Прагнути більшого
Наростивши поголів’я та модернізувавши потужності, ТОВ «АПК „Насташка”» збільшило виробництво свинини.
Складати рейтинги — справа невдячна. Хоч би й з огляду на суб’єктивність і вибірковість, які часто закидають їхнім упорядникам. Утім, цифри — річ об’єктивна, а згідно зі статистикою ТОВ «АПК “Насташка”» з 2015-го по 2023 роки збільшило кількість утримуваного поголів’я та річну реалізацію на забій на 40%, таким чином зміцнивши свої лідерські позиції на ринку. Завдяки чому вдалося це зробити, розповів заступник директора з виробництва — головний технолог підприємства Валерій Пономаренко.
— Пане Валерію, як відбувався процес модернізації АПК «Насташка»?
— Нині наше підприємство має два репродуктори та відгодівельний майданчик у Київській і Черкаській областях. 2015 року запрацював новий репродуктор із повним циклом відтворення, з відгодівлею у селі Колодистому Черкаської області. Цей майданчик дав поштовх для розвитку свинарства на підприємстві. Завдяки йому оновилося все поголів’я.
Щоб обрати нову генетику й нового постачальника чистопородних тварин, відвідали багато генетичних компаній. Врешті-решт, обрали данську генетику Данбред і компанію «Брідерс» як постачальника. Усі завезені тварини мали високий статус здоров’я SPF RED, який ми тримаємо й до сьогодні.
Новий майданчик цікаво облаштовано. Складається з двох окремих модулів, які є віддзеркаленням одне одного. Умовно їх об’єднує приміщення для кнурів, адже їхньою спермою запліднюємо свиноматок на обох модулях. На одному модулі отримуємо тільки трипорідний гібрид, а другий модуль забезпечує всю потребу тваринництва підприємства у якісному здоровому ремонтному молодняку.
Після запуску нового майданчика постало питання оновлення потужностей і в селі Насташка Київської області. Бо цей свинокомплекс був старий, відповідно слід було не лише реконструювати приміщення, а й провести депопуляцію тварин — ці майданчики мали різні статуси здоров’я.
Якісним ремонтним молодняком з комплексу в Колодистому провели депопуляцію Насташки й таким чином на всіх майданчиках домоглися однакового статусу здоров’я. Це й спричинило підвищення виробничих показників на підприємстві внаслідок вливання свіжої генетики, відкриття нового майданчика і відновлення свинокомплексу в Насташці.
— Які новації вдалося впровадити на кожній ділянці роботи?
— Головне завдання — забезпечити здоров’я поголів’я. Це низка серйозних і важливих виробничих процесів, засобів та заходів, спрямованих на профілактику й недопущення занесення збудників захворювань на територію підприємства. Усе це можна вмістити в один термін «біобезпека».
Насамперед слід довести персоналу необхідність дотримуватися норм біобезпеки, важливість правильного проходження санпропускника, дезбар’єрів тощо. Будь-які роботи з твариною — тільки в захисних латексних рукавицях, весь персонал забезпечено окремим спецодягом і взуттям. Коли кожен працівник, незалежно від посади, розуміє важливість, на перший погляд, простих речей і сумлінно їх виконує, це в рази зменшує ризики потрапляння збудників захворювань на територію ферми.
На біозахист підприємства було приділено багато уваги й виділено багато коштів. Поряд із дорогими методами та засобами є і дуже прості речі, які можуть зменшити ризики потрапляння збудників на ферму, зокрема принцип «данської лавки» — розділення території на брудну та чисту зони як один зі способів захистити поголів’я від вірусів і бактерій.
Початком усіх початків є запліднення, а основним рушійним елементом виробництва — ремонтний молодняк. З ним також було проведено багато роботи, була проаналізована й вибрана робоча схема: коли і як правильно запліднювати тварин. Ми не осіменяємо молоду свинку — тільки повністю сформовану, віком від 240, а то й 260 днів, яка має запас жиру і вагу понад 160 кг. Побачили, що такі тваринки приводять більше поросят і краще їх годують.
Пробували й маткове осіменіння. Але цей спосіб потребує більше уваги, більшої роботи з персоналом та й здорожує весь процес. До того ж цей метод працює краще, коли групи тварин на осіменіння не великі — 10–30 тварин на тиждень, а також коли треба підвищити показник кількості народжених поросят на свиноматку. Але данська генетика має неймовірно високі показники народжуваності. Тому нині практикуємо звичайне штучне запліднення.
На різних майданчиках процеси осіменіння різняться. На Колодистому весь цикл — через індивідуальний станок. Рано чи пізно доведеться від того відмовлятися, бо Європа так не працює з огляду на умови утримання тварин. У Насташці, де є групове утримання тварин, усе влаштовано дещо інакше. Тут у літню спеку робота персоналу триває з 5-ї до 14-ї год — тоді тварини спокійніші, краще видно прояви охоти та й показник осіменіння кращий, коли запліднюєш тварину зранку.
