Інтерв'ю

Спостерігати, щоб поліпшити

Віктор Нечмілов
головний технолог агрохолдингу KSG Agro

Робота технолога — спостерігати, що можна ще покращити. 

Кандидат сільськогосподарських наук Віктор Нечмілов деякий час консультував свинокомплекс агрохолдингу KSG Agro з технології. А півтора року тому став його головним технологом. Ми поговорили з ним про зміни й досягнення на свинокомплексі за цей період, а також про особливості роботи під час війни. 

2021 року свинокомплекс оголосив про зміну генетики на канадську. Чи виправдала вона ваші сподівання? Які результати отримали від її запровадження? 

— Ми тестували генетику на кількість народжених поросят, на середньодобові прирости, порівнювали з показниками наявної європейської генетики. А потім ще невелике канадське поголів’я, яке було, «пропустили» через наш м’ясокомбінат. 

Багатоплідність свиноматок нас задовольнила: 15 новонароджених поросят. Прирости виявилися трохи більшими, ніж ми мали: 515 г проти 476 г. А от м’ясокомбінат був просто в захваті: після обвалювання там отримали більший вихід м’яса. Зауважу, що для технолога свиноферми лакмусовим папірцем є технолог м’ясокомбінату. Так ми зрозуміли, що рішення щодо заміни генетики правильне. 

Перехід ще триває. Коли плануєте завершити його? 

— Так, заміна поголів’я ще не завершена, адже це — дуже дорогий процес. Ми придбали племінних свиней, розводитимемо їх і поступово замістимо європейський залишок поголів’я. Для цього знадобиться десь 1,5 року. 

Які зміни в технології, підходах було реалізовано відтоді, як ви почали працювати на свинокомплексі? 

— Ми переходимо на відлучення поросят у 21 день: канадська генетика дозволяє отримувати за цей період тварин живою вагою близько 6,5 кг. Також можемо інтенсивніше використовувати свиноматку, підвищуючи ефективність кожного квадратного метра ферми, у який ми інвестували кошти. 

Ще реконструювали котельню, щоб отримувати більше тепла. Також були дрібні, але важливі зміни. До прикладу, заміни килимків обігріву. Це історія про добробут тварин. А у свиней  із цим усе просто: варто створити їм комфортні умови, і вони розкриють і віддадуть весь потенціал, який у них заклали генетики-селекціонери. А як недоробив, недоотримав, то відразу побачиш це на меншій прибутковості бізнесу. Ми нарощуємо поголів’я. На фермі було 4,8 тис. свиноматок. За переходу на відлучення у 21 день ми збільшили поголів’я до 6 тис. свиноматок. 

У лютому цього року взяли в керування ферму на деокупованій Херсонщині. Там було 3,3 тис. голів, а ми наростимо цю кількість до 4 тис. свиноматок. Отже, загальне поголів’я свиноматок налічуватиме 10 тис. голів. 

Окупанти швидко тікали з Херсонщини, тому не встигли заподіяти серйозних ушкоджень фермі, її стан цілком прийнятний. Але люди, які там працювали в окупації… Коли ми туди приїхали, у них були скляні очі, без емоцій. 

Аби мінімізувати вплив реалій воєнного часу на бізнес ми придбали п’ять дизель-генераторів. Так, майданчик на Херсонщині до червня працював на генераторах. На щастя, сонячні панелі там були неушкодженими, і певний час вони допомагали в ясні дні. Звичайно, генератори підвищували собівартість виробництва, але її компенсувала дешевша зернова група. 

Чи відбулися зміни в раціонах свиней під час війни? На що робите акцент у годівлі? 

— Кормову сировину не змінювали під час війни, але запровадили додаткову — повножирову сою. 

На свій комбікормовий завод придбали лінію з виробництва повножирової сої, її ось монтуватимуть. Це — суттєва зміна на шляху до кращої сировини в раціонах свиней. 

Попередньо робили досліди з повножировою соєю, й отримали на 10–15% кращі середньодобові прирости. 

На полях агрохолдингу сою не вирощуємо. Проте, зважаючи на цю новинку комбікормового заводу, наші рослинники спробують її ввести у сівозміну. 

Спекотний період — завжди випробування і для тварин, і для працівників свинокомплексу. Що робите, щоб свині легше переносили спеку? 

— У спеку свині менше їдять, отже, набирають вагу повільніше. З цим стикаються всі свинарі… Так, наступного року плануємо реконструювати систему охолодження, бо мікроклімат відграє велику роль, щоб свині з апетитом з’їдали раціони. 

Навіть незважаючи на різні добавки, що додаємо в корми для допомоги тваринам пережити спеку, усе одно проблема є. Добавки, розроблення раціонів — у цьому напрямі ми тісно співпрацюємо з компанією Cargill. Вони мають свою систему якості, і ми впевнені у відмінній якості їхньої продукції. 

