Техніка
Головне:
Інтерв'ю

Перспективи на майбутнє

Євген Радовенюк
президент Баришівської зернової компанії Grain Alliance
Поділитись:

Щоб відповідати викликам сучасних економічних реалій, Баришівська зернова компанія Grain Alliance демонструє готовність до змін і може бути прикладом поєднання стабільності й гнучкості.

Прогрес не стоїть на місці, і щодня технічний і технологічний поступ пришвидшується. Серед розмаїття технічних новинок агрокомпаніям, щоб бути ефективними, треба встигати за процесом розвитку, мудро розрізняючи безцільну гонитву за модою й реальною продуктивністю. Ці принципи вдало застосовують у Баришівській зерновій компанії Grain Alliance — українському підприємстві зі 100% шведських інвестицій. Підприємство навіть у складних реаліях української економіки провадить програму технічного переозброєння, виконуючи всі заявлені раніше контракти з придбання нової техніки. 

Ми поспілкувались із президентом Баришівської зернової компанії Grain Alliance Євгенієм Радовенюком, який розповів про підходи до інвестицій у розвиток й ухвалення стратегічних рішень. 

Пане Євгене, розкажіть про ваш шлях в агробізнес. 

— Взагалі я вивчав математику, комп’ютерні технології й автоматизовані системи керування. Працював на кафедрі АСУ політехнічного університету на посаді доцента. Однак на цьому не зупинився, отримав фінансову освіту й 11 років працював консультантом у сфері комп’ютерних технологій й керування, згодом став займатись інвестиційними проєктами. У 2008 році разом з Алексом Ороновим, засновником Баришівської зернової компанії, у Швеції знайшли інвестора, який підтримав наші починання. Тоді ми взяли добрий старт — у квітні 2008 року на рахунку новоствореного підприємства Grain Alliance було 10 млн доларів і 0 гектарів землі, а вже до кінця сезону земельний банк становив 27,5 тис. гектарів. Тоді я й почав працювати в компанії на посаді фінансового директора, а з 2013 року обіймаю посаду головного виконавчого директора Grain Alliance — Баришівська зернова компанія. 

Які глобальні завдання стоять перед Баришівською зерновою компанією Grain Alliance сьогодні? 

— Я б сказав, що пріоритетом сьогодні є загальне збільшення ефективності всіх процесів. На початку ми рухались у напрямі збалансованого розвитку, намагалися поступово збільшувати земельний банк, придбавали техніку та будували елеватори. Разом із тим посилюємо налагодження дієвої системи керування, ефективності виробничих процесів на всіх рівнях. Це нормальний європейський підхід в організації бізнесу. Адже найновіша техніка й сотні тисяч гектарів землі не допоможуть без ефективного використання ресурсів. Тому в розвитку Баришівської зернової компанії Grain Alliance ми сконцентрувались на покращенні операційної ефективності, якіснішій і глибшій модернізації техніки та технологій. Уже сьогодні бачимо перспективу в точному землеробстві, впроваджуємо ці технології на полях нашої компанії. А це, відповідно, нова техніка й обладнання. Адже агрегати, які працювали в агровиробництві ще 10 років тому, вже не дають бажаного й адекватного результату. 

Як змінилася сільгосптехніка за останні 10 років? 

— Це перехід обладнання на електронне керування, застосування цифрових технологій. Сьогодні роботу будь-якого агрегата можна побачити й проконтролювати, не виходячи з дому. На мою думку, це серйозний крок уперед. Разом із тим елементи точного землеробства покращили ефективність і збільшили контрольованість багатьох технологічних операцій. Щодо «механіки», то мені важко говорити про новації, бо це не моя спеціалізація. 

Обслуговування техніки також «підтягується». Якщо 10 років тому в Україні сервісу агротехніки майже не було, то тепер він на досить пристойному рівні. Раніше дилери висували тільки одну мету — продавати й продавати. Однак часи змінилися, на ринку зміцнилася конкуренція як виробників, так і дилерів сільгосптехніки. Здорова конкуренція завжди вигідна агровиробникові. Вона дає можливість нам отримати обладнання в тому балансі «ціна — якість», яка актуальна для розвитку підприємства. А сервісні можливості дилерів і виробників техніки сьогодні стали невіддільним складником нормальних партнерських відносин з агробізнесом. А це, своєю чергою, призвело до покращення рівня технічного сервісного забезпечення, появи професійних кадрів у сервісних центрах. 

