«Ми на півдорозі до успіху»
Євген Руденко – про те, як зробити прибутковим обопільний бізнес аграрія і пасічника
В Україні щороку постає питання загибелі бджолосімей. І хоча з часом ситуація покращується, а учасники ринку більше заглиблюються в проблематику питання, ситуація до кінця не вирішена.
Щоб зберегти колонії запилювачів та зробити обопільний бізнес бджолярів та фермерів успішним, насамперед, їм доведеться домовлятися та покращувати канали комунікації, вважає Євген Руденко, доктор ветеринарних наук, директор Інституту тваринництва НААН.
Услід за фермерами, бджолярі повинні «підтягувати» рівень знань та переймати європейські підходи і рекомендації: забезпечувати належний догляд та ветеринарне обслуговування, впроваджувати стандарти безпечного виробництва. Про це та інше Євген Руденко розповів в ексклюзивному інтерв’ю AgroTimes.
— Як Ви оцінюєте ситуацію з загибеллю бджіл в Україні на сьогоднішній день?
— Весна цього року характеризується низькою температурою. Бджоли лише провели попередній обліт. У більшості регіонів зимівля пройшла благополучно, відсоток загибелі бджолиних сімей реєструється на рівні 5-10%. Цей показник у межах допустимих зоотехнічних норм виходу бджіл із зимівлі. Він не матиме негативного впливу на їх розвиток у сезоні.
Головна складність може з’явитися пізніше, адже весна прогнозується холодна, з періодичними нічними заморозками. Для розвитку бджолиних сімей це проблема. Найголовніше зараз – правильний догляд (облаштувати тепле гніздо) та підгодівля. Лише після встановлення теплої погоди, появи у природі нектару й пилку (кінець квітня – початок травня), ми зможемо точно оцінити результати зимівлі на пасіках України.
— Ви раніше зазначали, що найчастіша причина загибелі бджіл – порушення правил їх утримання. Наскільки, на Ваш погляд, зріс рівень усвідомленості самих пасічників щодо цієї проблеми?
— Ми лише на півдорозі до успіху. Як говорив один бджоляр, «кожен із нас сам собі академік». Бджолярі мають усвідомити, що вкрай важливо постійно підвищувати рівень знань, робити це за участю фахових спеціалістів в галузі бджільництва.
На жаль, більшість бджолярів не розуміє, що принципи Належної бджільницької практики (GBP — Good Beekeeping Practice) — це вимоги, які доведеться застосовувати на кожній пасіці.
В Україні вже формуються промислові пасіки, кооперативи. Це свідчить про розуміння необхідності змін у технологіях та менеджменті. Але поки це лише спроби скопіювати іноземний досвід без урахування наших реалій та особливостей.
За кордоном бджоляр укладає угоди з фахівцями різного профілю на супроводження свого бізнесу: з ветеринаром, менеджером, технологом, селекціонером. І це працює. А ми завжди думаємо, що все знаємо: діагностику хвороб бджоляр робить сам, маток розводить сам, селекцію з двома-трьома породами бджіл веде сам. Сам експериментує з різними прийомами утримання бджіл, використовує препарати сумнівного походження. А потім скаржиться на низьку ціну на мед.
Щоб наша продукція бджільництва перейшла з категорії «кондитерського меду» до категорії «брендових медів» та мала відповідну ціну, доведеться озброїтися знаннями.
— Перед стартом польових робіт лишаються побоювання власників пасік щодо можливого отруєння комах. У даному випадку важливою виступає комунікація бджолярів з фермерами та правильна організація процесів переміщення бджіл на медозбір. Чи ефективним є рівень цієї комунікації? Як його покращити?
— За останні два роки зроблено дуже багато, щоб допомогти бджолярам та фермерам знайти один одного і розпочати діалог. В окремих регіонах це успішно вже працює, але проблеми залишаються.