Ви згадали про перероблення свинини. Яке м’ясо виходить зі свиней канадської генетики? 

— Зі свого досвіду знаю, що європейська генетика має більш пісне м’ясо, яке гірше утримує вологу. Тобто на полицях магазинів така свинина швидко втрачає товарний вигляд. Американська ж генетика — і канадська, і штатівська — соковитіша, бо в неї більше міжм’язового жиру і, відповідно, краще утримує вологу. На мою думку, все ж таки український споживач прихильніший до жирнуватої свинини: щоб шашлик був соковитий. 

В Україні промислова технологія не налаштована на вирощування свиней вагою до 170 кг. До такої маси відгодовують селяни вдома. М’язи у свиней швидше ростуть до 110–115 кг, а потім туша починає наповнюватися жиром. 

У промислових умовах це — плюс додаткових 10 тижнів вирощування. Але ринок потребує і такої свинини. Так, ми маємо контракт із мережею «Сільпо» на певну кількість такого, жирнішого й дорожчого м’яса — у нас є можливість вирощувати тварин і такої ваги. 

Які нині показники здоров’я свиней? Які хвороби найбільше дають приводу для турбот? Чи експериментуєте з новинками на ринку ветеринарії? 

— У принципі свині в нас більш-менш здорові. Ми покладаємося передусім на профілактику хвороб. Можу сказати, що всі показники збереженості свиней — у межах норми. 

Треба розуміти, що всі захворювання — від утримання. Так, згадана вище котельня покликана підтримувати комфортну температуру для тварин узимку, коли активніше ширяться респіраторні захворювання. Влітку додавання кислот запобігає кишковим розладам. 

Систему вакцинацій вироблено роками — вона незмінна. Ми обрали найкращі вакцини, віддаємо перевагу закордонним. Глобально ветпрепарати не змінюємо. Хоча якщо з’являється новий продукт на ринку, який радить нам постачальник, ставимо досліди, щоб пересвідчитися в його ефективності. 

Біобезпека — один із головних напрямів на свинокомплексі, на якому не варто заощаджувати. Запроваджуєте чи плануєте нові технології у цій сфері? 

— Ми переглянули свою систему біобезпеки. Проаналізували й оптимізували рух внутрішнього транспорту фермою. Тепер будуємо додаткову велику мийку для автотранспорту. 

Торік замінили дезінфекційні килимки на дезванни. Плюс останніх в тому, що через них ані переступити, ані перескочити неможливо — тільки дезінфікуватися. 

Значну увагу приділяємо роботі з персоналом. Бо ж біобезпека має бути в голові кожного працівника — такий собі тумблер, що автоматично вмикається. Відверто кажучи, багато хто з пересічних співробітників свиноферм (і не лише нашої) до кінця не розуміє, чому йому потрібно митися, перевдягатися на вході на ферму. 

Які інструменти допомагають аналізувати потреби свинокомплексу? 

— Ми постійно впроваджуємо невеличкі зміни. Адже робота технолога — це спостереження, що можна ще покращити. Допомагає нам у цьому програма «АгроСофт», куди вносимо дані (первинний облік налагоджено дуже добре). У цій програмі дуже багато звітів. Щотижня аналізуємо їх, виявляємо слабкі місця і приділяємо їм більше уваги.  

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ 

Сергій Добрянський, керівник стратегічного маркетингу і технологій Cargill  

— З нашим стратегічним партнером — KSG Agro — ми тісно співпрацюємо останні кілька років. Підтримуємо його в питаннях годівлі та технологічного процесу виготовлення кормів. Надихає постійний прогрес компанії з канадською генетикою свиней, постійно триває робота над тим, щоб рівень годівлі дозволяв максимально проявлятися генетичному потенціалу тварин. 

KSG Agro завжди відкрита для інновацій і нових кормових рішень, тримає високу планку ефективності виробництва, ніколи не зупиняється на досягнутому. Якщо економічно доцільно впроваджувати додатки для боротьби з тепловим стресом тварин — за настання високих температур це одразу ж реалізується. Якщо ж бачимо потенціал у введенні повножирової сої в раціони, застосовуємо це рішення на практиці й маємо результат. Так зростає економічна ефективність відгодівлі свиней через підвищення середньодобових приростів тварин і покращення конверсії корму. 

Стратегічне планування та покрокова його реалізація, постійне прагнення до росту, впровадження інновацій, лідерство та професіоналізм у роботі з новою для наших умов генетикою — це драйвери KSG Agro, які роблять компанію провідним гравцем на ринку свинарства України навіть у складних умовах сьогодення. Звичайно, попереду їх чекає ще багато нових викликів і непростих завдань, проте я абсолютно впевнений, що їм усе вдасться.