Чи має перспективи важка безпілотна техніка? 

— Ще п’ять років тому технології точного землеробства були великою новинкою для України. Тепер я чітко розумію, що точні технології працюють і допомагають зберігати матеріальні ресурси й досягати високих результатів. Якщо говорити про важку безпілотну техніку, думаю, її час, поки що не прийшов. У будь-якому разі досвід Баришівської зернової компанії показав, що місце для кроку вперед є завжди. Коли точні технології в українському агробізнесі були не дуже поширені, ми інвестували в елеватори, земельний банк, зміцнювали внутрішні зв’язки у колективі компанії. Прийшов час точних технологій — ми почали впроваджувати їх на свої полях. Дуже ймовірно, що настане час широкого використання важких безпілотних машин в агровиробництві. Вже сьогодні трактор, що заходить у поле з визначеними контурами, може працювати без постійного втручання механізатора. Але добре навчений фахівець у цій справі все одно цінний — техніка може ламатися, несподіванки у вигляді каміння або залізяччя чи ями посеред поля теж ніхто не скасовував. Електроніка теж може дати похибку. Тому для абсолютної автономності в роботі безпілотні машини мають бути досконалими. Проте такі досягнення прогресу все ще в майбутньому. 

Як побудована система вибору технологій для ваших ґрунтово-кліматичних й інфраструктурних умов? 

— Головне — чітко сформувати завдання й цілі, яких маємо досягнути в реальних умовах. Ще раз наголошую — реальних умовах. Закрив очі на проблеми чи перешкоди, на тенденції ринку, і потім доводиться ліквідовувати наслідки, які в рази важчі від причин. А це все — ресурси. Ясність ситуації допоможе, своєю чергою, обрати методи досягнення поставлених завдань. Тим більше, що в Україні тут досить благодатне поле для співпраці. В нас багато агрокомпаній мають високі виробничі досягнення, ми спілкуємось, обмінюємось досвідом. Це допомагає обрати найкращі практики для вирішення наших виробничих завдань. 

Технологічно процес ухвалення рішень у нас відбувається приблизно за такими етапами. Ми оцінюємо потреби ринку й визначаємо кроки, які допоможуть нам бути конкурентними й отримати бажаний економічний результат. Потім у роботу вступає технологічний комітет, який складається з трьох провідних агрономів і трьох провідних інженерів. Комітет обирає найкращі технологічні практики, що потім випробовують на наших полях, нашій техніці й наші люди. За підсумками випробувань ми й ухвалюємо технологію. 

Те саме стосується й техніки — рішення ухвалюємо тільки колегіально, після проходження кількох етапів тендерних процедур. Сучасний ринок агрообладнання насичений пропозиціями для виробників, вибирати є з чого. Щоб зробити правильний вибір, технологічний комітет проводить тендер, у якому можуть брати участь і 10, і 15 різних машин. Потім цей перелік скорочується до 3–4-х, потім до 2-х, і вже з цієї пари, підсумувавши потрібні нам якості, ми визначаємо переможця. 

У Баришівській зерновій компанії Grain Alliance немає однієї людини, яка ухвалює рішення й робить вибір самостійно. Я одноосібно не можу вирішувати, яку техніку купуватимемо чи яку технологію на полях упроваджуватимемо. Наше рішення — це ретельне вивчення властивостей потенційних об’єктів інвестицій, проведення випробувань, порівняння характеристик, переваг і недоліків. Коли зостаються, наприклад, тільки дві машини, підраховується повна вартість володіння, виходячи з очікуваного зношення запчастин, вартості обслуговування та початкової ціни. Однак найперша вимога до новопридбання — воно має якісно виконувати свою роботу. Якщо це сівалка, вона повинна стабільно витримувати параметри висіву, мати очікувану продуктивність і підходити для роботи в ґрунтово-кліматичних умовах нашої компанії. Всі ці процедури потребують досить багато часу, але так ми припускаємося значно менше помилок і виборі техніки й технологій. 