На чистопородних тваринах має бути чіткий облік — кого і ким ти запліднюєш, а для отримання трипородного гібрида змішуємо сперми кнурів (у межах однієї породи) — вона дає кращий результат: вищий відсоток осіменіння і більше новонароджених поросят.
— Які умови створено для кнурів-плідників?
— Для нас не така цінна свиноматка, як цінний кнур, бо він забезпечує роботу 100 свиноматок. Тому з цими тваринами працює досвідчений персонал.
Кнури мають бути здорові, з міцною та правильною конституцією, правильною поставою кінцівок. Для якості сперми велике значення має якість годівлі, зокрема вітамінно-мінеральний баланс. Норми утримання кнурів-плідників передбачають не менше як сім квадратних метрів площі — це ми забезпечили. Коли будували приміщення для кнурців, то під бетонну підлогу закладали утеплювач, щоб було сухо та чисто і вони не потерпали від бурситів чи вагінітів. Мікроклімат теж важливий — за цим стежимо.
Взагалі у свинарстві є три основні моменти: спостерігай, думай і дій. Момент спостереження дуже важливий. Бо тварини не можуть розказати — вони можуть тільки показати своїми позами, рухами, діями, що нездорові чи їм щось не подобається — умови утримання або ж вентиляція, а, може, є проблеми з кормами, водою. Останнє — дуже важливо. Їсть чи не їсть свиня, а пити повинна!
Багатьох проблем можна уникнути, якщо забезпечити тварину достатньою кількістю води. Буває, приходять до мене схвильовані працівники: «У мене свині похворіли». А все просто: свиноматка не випила потрібної кількості води, бо їй важко підводитись, а це не завжди пов’язано із захворюванням, як одразу думають. Таких свиней систематично треба зганяти, щоб вона підвелася до напувалки, аж доки не нормалізується її стан. Якщо на супоросі тварина повинна випивати (залежно від пори року) до 20 л води, то на маточнику — понад 30 л на добу. За цим треба стежити. Ми для цього маємо лічильники води.
Після спостережень за твариною треба подумати, в чому може бути причина проблеми. Бували ситуації, після постановки на маточник тварини взагалі не вставали, а коли примушуєш встати, то задня частина тіла труситься, а м’язи — в тонусі, наче закам’яніли. На перший погляд — симптом якоїсь хвороби, але причина виявилася проста: коли переганяли тварин із сектора осіменіння в маточник, інтенсивно працювала вентиляція, в проході утворився сильний протяг, і тварини не хотіли йти, тож їх намагалися всіма способами туди проштовхнути. У результаті свині розтягували зв’язки, м’язи. Тож пояснили працівникам, як треба діяти, як працювати з вентиляцією, щоб зменшити її інтенсивність, — проблему усунули, тепер тварини спокійно переходять із сектора в сектор.
— Ви завжди особисто контролюєте виконання завдань? Як загалом налагоджено на підприємстві моніторинг виробництва?
— Контроль має бути обов’язково. Мені іноді кажуть, що моя робота — сидіти в гарному, охайному кабінеті — приймати, обробляти, обчислювати отриману інформацію. Я ж вважаю, тільки від підрахунку цифр результат кращим не стане. Усе залежить від виробництва: правильності та злагодженості всіх виробничих процесів, які, безперечно, треба контролювати. Окрім того, бути у вулику виробничих процесів — цікавіше. Буває, виробництво вимагає контролю і в нічний час, бо це цілодобовий процес. На кожному майданчику буваю практично щотижня. Але свинарство та ще в таких масштабах — це командна робота. Тож великих зусиль потрібно, щоб забезпечити робочу атмосферу в колективі, де панує підтримка, взаємоповага одне до одного, де є важливою кожна людина — від санітара до керівника.
Звісно, дуже в роботі допомагають сучасні програми моніторингу. Наприклад, Cloudfarms дає можливість контролювати всі процеси на свинокомплексі в реальному часі, оперативно реагувати на проблему.
— Окрім системи моніторингу як вдалося модернізувати виробництво?
— Якихось нанотехнологій не маємо, але рішення, що поступово впроваджуємо, справді ефективні. Наприклад, в одному блоці дорощування встановили інноваційну систему вентиляції SKOV, яка забезпечує найкращі умови мікроклімату й дає змогу бачити його зміни в різний час доби.
Нині встановлюємо датчики рівня корму на бункерах, щоб бачити їхню завантаженість і точніше замовляти корми. Адже тварини з’їдають неоднакову кількість кормів — більше в холодну пору, менше — у спеку.
