Секрети вирощування продовольчої картоплі

ФГ «Наша мрія» спеціалізується на вирощуванні столової картоплі на площі 40–60 га. Минулий 2021 рік керівник господарства Юрій Іващенко називає середнім і в плані ціни, і в плані врожайності, яка становила 20–40 т/га. Щоб отримувати більше, тут модернізують техніку і значну увагу приділяють технологіям.  

Чернігівщина завжди славилася картоплею та знаними картоплярами. Багато хто з нині відомих поліських фермерів розпочинав свій аграрний бізнес саме з картоплярства, і ФГ «Наша мрія» з Понорницької об’єднаної громади — не виняток. Фермерувати родина Іващенків розпочала в 90-ті роки минулого століття з 2 гектарів картоплі, нині господарство обробляє 1000 гектарів землі. І хоча більша частина площі відведена під зернові й технічні культури (кукурудзу, ріпак, пшеницю, ячмінь, овес), не зраджують фермери й другому поліському хлібу — картоплі. У різні роки під цю традиційну поліську культуру в господарстві відводять від 40 до 60 гектарів. Причому ФГ «Наша мрія» перевагу надає вирощуванню продовольчої картоплі. Про особливості картопляного бізнесу на півночі України говорили з керівником ФГ «Наша мрія» Юрієм Іващенком. 

— Юрію Вікторовичу, як ви оцінюєте 2021 рік з погляду виробництва картоплі? Яку рентабельність показує ця культура? 

— Звичайний середній рік без злетів і падінь. Урожайність середня — 20–40 т/га. Такий великий розбіг у цифрах, бо врожайність істотно залежить від сорту та ґрунту. Це звичайні показники в нашій місцевості для картоплі на богарі. Закупівельні ціни на продовольчу картоплю, скажімо так, не дуже гарні, у жовтні-листопаді вони трималися на рівні 3–4 грн/кг, але провальними я б їх теж не назвав. Будемо працювати далі. 

— Якщо говорити про вирощування, як у вас відбувається обробіток ґрунту? 

— Одразу після збирання попередника (у нашому випадку — озимої пшениці) проводимо лущення стерні. У такий спосіб закриваємо вологу, щоб вона не випаровувалася, та провокуємо проростання бур’янів. Лущення проводимо на глибину 5–7 см. Для проведення цих робіт використовуємо чотирьохбалковий причіпний австрійський лущильник Pottinger Terradisc 4001. 

Перед настанням холодів, вже восени, проводимо глибоке рихлення та оранку полів. Оремо на глибину 25–30 см. Під оранку вносимо добрива: KCl або NРК-комплекс 8:20:30. Добрива вносимо диференційовано, орієнтуємося при цьому на склад ґрунту. У нас дуже різні за складом ґрунти: від піщаних до чорнозему, бо поля розташовані аж у чотирьох селищних радах (основна наша база — села Авдіївка та Шаболтасівка). Але якщо брати в середньому по господарству, абстрагуючись від конкретного поля, то на гектар іде приблизно 300 кг хлористого калію та 400 кг NРК-комплексу. Глибоке рихлення проводимо культиватором польської фірми Unia, оранку — плугом Pottinger Servo 35, це оборотний навісний п’ятикорпусний плуг австрійської фірми Pottinger. 

Ранньою весною проводимо культивацію ґрунту на глибину до 20 см. Під культивацію вносимо азотні добрива. Середня норма внесення добрів КАС-32 — 200 л/га або карбамід  до 150 кг/га. Але ще раз повторюся, що добрива вносимо диференційовано, залежно від складу ґрунту. Обов’язково щороку проводимо обстеження й аналіз ґрунтів і відповідно до результатів вносимо мінеральні добрива. 

— Як провадите посадку картоплі, яку використовуєте для цього техніку? 

— Картоплю намагаємося висаджувати якомога раніше, наскільки дозволяють погодні умови. Під час посадки обов’язково вносимо комплексні добрива: NРК-комплекс 8:24:24 (Fertis). 

Саджалка в нас чотирирядна, ще радянська, але ми її модернізували та осучаснили, фактично зробили із саджалки посадковий комплекс. Ми додали 8 культиваторних лап (4 спереду, 4 із заду) для рихлення ґрунту та знищення бур’янів, баки та насоси для передпосадкового протруювання картоплі, а також обладнання (баки та дозатори) для внесення гранульованого інсектициду Регент і сухих добрив. Для протруювання, як правило, беремо Квадрис або Селест Топ. Тобто наша модернізована саджалка за один прохід виконує кілька функцій. Для модернізації використовували вузли та комплектуючі від італійської фірми BELLOTA — провідного світового виробника деталей і комплектуючих сільськогосподарської техніки. 

