Салати на гідропоніці

Три роки тому на ринок тепличних салатів вийшло нове підприємство — ТОВ «Вершки та корінці», що розташувало виробничі площі за 20 км від Києва, у селі Нові Петрівці Вишгородського району. Перспективи чималі, проте є й конкуренція. Щоб побачити, чим господарство планує завойовувати споживача, ми відвідали теплиці та поговорили з агрономом Надією Марченко.  

Наразі продукція ТОВ «Вершки та корінці» — салати й пряні трави — наявна на полицях супермаркетів «Новус», «Експансія», «Мегамаркет», «Сільпо». Та поки лише в столиці, бо площі невеликі — 15 соток. Однак уже розроблено проєкт на розширення до 0,5 га. 

— Надіє, українці все активніше додають салати у свій раціон, тому ваша продукція точно в тренді. Але чому вибрана саме гідропоніка? 

— Передусім ми вибрали вирощування в теплицях, щоб отримувати продукцію цілорічно. Далі вже розглядали технології, які б могли бути найефективнішими. Перший рік виробництва ми використовували аеропоніку. У результаті відмовилися від неї повністю. Технологія дорога і, вважаю, в Україні недостатньо відпрацьована. Її принцип полягає в розпилюванні поживних розчинів у зоні коренів. Мінуси в тому, що рослини розміщуються вертикально і через те вони розвиваються нерівномірно. Верхні, на які потрапляє більше світла, отримують максимум, а ті, що нижче, потребують досвічування, і це здорожує вирощування. За вирощування на гідропоніці рослини розміщуються горизонтально і всі вони знаходяться в рівних умовах. Стаканчики, в яких розвивається коріння, можна набити торфом, що краще для рослин, а не мінеральною ватою, як на аеропоніці. 

Для наших теплиць були закуплені бельгійські професійні виробничі лінії. Тепличні конструкції, в яких вони змонтовані, накриті щільною плівкою у два шари. У холодну пору року між шарами нагнітається повітря, яке утворює ізоляційну подушку і дозволяє підтримувати необхідну температуру. 

Подібні конструкції згодом планується розмістити на території в пів гектара. 

— Яке ви обрали насіння і чому? 

— Мій загальний досвід вирощування в теплиці налічує понад десять років, за цей час познайомилася з кількома насіннєвими компаніями, тож вибір був свідомим. Ми віддали перевагу найпотужнішому виробнику насіння салатів — компанії «Рійк Цваан». Їхню першість визнали навіть конкуренти, у чому ми переконалися на одній з виставок у Німеччині. Такої великої лінійки салатів, як у них, не має жодна інша фірма. Є сорти для відкритого ґрунту, закритого, гідропоніки. Тобто кожен сорт від «Рійк Цваан» виведений, випробуваний і рекомендований для певних умов. Це унеможливлює помилку з нашого боку, коли посадили сорт, а він для наших умов генетично не пристосований. Ми просто поклалися на професіоналів. 

Також важливо, що насіння від «Рійк Цваан» до посіву готувати не потрібно. Воно дражоване, тобто покрите глиняно-поживною сумішшю, що містить добрива, фунгіцид та інсектицид. Такі складові працюють на захист і пришвидшують проростання. 

— Куди сієте? 

— У стаканчики, в яких салати проводять все своє життя до часу продажу. Стаканчики наповнюємо торфом Klasmann, який доставляється з Прибалтики, по 70 г субстрату в кожен. У торфі, на відміну від мінвати, рослина розвивається швидше. Далі овочівниці вручну вкладають у кожен стаканчик по три насінини. Не більше й не менше, бо маємо отримати однорідні рослини певної ваги, більша чи менша кількість посилить конкуренцію між рослинами за життєвий простір і дасть нестандарт. 