Деякі виробничі приміщення, а не тільки територія, оснащено камерами відеоспостереження та датчиками, які забезпечують безупинну роботу всіх систем, що працюють на життєзабезпечення поголів’я.
Непокоїть, що все менше охочих працювати у тваринництві, особливо молодих людей. Хоч умови створюємо і для роботи, і для відпочинку. Буває, вивчиш людину, вона рік попрацює і звільняється — вирішив їхати на роботу в Данію чи до інших країн, де більше платять. От і виходить, що готуємо спеціаліста для данського виробництва. А щоб підготувати якісного спеціаліста, треба дуже багато часу і зусиль.
— Звісно, це дуже прикро. Оскільки ви вже згадали про Данію, поговоримо про данську генетику. То як працюєте над підвищенням продуктивності свиноматок?
— Тут треба враховувати фізіологію тварин. Перші дні після опоросу — найважливіші, особливо для багатоплідної генетики. Треба простежити, щоб кожне порося від своєї матері отримало молозиво, а з ним — колостральний імунітет. Далі треба поросят посортувати: цей процес фіксують у картці, яку заводимо на кожне гніздо. З простих методів, що значно можуть полегшити роботу на секторі маточник, для контролю сортування застосовуємо прищіпочки різних кольорів. Під кожною свиноматкою має бути 14 поросят. Це стандарт. Якщо я бачу на карточці +2 зелені прищіпки, значить, у станку 16 поросят. Одна червона — 13 поросят, тож одне досортують. Якщо прищіпок немає — у гнізді рівно 14 поросят. Це спрощує роботу — не треба в кожному станку перелічувати поросят.
Молочна продуктивність свиноматки залежить від багатьох чинників — утримання, годівлі тощо, але генетика й селекція мають велике значення. Хоч це не можна перевірити, як у разі з коровами. Свиней можна контролювати тільки за показником валового приросту на гніздо. Бо кількість і вага кожного поросяти в гнізді — різна, а валовий приріст гнізда — величина стала, яка становить 80, 100 або 120 кг. У нас показник у середньому — 90–100 кг на гніздо.
Вкрай важливим показником на маточнику є кількість випитої води свиноматкою. Від цього залежить і кількість спожитого корму, і стан поросят: якщо свиноматка не встає, не п’є, то поросята точно матимуть діарею. Тому на першому плані — робота з тваринами.
— Яких виробничих показників вдалося досягнути в результаті?
— Ми намагаємося досягнути стабільності, з меншими затратами отримати кращі показники. У нас сформовано виробничі норми. Стандарт — на свиноматку має бути 14 відлучених поросят, хоч є немало тварин, які годують і по 16 поросят у гнізді. Кількість днів на відлучення також стандартна, бо пов’язана з процесом осіменіння. Відлучаємо поросят у 26–28 днів вагою 7–7,5 кг. Ці цифри збігаються із середньодобовим приростом (230–250 г) або валовим приростом гнізда (90–100 кг).
На багатьох українських чи закордонних фермах стандартний показник збереження поросят на секторі опоросу становить 8%, 10, 12%, де найкращий — 8%. У нас показники інші: на маточнику — 4%, 6, 8%. На дорощуванні завдяки здоров’ю поголів’я можемо тримати показник збереженості на рівні 98–99%, а не 94–96%. Прирости на дорощуванні становлять 450–500 г, на відгодівлі — близько 1 кг.
— Як складаєте раціони, щоб збільшувати прирости?
— Питання так не стоїть. Не завжди вдається годувати тим, що дає найбільші прирости — тут діє принцип економічної вигоди. Адже поживні, якісні корми — дуже дорога річ, а ми повинні балансувати між якісними, поживними й дешевшими на цей момент кормами. Складають раціони, надають консультативні послуги, проводять лабораторні дослідження сировини, кормів, надають повний аудит у сфері годівлі свиней наші надійні партнери з «Трау нутришин». На їхньому програмному забезпеченні ми складаємо рецептуру, запускаємо у виробництво, потім у найкоротші терміни перевіряємо лабораторно, чи збігаються дані на папері з тим, що маємо в рецептурі.
Раціони змінюються, я вважаю, дуже часто в нашій компанії. Залежно від наявності сировинних компонентів і ціни на них — ячменю, пшениці, кукурудзи. Навіть наявність певного гібрида має значення. Наприклад, твердість зерна кукурудзи кременистого чи зубоподібного типу різна, відтак воно по-різному перемелюється: зубоподібна більше розмелюється в пильну фракцію з малими часточками помелу, а для свиней данської генетики це проблема, бо в них тонка стінка шлунку. Помел має бути правильної фракції, щоб не спровокувати виразку шлунку.
