Садівничий контрнаступ
Через війну «Молодіжна аграрна спілка» не змогла посадити 20 га нового саду, проте саме у воєнний час розпочала постачання яблук до супермаркетів
Садівнича компанія «Молодіжна аграрна спілка» (Чернівецька область) планувала минулої весни збільшити насадження на 20 га сортом Гала на підщепі М9. Та війна з Росією завадила цьому наміру. Це поки найгірше, що могло трапитися з господарством. З іншого боку, саме після початку війни «Молодіжна аграрна спілка» уклала перший контракт на постачання яблук у велику мережу супермаркетів. Третій рік вона підтверджує сертифікацію GlobalGAP.
Незважаючи на складні обставини, садівнича фірма не планує заощаджувати на якості яблук та і далі орієнтується на експорт. Про те, як це їй вдається, «Садівництву по-українськи» розповів директор компанії Віталій Нігалатій.
— Пане Віталію, ваша компанія працює на ринку з 2015 року та вже стала доволі помітною серед виробників. Розкажіть, як розпочинався ваш бізнес?
— Особисто для мене це був перший досвід не тільки в садівництві, а й взагалі в агро. Тому з власником компанії ми їздили по садах всієї України, а також в Італію. Звідти ми й беремо саджанці, з району Больцано у фірми Gruber Genetti. З часом побудували сховища за допомогою компанії «Інсолар». Наші холодильники на сьогодні об’ємом 3000 т (2600 — РГС, близько 400 т — звичайні). Першу чергу сховища ми ввели у 2019 році. Придбали також сортувальну лінію французької марки MAF Roda продуктивністю 12 т на годину. У нас вона працює на 8−9 т/год, виявляє калібр, має опцію виставляти відсоток кольору та важить яблуко. Перед тим як закласти ділянку, вибирали місце для неї, де поруч джерела води. Компанія «Іригаційні системи» встановила нам систему зрошення.
Зараз господарство обробляє 48 га, на яких посаджені яблука за схемою 4 . 1. Переважають Гала, Джонапринц та Голден Делішес. Двадцять гектарів посаджено у 2015 році, ще 28 га — у 2016-му. У майбутньому садитимемо густіше — 3,3 . 0,8 м. Раніше ми боялися, що у нас буде недостатньо сонця, а виявилося, що його цілком вистачає.
— Які роботи проводите у саду зараз і до яких готуєтеся незабаром?
— Зараз ми накриваємо сад градобійною сіткою, робимо це з 2017 року. Це сітка італійського виробництва, яку нам поставила компанія «Артес Політехніка». Її керівник Іван Пухальський привіз нам спеціаліста з Польщі, який інструктував нас, як її монтувати, і ми самостійно це зробили.
— Який ефект відчули від її придбання?
— Єдиний раз град пішов під час плодоношення, і витрати на сітку внаслідок збереження якісного урожаю одразу відбилися. І на зелених сортах, наприклад на Голдені, немає таких сонячних опіків.
— Як пройшло цвітіння, запилення?
— Гала, Голден — чудово. А Джонапринц щось не дуже, можна сказати, що погано зацвіло, і причини складно з’ясувати. Кліматичні умови? Ми спілкувалися з колегами, і у багатьох аналогічна ситуація. Щодо запилення, то бджіл завозили, джмелів — ні, бо були проблеми з постачанням.
— Дещо холодна погода в Україні цієї весни як позначилася на саді?
— Я б не сказав, що у нас була дуже холодна весна, тому що приморозків не було, а це вже добре, знаєте. Тобто весну пройшли нормально. Вологи було мало, але ми включали крапельний полив.
— Що саме вам заважає працювати в умовах воєнного часу?
— Великих проблем немає, все начебто йде своїм чередом. Хіба що наш голландський консультант, який приїжджав до нас три-чотири рази на рік, в умовах війни може консультувати нас тільки по телефону та фотографіях. Але це не ускладнило нашу роботу.