Після посіву стаканчики вставляємо в касети, виставляємо на столи в розсадному відділені й поливаємо. Краще отримувати сходи в камері пророщування, вони тоді більш дружні, але у нас насіння «Рійк Цваан» добре проростає й на звичайних столах. Уже через 36 год починають визирати крихітні зелені листочки. Якщо помічено, що в стаканчик потрапило чотири насінини чи зійшло лише дві, проводимо пікірування. Це відбувається на 8–9-й день, коли з’явився перший справжній листочок. Зайві рослинки видаляємо, а туди, де не вистачає, підсаджуємо. 

На розсадному столі рослини проводять до 14 днів. За цей час вони встигають повністю використати всі поживні речовини, які були в торфі та драже, і потребують «дорослого» раціону. Стаканчики переносимо й вставляємо в отвори каналів гідропонної системи, де вони проведуть 20–25 днів. Поруч із партією рослин ставимо табличку, в якій зазначається, коли висіяли насіння та коли рослини перенесли до каналів. 

— Які параметри є визначальними під час вирощування? 

— Якісну продукцію не можна отримати без певного рівня температури, вологості, освітлення, живлення. Оптимальна для салатів температура становить 23 °С, влітку вона не повинна бути вищою, що регулюється витяжками і кватирками, а взимку — нижчою. Вологість бажано не опускати нижче 75% та не підіймати вище 85%. Підтримує її установка туманоутворення. Влітку досвічування не потрібне, проте взимку без нього, як і без підживлення, рослини будуть блідими й кволими. 

— Як готується і контролюється склад поживного розчину для гідропонної системи? 

— Є технологічна формула. Закуповуємо інгредієнти і змішуємо за формулою. Можливо, є й готові суміші, але мені важливо знати, що саме я поклала в розчин і якої якості. Готуємо маточний розчин, він зберігається в місткості та є незмінним. Далі за допомогою міксера частину маточного розчину змішуємо з водою. Цей розумний прилад не лише міксує складові, а й показує на дисплеї концентрацію розчину. Літом, коли є достатня сонячна інсоляція, добрив даємо менше, узимку — більше. Доволі швидко рослини засвоюють левову частину поживної рідини, тоді готуємо новий обсяг. Робочий розчин є проточним, він весь час курсує по системі, адже застояний може стати джерелом різних хвороб. 

— До речі, чи є в тепличних салатів проблеми з хворобами? 

— Щоб запобігти хворобам, потрібно суворо дотримуватися показників мікроклімату, адже мікроклімат у гідропонному вирощуванні салатів становить 75% успіху. Навесні, коли починають інтенсивно відкриватися фрамуги, на рослинах можуть проявлятися некрози. До них призводять протяги, висока вологість, прохолодні ранки, висока температура вдень. Принцип вирощування салатів на гідропоніці такий, що корінь весь час у воді, але листя має залишатися сухим. 

Найбільш поширена теплична хвороба салатів — некроз. Кінчики листя стають коричневими й сохнуть. Трапляється вона через недогляд. Вражає не всі рослини поспіль, а певні осередки партій. Іноді трапляються некрози, якщо рослини перегодовані добривами. Усі пошкоджені кущики ми утилізуємо. Так дешевше. Салати ніхто не лікує, їсти їх можна, але товарний вигляд втрачено й на полиці такі не виставиш. 

— Виходить, що салат, який має туге, яскраве листя, перегодованим бути не може? 

— У мене часто питають, чи корисно їсти салати, вирощені на «хімії», як у нас. Небезпеки жодної. Салат — розумна рослина, більше речовин, ніж йому потрібно для розвитку, не візьме. Вживайте на здоров’я, без остраху. Про реакцію рослини на підвищену концентрацію добрив я вже сказала — з’являються ознаки некрозу. Нам як виробникам узагалі невигідно давати багато добрив. По-перше, вони дорогі. По-друге, перегодовані кущики швидко старіють. Нам же для продажу потрібні рослини з яскравим, молодим і хрустким листям. 

— Чи можна перевести салати на біологічні добрива? 

— Теоретично це можливо, але ми діємо за технологією, де все ретельно вирахувано. Нам відомо, скільки ми й чого даємо і який після цього матимемо вихід продукції. Із біологічними добривами так не вийде. Це вже буде експеримент. До того ж біологічні можуть загальмувати ріст рослин. 