Десь через два тижні після посадки, ще до появи сходів, проводимо формування гребенів, яке поєднуємо з першим підживленням картоплі селітрою. Спочатку перед фрезою іде розкидач добрив Amаzone ZA-M, а потім пускаємо в поле гребенеутворювач. У нас гребенеутворювач чотирирядний причіпний Baselier 4FK, він формує одразу 4 рядки з відстанню між гребенями 75 см. Одразу після підгортання сходів вносимо гербіцид Зенкор. Але, на жаль, цей препарат не завжди може за одне внесення прибрати такий шкідливий бур’ян, як пирій, тому деякі поля доводиться обробляти гербіцидом двічі. Другий раз обробляємо після появи сходів пирію. Як страховий гербіцид використовуємо той самий Зенкор та Фюзілад Форте. 

— Як далі підживлюєте картоплю протягом вегетаційного періоду? Як боретеся з хворобами? 

— Протягом вегетаційного періоду робимо кілька підживлень по листу. Як правило, добрива додаємо в бакову суміш, тобто поєднуємо живлення з обробкою картоплі від хвороб. Для боротьби з грибними хворобами в основному використовуємо фунгіциди Манкоцеб СП, Ридоміл Голд, Ревус Топ, Танос, Ревус, Курзат М тощо. Зараз на ринку присутній великий спектр засобів захисту, тож можна підібрати препарат, який гарно спрацює в кожному конкретному випадку. Приміром, якщо з’являється альтернаріоз, як у сезоні 2021 року, то обробляємо рослини препаратами Ревус Топ, Квадрис, якщо фітофтороз — застосовуємо фунгіциди Курзат М, Ридоміл Голд, Ревус, Ширлан. До речі, цього року фітофтори в нас практично не було, був альтернаріоз і трохи ризоктоніозу. За сезон у середньому проводимо 5–6 обробок фунгіцидами. 

— А від шкідників які препарати застосовуєте? 

— Під час посадки картоплі разом із протруйниками вносимо інсектициди. Але в останні роки такого захисту, як правило, не вистачало на весь сезон. Якщо бачимо, що десь з’являються шкідники, то обробляємо ці ділянки препаратами Кораген або Ампліго. За період вегетації робимо 1–2 обробки залежно від кількості шкідників. Наприклад, у 2021 році через погодні умови було багато колорадських жуків, одразу вивелось їх друге покоління, тож довелося проводити обробку двічі. Для обробок по листу використовуємо вітчизняний оприскувач ОПШ 3524.  

— Чим та за якою схемою проводите десикацію картоплі? 

— Обробляємо картоплю препаратом Реглон, причому робимо це у два етапи. Посохле бадилля прибираємо агрегатом фірми Grimme, якій обробляє одразу чотири рядки: скошує й одночасно подрібнює бадилля. 

— Як відбувається збирання врожаю? 

— Збір урожаю відбувається комбайном Grimme DR 1500. Це дворядний причіпний картоплезбиральний комбайн, надійний і багатофункціональний, нескладний в управлінні та експлуатації. Завдяки спеціалізованому елементу підкопування з лопатистими розпушувачами комбайн може ефективно працювати незалежно від типу ґрунту. Конструкція транспортерів та бункера забезпечує обробку картопляної маси без пошкоджень, тож середній відсоток втрати бульб — не більше 3%. Комбайн одночасно виконує кілька операцій: не тільки підбирає картоплю, але ретельно та дбайливо відділяє бульби від залишків бадилля та сторонніх домішок (грудок землі, листя, бур’янів). Продуктивність комбайна — 0,8–1,1 га/год; місткість бункера — 4500 кг. 

Крім того, для збирання картоплі маємо картоплекопач Grimme CS 1500. Це напівнавісний дворядний агрегат, який викопує картоплю з ґрунту, очищає її від сторонніх домішок та викладає валками. Картоплекопач має лопаткові лемеші з подовжувачами, які дозволяють регулювати кут підкопування, гребеневі барабани, диски та ролики для обрізання й видалення бадилля, а також транспортер для видалення домішок. 

— Яку використовуєте сівозміну? 

– Щоб картопля не хворіла й давала гарний урожай, треба чергувати культури в сівозміні. Бажано, щоб картопля потрапляла на попереднє місце вирощування не раніше, ніж через 5 років, або (у крайньому разі) через 4 роки. Ми витримуємо ці строки, різноманіття культур нам це дозволяє. 