— Чи вистачає ресурсів для виробництва?
Наче б то так, бо ми встигли більшу частину необхідного закупити наперед: засоби захисту, добрива. Частково купуємо і сьогодні, і привозять.
— На чому заощаджуєте сьогодні?
— На паливі, в основному на бензині. Дизпаливо закупили достатньо, з ним проблем немає. Тому намагаємося мінімізувати поїздки. Закуповуємо паливо за кожного зручного випадку, коли бензин з’являється на заправках, щоб на все вистачало. Більше ні на чому не зекономиш, бо у виробництві є певні технології, і їх треба дотримуватися. Хіба що погодні умови можуть вносити деякі корективи у витрати. Наприклад, ми не можемо заощаджувати на обробці, все повинно бути на вищому рівні, так, щоб ми за кордон продавали, і нам не приходили рекламації.
— Ви ще продаєте яблука минулого врожаю. Як у нових умовах війни ви організовуєте продажі, логістику, експорт?
— Минулого року середня урожайність у нас була 54−56 т/га. В холодильники заклали 2650 т, на лютий в них залишалося 1800 т. Коли блокували порти, переорієнтувалися на Румунію. Логістика, звісно, стала коштувати дорожче, приблизно на 2 тис. євро за 20-тонну машину, звичайно, менше коштує і яблуко. З початку вторгнення була у відвантаженнях пауза десь тижнів три, але суттєво на бізнес це не вплинуло. З початку війни ми відправили, може, тонн двісті або більше. А загалом за сезон будемо рахувати, коли все продамо. Зараз (друга половина травня) у сховищі ще приблизно 160 т. Усередині червня плануємо закінчити продажі.
— Переважно які сорти ви відправляли на експорт?
— Гала вже закінчилася, зараз Голден ще йде. А загалом всі сорти продаємо, зокрема і Джонапринц.
— Порівняно з минулим сезоном як йдуть експортні продажі?
— Ми відправляли яблука за кордон, зокрема в Емірати, навіть у липні. Найбільше ми експортуємо в Азію, бо там більша ціна, — це Оман, Саудівська Аравія, Шрі-Ланка, небагато у Швецію, Малайзію. Торік відправили на експорт 50% врожаю. Але тоді він взагалі був менший, та ціни на початок сезону десь на 30−35% вище. Основна причина — перевиробництво яблук взагалі в світі. Але минулого року яблук було дуже багато в Україні. Та оскільки ми націлені більше на експорт, а не на внутрішній ринок, для нас це було не дуже болісно.
— На які сорти робите ставку майбутнього експортного сезону?
— Думаю, як і завжди, на Галу.
— Чи продаєте зараз яблука на внутрішньому ринку?
— Так, на внутрішній ринок зараз йде приблизно 40% врожаю. Зазвичай ми постачали продукцію трейдерам. Але в цьому році почали вперше працювати з мережею супермаркетів. Ще до війни розглядали співпрацю з «АТБ», подали заявку. І перший контракт підписали з ними вже під час війни. Поки що важко проаналізувати, як йдуть продажі, бо ми тільки перший рік з ними працюємо. Втім, кожний тиждень ми якісь обсяги відвантажуємо. Поки що ми бачимо, що «АТБ» порядні, вчасно розраховуються і все проходить чітко.
— Зараз можна побачити на ринках приблизно однакову картину: яблука всіх сортів продаються по одній ціні…
— Так. Тому що багато залишилось яблука в холодильниках. Чекали весни — що буде весна. А тут, бачите, яка весна? Не до яблук.
— Які плани та очікування щодо розвитку вашого бізнесу в нових умовах?