— Чи потрапляють до теплиць шкідники? 

— Рідко. Якийсь метелик може пробратися через відкриті фрамуги, навіть за наявності сітки. Навесні можуть з’явитися попелиці. Тоді рятуємося Актофітом.  

— Яким сортам від «Рійк Цваан» надаєте перевагу? 

— Беремо ті, які компанія рекомендує для гідропоніки. Експериментуємо рідко. 

Найпопулярніша серед усіх — зелена батавія. Салати цього типу частіше за інших зустрічаються на полицях маркетів. 

Мають яскравий вигляд і яскраво виражений салатний смак. У нас в асортименті є зелений Афіціон і червоний Орбітал. 

Також маємо два дуболисті салати — зелений Кірібаті та червоний Руксай. 

Найважче виростити ромен, в умовах теплиці він може уражуватися некрозом. Ми вирощуємо Квінтус — і поки без проблем. 

Іще маємо ажурний фрізе, який ще називаємо хрустким, — Екзакт. 

Крім того, робимо мікси. Для цього в стаканчики висіваємо різні види салатів: дуболистий і фрізе чи ромен і фрізе. 

— Скільки часу потрібно для одного обороту, починаючи з посіву? 

— Залежить від типу й сорту, а також від пори року. Для зеленої батавії влітку потрібно 33–35 днів, узимку — 38–40, для кольорових салатів — 42 дні влітку і додатково ще п’ять днів у зимовий час. 

— Якщо порівняти ваші салати з вирощеними в полі, то які в них переваги і які недоліки? 

— Кому що подобається. Наші соковитіші й ніжніші, ніж ґрунтові, бо весь час у воді. Ще вони не мають гіркоти, яка притаманна всім без винятку салатам. Просто наші не встигають її набути через те, що їхній термін вирощування в півтора-два рази коротший: польові ростуть від 60 до 75 днів, а тепличні — 30–40. Але для оформлення страви, мабуть, краще підійде польовий, бо він яскравіший. 

Плюс тепличного в тому, що продукція виробляється цілорічно. Тоді як фермер на ґрунті отримує в рік два обороти, рідше — три, бо може завадити спека, хвороби, шкідники, ми маємо 14 оборотів, бо наші сорти ростуть швидше і впродовж усього року. Навіть улітку ми виходимо на ринок у півтора раза частіше. Завдяки цьому наше виробництво рентабельніше, навіть за великих витрат електроенергії на роботу обладнання і освітлення взимку. 

Недолік у тому, що людина не може повністю повторити природу. Вона створює нові види рослин, знає, скільки і яких елементів їм потрібно для розвитку, але має визнати, що не можна бути досконалішим за природу. Утім, який саме салат вирощувати і вживати — справа смаку й бізнесу. 

— Чим відрізняються ваші літні рослини від зимових? 

— На смак нічим. Просто зимові довше ростуть і поступаються кольором через брак освітлення. Взимку ми підтримуємо таку саму тривалість світлового часу, як і влітку — 17 год, але у штучного освітлення відсутній повний спектр, як у сонця. Людині вдалося створити прилади, які наблизилися до його складу, але в нашому виробництві застосовувати їх дуже дорого, що навряд чи окупиться. 

— Яке освітлення у ваших теплицях? 

— LED-лампи. На попередньому місці роботи я мала досвід використання натрієвих ламп. За кількістю люксів і спектром, які вони випромінюють, натрієві кращі, ще й дешевші, але під час роботи витрачають у 6–7 разів більше електроенергії. 

— Як довго салати від «Вершків та корінців» зберігають свіжість? 

— Після того, як нашу тендітну продукцію вилучили з середовища, в якому її вирощували, її термін придатності становить не більше 10 днів. Щоб подовжити його вдома, можна стаканчики з салатами поставити у воду. За нашим експериментом, салат у воді в холодильнику протримався 21 день.