Найкращий попередник для картоплі, і це я кажу з власного досвіду — озима пшениця. Тож, як правило, ми садимо картоплю після озимої пшениці. 

— Які сорти картоплі вирощуєте, як їх підбираєте? 

— Сорти диктує ринок. Вирощуємо те, що має попит у споживачів, тобто ті сорти, які замовляють покупці. Наразі у нас два основні сорти — Беллароза та Гранада. На них найбільше замовлень. Сорти стресостійкі, смачні, мають непогану врожайність та лежкість. 

А взагалі, за роки існування господарства ми працювали з різними сортами, перепробували їх майже чотири десятки. Декілька років поспіль займалися чипсовою картоплею, але від неї відмовилися, бо невигідно: ціна невисока. Крім того, виробництво чипсової картоплі більш трудомістке порівняно з продовольчою, тож зараз вирощуємо виключно столові сорти. 

— Де купуєте насіннєву картоплю? Чи маєте сховище для посадкового матеріалу? 

— Наразі насіння купуємо в закордонних насіннєвих компаніях. Щоб висаджувати якісний матеріал, насіння оновлюємо щороку плюс частково використовуємо власну посадкову картоплю. Для посадки беремо першу та другу репродукцію (у виняткових випадках — третю). Для зберігання насіннєвого матеріалу маємо невеличке, ще колгоспне картоплесховище. Ми його відремонтували, дещо осучаснили, відновили вентиляцію. Сховище розраховане на зберігання 2500 тонн картоплі. Продовольчу картоплю ми в основному реалізуємо ще з осені. У сховищі картоплю зберігаємо в контейнерах, бо так вона лежить краще, ніж насипом. Контейнери робимо дерев’яні за власними кресленнями. Місткість кожного контейнера — 1 т картоплі. Сховище обладнане сортувальною машиною КСП-16. За її допомогою забезпечується якісна механізована обробка картопляної маси: приймання необробленої картоплі, відділення ґрунтових і рослинних домішок, сортування бульб за розміром, механізована подача під навантаження в тару або транспорт. Замовникам картоплю відвантажуємо в сітках. Набираємо картоплю в сітки як вручну, так і механізовано.  

— Як реалізуєте картоплю? Чи працюєте з торговельними мережами? 

— Ми продаємо картоплю фірмам-посередникам, нас давно знають на ринку, є налагоджені стосунки, постійні замовники та покупці. Самі напряму з торговельними мережами не працюємо. 

— Вирощування картоплі потребує забезпечення технікою. Розкажіть більш детально про ваш машинний парк. 

— На сьогодні у нас є вся необхідна техніка та обладнання, щоб динамічно працювати в аграрному секторі та отримувати гарні результати. Звісно, техніку ми постійно оновлюємо, купуємо більш сучасне обладнання. У нас гарний тракторний парк, ми працюємо на тракторах Case IH PUMA. Це високоефективні багатофункціональні трактори середнього рівня потужності австрійського виробництва. Також маємо колісні трактори італійської фірми Landini, які ми використовуємо для обприскувачів. 

Наразі плануємо осучаснити посадковий комплекс для картоплі. Наша чотирирядна саджалка, яку ми значно модернізували та осучаснили, непогано працює, але вже морально застаріла і поступається новим зразкам. Тож у планах є придбання сучасного посадкового комплексу Grimme. 

— Скільки у вас працює постійних робітників, чи маєте проблеми із сезонними кадрами? 

— Постійно працює близько 20 працівників, в основному це механізатори та бухгалтерія. У сезон набираємо до 10 тимчасових працівників. З постійними працівниками проблем немає, колектив стабільний, плинність кадрів низька. А сезонних працівників набрати доволі складно, бо село потихеньку старіє і кількість працездатного населення з року в рік зменшується. Особливо важко знайти робітників на ручний та механічний набір картоплі у сітки: робота монотонна, брудна, некваліфікована, тож мало хто на неї погоджується. 

— Які плани на майбутнє, чи плануєте розширення виробництва? 

— Планів дуже багато: і першочергових, і на перспективу. Будемо продовжувати удосконалювати технологію вирощування картоплі, зокрема впроваджувати новітні сучасні технології обробітку ґрунту, підживлення. Хотілося б оновити машинний парк, збудувати сучасне сховище. Але для того, щоб впровадити в життя всі наші плани, потрібні великі матеріальні та людські ресурси. Ми сподіваємося на краще, недарма маємо фермерське господарство із назвою «Наша мрія».