Які вимоги висуваєте до зернових сівалок? 

— Для нас важливо, щоб сівалка забезпечувала якість розкладання насіння: рівномірність і глибину, а також мала достатню продуктивність. Крім того, є потреба в мінімізації залученого персоналу й машин для виконання сівби. Головна ідея зернових сівалок полягає в ефективності, тому, коли ми готувались до їх придбання, вирішили розглядати там, де можливо комбіновані агрегати, які одночасно із сівбою виконують підготовку ґрунту. І власне сівалки PÖTTINGER TERRASEM, які ми придбали, відповідають цим вимогам. 

Чи залежить вибір сівалки від системи землеробства, що застосовуватиметься в майбутньому? 

— Тут, певно, більше треба зважати на кліматичні умов, які нам забезпечує природа. А в умовах швидкої весни й практично безсніжної зими завдання номер один — збереження вологи. Це ключовий чинник. Тому, коли ми обирали зернові сівалки, нам було важливо, щоб вони одночасно готували ґрунт до сівби, заощаджуючи час. Якщо між передпосівною культивацією і сівбою буде суттєвий розрив у часі, ми втрачаємо вологу, а такого не має бути. Крім того, ми вже сьогодні перевели близько 80% просапних культур із міжряддя 70–76 см на міжряддя 50 см, тому що змикання рядів відбувається на 7–10 днів швидше, і це дозволяє зберегти вологу. В обробітку ґрунту ми також намагаємося зберігати або нагромаджувати вологу розпушуванням або завдяки іншим операціям. Тобто головні операції землеробства в сучасних реаліях будуть зосереджені на максимальному накопиченні зимової вологи та збереженні її навесні. 

У якій мірі техніку можна оцінювати за таким показником, як вартість володіння? 

— Для нас функціональність і якість роботи — завжди на першому місці, бо від цього залежить результат. Однак вартість володіння також важлива, але вже з боку ефективності інвестицій. Коли доводиться обирати між однаковими за функціоналом агрегатами, вартість володіння обов’язково береться до уваги. До того ж також будуть ураховуватися й такі чинники, як надійність, наявність і якість сервісу, попит на вторинному ринку тощо. 

Приклад розкладання насіння сої сівалкою PÖTTINGER TERRASEM. Озима пшениця станом на 29 квітня (висівалась цією сівалкою)

Яким має бути дилер, щоб забезпечити потреби вашої компанії в майбутньому? 

— У нас вимоги однакові для всіх дилерів і їхньої продукції: швидкість реагування на запити, надійність і безперебійність під час виконання польових робіт, особливо у весняний час, коли кожен день має надзвичайно велике значення. Довгострокові відносини — основа нашої філософії співпраці з партнерами. Добропорядність і взаємодопомога — наріжні камені таких стосунків. Можна сказати, що ми хочемо бути друзями з нашими партнерами. А це значно більше, ніж просте виконання договірних зобов’язань. 

— Які враження від співпраці з PÖTTINGER? 

— З цією компанією ми працюємо вже третій рік поспіль, враження цілком позитивні. Достатньо сказати, що на початку партнерства ми придбали кілька посівних комплексів TERRASEM, і вже через рік збільшили їх кількість до восьми. Також компанія PÖTTINGER виграла тендер на поставку дискових агрегатів TERRADISC, хоча ціна цього обладнання не найнижча. Хочу сказати, що постачальник забезпечує високу якість сервісу, оперативно реагує в разі виникнення проблемних питань. 

Відмінне лущення стерні з TERRADISC PÖTTINGER

Наша співпраця побудована на взаєморозумінні наших потреб і цілей, що значною мірою полегшує роботу. Разом із фахівцями компанії PÖTTINGER ми налагодили систему навчань наших інженерів, щоб наші фахівці більше розумілися на можливостях нової техніки, особливостях її експлуатації й обслуговування. Отже, загалом це можна назвати добрим прикладом співпраці, яка має хороші перспективи на майбутнє. 

Володимир Огійчук

журнал The Ukrainian Farmer, травень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись: