Як відбувається створення нового сорту картоплі в HZPC
Селекція в HZPC
Ігор Чечітко, директор компанії HZPC Ukraine, розповів про те, як відбувається створення нового сорту картоплі, які перспективи має вирощування бульб із насіння, чим відрізняються дієтичні сорти та які картопляні новинки заслуговують на особливу увагу фермерів.
— Ігоре, розкажіть про селекційну роботу в HZPC. Де розміщені основні селекційні центри, які етапи проходить сорт до реєстрації й впровадження у виробництво?
— Основна селекційна станція HZPC розташована в містечку Метславієр, що на півночі Нідерландів. Станція являє собою кілька споруд та теплиць, які об’єднані в один комплекс. Там проводиться схрещування картоплі, її розмноження, а також вирощування мінібульб. В одному комплексі знаходяться і дослідні лабораторії, де вивчаються бульби більш ніж за 50-ма показниками. Окремо розміщені лабораторії для вивчення стійкості картоплі до хвороб. Звісно, чистоті та санітарній ізоляції приділяється надзвичайна увага.
Селекція картоплі — доволі дорога справа. Наприклад, створення одного сорту (з моменту схрещування і до моменту фінального виділення нового зразка) триває не менше 10 років. А загальний обсяг інвестицій у створення нового сорту перевищує 3 млн євро.
Оскільки картопля селекції HZPC вирощується в усьому світі, селекціонерам компанії важливо мати тісний зв’язок з картоплярами різних країн. Вони цікавляться, сорти з якими показниками є найбільш популярними та затребуваними в умовах України, ми часто спілкуємося і обговорюємо наші ґрунтово-кліматичні особливості. Тільки так можна створити сорт, який би був ідеальним для тих чи інших умов.
Окремий підрозділ селекції — це створення сортів для переробки. HZPC має низку еталонних сортів для переробки на чипси, картоплю фрі тощо. Скажімо, зараз наші селекціонери проводять активну роботу зі зниження в технічних сортах вмісту редукуючих цукрів, щоби знизити в продукті переробки вміст акриламіду.
— В яких регіонах зосереджене насінництво HZPC?
— Переважна більшість насінницьких полів зосереджена в Північній частині Нідерландів, вузькою смугою біля моря. Це найбільш чисті у фітосанітарному плані території для вирощування насіннєвої картоплі.
— Наскільки впливає на розвиток картоплярства глобалізація? Чи є універсальні сорти, які можна вирощувати на будь-якому континенті?
— Це залежить від конкретного сорту. Є сорти з високою екологічною пластичністю, що чудово почуваються і в помірному, і в спекотному кліматі. Вони гарно ростуть і на піску, й на чорноземі, і навіть на красноземі. Наприклад, це сорти Коломба, Сіфра, Каррера. В плані географії вирощування вони універсальні, оскільки ростуть у різних кліматичних поясах. Є сорти, які потребують більш помірних умов, щоб забезпечити максимальний результат. Кожному сорту своє місце.
— Які перспективи має вирощування картоплі з насіння?
— В генетичному плані картопля — складна культура. Крім того, що вона має 4 набори хромосом, вона є ще й складною гетерозиготою. Що це означає? У результаті схрещування двох сортів утворюються ягоди. Ми їх бачимо на рослинах картоплі в другу половину вегетації. Кожна з ягід має 200–300 насінин. Оскільки генетична природа картоплі складна, кожна насінина має свій геном, тож у разі вирощування бульб із насіння результати будуть найрізноманітнішими: і рослини, і бульби відрізнятимуться розміром, формою, забарвленням шкірки та м’якуша, словом — усім. Щоб вирощувати картоплю з насіння, треба провести величезну підготовчу роботу. Фахівці HZPC вже мають власні напрацювання в цьому напрямі. Технологія складна, але ми сподіваємося, що зрештою вона стане масовою і доступною. Це призведе до революції в картоплярстві: скажімо, засіяти гектар картоплі, витративши кілька сотень грамів насіння, значно простіше порівняно з висаджуванням трьох тонн насіннєвих бульб.
— Чи є окремий напрям селекції для органічного картоплярства?
— Для органічного вирощування наша компанія має спеціальні сорти, переважно вони відрізняються швидкою динамікою росту і більш високою стійкістю до хвороб. Цього року ми співпрацювали з українським виробником органічних овочів. Перші результати виявилися вдалими, тож будемо розвивати цей напрям надалі.
Окремо хочу згадати сорти дієтичної картоплі. Деякі шанувальники здорового способу харчування відносять картоплю до продуктів висококалорійних, продуктів із високим глікемічним індексом тощо. Насправді, картопля — це справжній банк цінних вітамінів та мінералів, значна частина яких лишається доступною навіть після термічної обробки. Смак картоплі значною мірою залежить від поєднання різних сполук та цукрів. Ще 10 років тому HZPC розробила концепцію SunLite — це сорти картоплі з чудовими смаковими якостями, в яких уміст калорій нижчий, ніж у звичайних сортів. Так, переважна більшість сортів мають калорійність в межах 77–90 кКал на 100 г продукту, тоді як наші сорти SunLite — менше 60 кКал. При цьому вони дійсно смачні. Насамперед серед лінійки SunLite відзначу сорти Коломба та Каррера. Отже, вислів «хочеш схуднути — поїж картопельки» має право на життя.
— Які селекційні новинки HZPC були представлені в Україні у 2020 році?
— Навесні 2020 року до Реєстру сортів увійшов наш чипсовий сорт Таурас та універсальний Сагіта. Великі перспективи прогнозуємо для сортів Санред, Тайгер, Гермоза, тому почали їх реєстрацію. Наразі бачимо перспективу в секторі переробки, тож активно доповнюємо Реєстр технічними та універсальними сортами.
— На яких сортах буде зроблений акцент у наступному сезоні?
— Безумовним лідером у нашій лінійці став сорт Коломба — дуже ранній, з величезним потенціалом, прекрасними товарними якостями, надзвичайно смачний. Затребуваними лишаються сорти Каррера, Ред Скарлет, Сіфра. Спостерігаємо зростання попиту на сорти Евора та Лусінда. Чипсовикам подобається новий сорт Таурас. Також маємо гарну лінійку сортів для переробки на фрі: Інноватор, Челенджер, Сагіта. До речі, Інноватор — основний сорт для McDonald’s у Європі: саме він забезпечує вихід картоплі фрі взірцевої якості.
— Як за останні 10–20 років змінився картопляний сектор в Україні?
— Змінюється все: клімат, самі українці та їх уподобання, структура ринку тощо. Все більше значення в реалізації займають торговельні мережі, зростає потреба на паковану і миту картоплю, з’являються запити на чищений та вакуумований продукт. Ринкове середовище стає більш системним, зрозумілим і чітким.
Водночас не вирішено багато завдань, які ускладнюють розвиток сектору. Основні з них — це сірий ринок насіннєвої картоплі, проблеми з доступом до води та зрошення, відсутність доступу до дешевих кредитів та спричинені цим складнощі в технічному переоснащенні виробництва. Практично відсутня ефективна державна політика розвитку і підтримки картопляного сектору, через що виробництво картоплі в Україні зменшується, тоді як у сусідніх країнах збільшується. Але навіть у цій ситуації наші фермери вчаться й зростають. А отже, в усіх нас попереду багато завдань, які ми будемо втілювати разом.
Марія Михно
журнал “Плантатор”, вересень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».