Маємо власну сировинну базу, але рослинництво не завжди заточене на тваринництво — у колег своя економіка, вони реалізують зерно, коли це вигідно. Та й усього потенціалу нашого земельного банку бракує для потреб тваринництва, тому ми докуповуємо сировину. Але цього року, наприклад, посіяли жито — таким чином здешевлюємо годівлю. Ми й сорго свиней годували, — за своїми показниками воно подібне до кукурудзи, — але бувають проблеми з помелом — дрібні зернята можуть пролітати крізь сито. В царині годівлі можна не тільки гратися з різними інгредієнтами, компонентами, нормами ведення тієї чи іншої сировини — головне, щоб ці дії забезпечили максимальний ріст, здоров’я та розвиток тварин на всіх етапах їх вирощування.
Данська генетика «полюбляє» високий рівень клітковини, яка покращує травлення. Тому додаємо в раціони висівки, шрот соняшниковий, лушпиння соєве, додавали гранулу люцерни тощо.
Рік тому, коли почалося вторгнення росії, зрізав показники щодо поживності вполовину, бо ніде було взяти корми. На диво, тварини добре витримали обмеження, прирости не надто впали. У цьому полягають переваги данської генетики — вона не потребує високого рівня протеїну. Для неї важливо вітамінно-мінеральний баланс і наявність перетравної й неперетравної клітковини. Всіма добавками нас забезпечує «Трау нутришин». За нашими побажаннями вони можуть надавати ексклюзивні рецепти безпосередньо за індивідуально розробленою рецептурою під наших тварин. Ми можемо корегувати вміст мінералів, вітамінів, мікроелементів у кормах, потім це все перевіряємо лабораторно. Бо біохімічний склад крові — це дзеркало будь-якого живого організму.
— Нині свинарство на злеті, навіть виникає брак молодняку. Як ви корегуєте продажі поросят за таких умов?
— Маючи загальне маточне поголів’я 2700 голів, стратегію продажів поросят плануємо на рік нашим постійним клієнтам згідно з їхніми заявками. Продаємо поросят вагою 20–25 кг для подальшої відгодівлі, звісно, лишаємо й собі на відгодівлю, щоб залучити всі потужності. У середньому великих товарних поросят реалізовуємо на забійний комбінат 1200 голів на тиждень.
Нині через ситуацію в країні, проблеми з експортом зерна багато хто кинувся купувати тварин, щоб зернові не пропали, щоб згодувати їх поросятам й отримати бодай-які кошти. Розбудовують, шукають старі приміщення, реконструюють. Добре, що коштів на це вистачає. Багато хто вирішив започаткувати тваринництво, хоч, може, не дуже добре в цьому розбирається. Але репродукторів не додалося.
Утім, наша галузь уже переживала такі періоди — за злетом завжди йде спад. Галузь нестабільна, рентабельність коливається.
— Чи готова ТОВ «АПК “Насташка”» до періоду спаду? Що робите, щоб втримати рентабельність?
— Намагаємося різними способами та методами зменшити затратну частину — дешевшими інгредієнтами кормів. Але рентабельність такого бізнесу рахується в півріччя-рік. Для підвищення рентабельності, вважаю, доцільно розвивати переробку. Це розвиток і підприємства, і місцевих громад, створення нових робочих місць. Завжди треба прагнути більшого: удосконалюватись, модернізувати виробництво, поліпшувати й виводити нові, стійкіші до захворювань, менш вибагливі в утриманні й обслуговуванні гібриди свиней, працювати на розвиток вітчизняного свинарства.
Насамкінець бажаю українським тваринникам високих виробничих показників і високого статусу здоров’я тварин і як результат — високих прибутків. А всім нам — мирного неба і Перемоги. Слава Україні та її Збройним силам!
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Сергій Кравець, фахівець зі свинарства «Трау Нутришин Україна»
— Зміцнення лідерських позицій ТОВ «АПК “Насташка”» на ринку України свідчить про те, що постійне самовдосконалення та любов до власної справи є незмінною запорукою успіху. Приємно спостерігати, що галузь свинарства в Україні розвивається.
Високопродуктивна генетика потребує високої точності розрахунків поживності кормів і розуміння специфіки годівлі цієї генетики й кормовиробництва. Тому ми приділяємо велику увагу регулярному контролю якості та поживності сировини — зернової, білкової групи, готових кормів. Професійний зворотний зв’язок команди менеджменту ТОВ «АПК “Насташка”» щодо проведених аналізів сировини дає змогу максимально збалансовувати раціони, покращуючи якість і ефективність годівлі без додаткових витрат.
10-річна співпраця з ТОВ «АПК “Насташка”» базується на спільному прагненні покращити результати й ефективність свинарства. Спільними зусиллями ми впроваджуємо провідні інноваційні підходи, розроблені науково-дослідними центрами «Трау Нутришин».