— Ми планували цієї весни досадити 20 га саду, довелося перенести це на наступний рік. Війна дещо скорегувала ці плани. Наші підрядники, що роблять нам систему зрошення, просто не встигли привезти насоси з-за кордону. Також планували купувати два нових італійських трактори Landini, але повідомив продавець, що замовлення будуть приймати лише на осінь. Мабуть, українські замовники з об’єктивних причин поки вважаються не надто надійними щодо розрахунків. Тепер, якщо ми їх замовимо лише восени, то прийдуть вони, мабуть, на весну. До речі, під весняну посадку ми замовили саджанці в Італії та довелося від них відмовитись, та наші постачальники пішли нам назустріч.
— Чого очікуєте від ринку?
— Оскільки долар виріс, паливо, ЗЗР та електроенергія для зберігання подорожчали, виросте собівартість яблука. Побачимо, як його будуть брати за більш високою ціною. Знаю, що господарства та малі фермери зараз чи взагалі не займаються ні обрізуванням, ні кропкою, або роблять їх по мінімуму. Тому, ймовірно, і яблук в цьому році буде менше, а ціна навіть на внутрішньому ринку вище. Взагалі виробництва не очікую такого масового, як зазвичай, і не буде багато яблука першого ґатунку.
Водночас спроможність населення купувати дорогі яблука падає, адже багато платоспроможних людей виїхали за кордон разом з грошима. Зіграє свою роль ситуація з яблуком за межами країни. Може, буде добрий урожай у поляків та італійців… Це складно прогнозувати. Зараз, мені здається, взагалі ні у кого немає ніяких прогнозів щодо майбутнього. Але в будь-якому разі треба робити ставку на експорт.
— Якими заходами досягаєте експортної якості яблук?
— Якісна хімія, оригінальна, вона яблуку не зашкодить, у неї немає післядії, яка може виявитися через вживання китайських дженериків. Ми закупаємо агрохімію централізовано у компанії «Агронова». До того ж усі процеси потрібно робити вчасно, обприскувати, збирати. Ми два роки поспіль робимо хімічне прорідження за рекомендаціями наших голландських консультантів. Завдяки цьому, ми, по-перше, зменшили використання ручної праці, по-друге, отримали більший калібр та кращий окрас яблука. Контроль збору яблук не менш важливий, ніж агрономічний контроль вирощування. Можна виростити гарне яблуко, але погано зібрати, чи невчасно, чи довезти до сховища пошкоджене. Важливо й класно зберегти яблуко, тоді далі проблем не буде. Ми пакуємо яблуко самі: бушель, гофролоток. До речі, ціна на тару зросла ще у середині маркетингового року, а з початком війни ще додатково подорожчала. Бушель ми купуємо зараз по 60 грн.
— Яка ситуація в саду щодо шкідників та хвороб?
— Суттєвих проблем не було.
— Які технології та обладнання для збору використовуєте?
— Польські гідравличні візки Warka. При зборі врожаю у нас працюють окремі бригади, які збирають яблука нагорі та внизу.
— Які роботи ви плануєте на червень?
— Кропка, хімічне прорідження. Будемо дивитися після нього на червневе опадання, сад буде скидати, а ми дивитимемося, чи потрібно ще проріджувати фізично. Щороку різна погода вносить свої корективи у цей процес, іноді хімічне прорідження може трохи не спрацювати, і більше ручного треба, або навпаки.
— В останні часи що вас цікавить як виробника в технологіях, що плануєте розвивати?
— Формування крони по типу бібаум. Коли два провідники виходять з одного ствола, легша обрізка, краще закольороване яблуко, однаковий середній калібр, більш якісне яблуко, зменшується обсяг людської праці, не треба зусиль з обрізки, більш продуктивний сад — більше заробіток. Є аналогічні, більш нові технології і з чотирма провідниками. Також цікавлять нові сорти яблук, які можуть бути перспективними.
— Хотіли б ввести щось з цього у виробництво?
— На ринку може з’явитися щось нове, але як воно піде, тут питання. Загалом зараз більш актуально, як в мінус не піти, рухатись далі, а не встати.