед регулювати щільність посадки в період підвищених температур. Лишати на основний забій не більше як 14 голів на квадратний метр. Повітря має вільно проходити між птицею і забирати надлишки тепла. Менше буде птиці у приміщенні — відповідно, менше виділятиметься тепла. 

Важливо не застосовувати світлову програму в найспекотніші дні. В нічний період, коли температура навколишнього середовища знижується, птиця починає знов споживати корм і воду. Тому у цей період краще взагалі вийти зі світлової програми. 

Також у цей період ефективними будуть медикаментозні обробки стада. Наприклад, додавання в корми бетаїну. Бетаїн — це кормова добавка, заміна холін хлориду і метіоніну, яку додають для збагачення й балансування раціонів сільськогосподарських тварин і птиці. Кормова добавка є потужним антистресовим препаратом, що підтримує водний баланс клітин, знижує енергетичні витрати організму на осморегуляцію. Додавання натурального бетаїну в корм птиці поліпшує виводимість батьківського поголів’я курей, а також якість яєць. 

У промисловому птахівництві для зниження негативної дії теплового стресу можна використовувати з кормом або з водою в дозі 1 л/т води протягом трьох діб до стресу і трьох доби після нього. У фінішних рецептах вводиться на постійній основі ацетилсаліцилової кислоти. 

У нас на підприємстві затверджена інструкція з профілактики теплового стресу. Суть її полягає у тому, що за підвищення температури понад +27 °С на бройлерах більше як 30 днів проводиться медикаментозна обробка жарознижувальними препаратами з діючою речовиною ацетилсаліцилова кислота (АСК 500, Термонорм тощо) з 11-ї години ранку й до 18-ї. Оператори постійно обходять пташники, повільно підіймають птицю і стежать за тиском води в лініях напування. 

За зниження тиску або коли вода не доходить до кінцевих ліній напування, їх промивають під тиском 2 Атм. Відчиняють редуктори й зливають, доки не піде чиста, холодна вода. Вакцинації для зменшення стресу птиці переносять на ранковий період, щоб всі обробки та маніпуляції з птицею завершились до 11-ї години, щоб не створювати їй зайвих стресів. 

Усі ці заходи допомагають нам ефективно профілактувати тепловий стрес у птиці й, відповідно, уникати падіння її продуктивності.