Щоб покращити рівень комунікацій, необхідно створити умови на рівні нових законів або доповнень до існуючого Закону про бджільництво. Всі сторони виробничого процесу — фермер, пасічник та відповідальний орган за галузь бджільництва (ветеринарна служба, профільна інспекція тощо) — повинні домовитись щодо порядку взаємодій, і вести постійний діалог, застосовуючи у створені комунікаційних мереж сучасні ІТ-технології. Це буде запорукою обопільного успіху кожного учасника
Наразі ветеринарна служба втратила певний вплив на галузь, адже ніхто не готує фахівців для галузі бджільництва. А галузь специфічна. Часто трапляється так, що бджоляр звертається до ветеринарного лікаря за допомогою, та отримує або формальну відповідь, або відмовляється від допомоги після спілкування з фахівцем. На мій погляд, ветеринарний спеціаліст має бути тим, хто першим надасть бджоляру допомогу і пораду.
Самі бджолярі неодноразово робили спроби організувати діяльність у вигляді створення асоціацій та товариств. Але це не спрацювало ефективно, лише поодинокі регіональні товариства успішно розвивали комунікації між бджолярами та іншим учасниками ринку.
— Наскільки критичним фактором у плані взаємодії бджолярів та фермерів є те, що більшість пасік в Україні лишаються незареєстрованими?
— Безумовно, існування некерованого ринку виробництва продукції бджільництва не йде на користь галузі. В першу чергу, це негативно відображається на самих бджолярах. Такі «самостійні» пасіки не перевіряються на благополуччя по заразних хворобах, вони утримують хворих бджіл, продають віск зі збудниками хвороб, і найголовніше — створюють проблеми для інших бджолярів, які впроваджують принципи GBP.
Неконтрольовані пасіки є фактором ризиків і для фермерів, адже їх кочівля часто призводить до отруєння бджіл під час агрохімічних обробок. Проте процес реєстрації пасік в Україні поступово йде.
— Ви не раз згадували про «Належну бджільницьку практику». Розкажіть, що у практичному плані це дає бджолярам та фермерам?
— Впровадження «Належної бджільницької практики» в сучасному бджільництві включає в себе встановлення єдиних правил виробництва та гігієни, а також вимог та методик, яких бджолярі повинні дотримуватись для забезпечення утримання сильних, здорових сімей і гарантування безпечності продуктів бджільництва, які вони виробляють.
Ми вже реалізували проєкт, де звернули увагу на одну з головних проблем галузі – попередження отруєнь бджіл засобами захисту рослин. Ці знання можливо отримати з онлайн лекцій, які вже підготовлені і представлені на YouTube-каналі проєкту «Належної бджільницької практики». Застосування принципів GBP створює умови для ведення ефективного і здорового бджільництва, виробництва безпечних і якісних продуктів. Також це є передумовою того, що українські виробники зможуть пропонувати ринку дорогу брендовану продукцію, і зробить їх бізнес більш прибутковим.
— Назвіть ТОП найважливіших кроків – що має робити пасічник, щоб уберегти бджіл від хімічних токсикозів (отруєння засобами захисту рослин) на період проведення весняно-польових робіт. Як найкраще підготуватися до цього?
— По-перше, бджоляр повинен мати певний рівень фахових знань з питань профілактики токсикозів. По-друге – пасічник повинен бути членом організаційних структур по місцю проживання (районні спілки пасічників, інші форми організацій пасічників) з метою участі у формуванні плану кочівель, і встановлення механізму комунікацій між усіма сторонами учасниками виробничих процесів – фермерами, ветеринарними фахівцями, органами місцевого самоврядування тощо.
При вивезенні пасік на кочівлю обов’язково необхідно зробити доступне маркування пасіки (платформ, павільйонів) з позначенням прізвища власника та контактних телефонів для оперативного спілкування фермера з пасічником.
— Не менша відповідальність лежить на фермерах – дотримуватися агротехнології, використовувати оригінальні засоби захисту, чітко слідувати рекомендаціям виробника препарату. Що ще має пам’ятати фермер?
— Фермер також повинен дотримуватись певних правил ведення свого бізнесу, а саме мати певний рівень знань з питань застосування ЗЗР, використовувати лише зареєстровані пестициди і чітко дотримуватись регламентів їх внесення. У випадку застосування «бакових сумішей» – ретельно виконувати рекомендації виробників.
Ще одне – не застосовувати особливо токсичні речовини для бджіл під час авіаобробок.
І звісно – за 3-5 діб попереджати бджолярів та органи місцевого самоврядування, ветеринарну службу району в місцях обробок про терміни, способи та склад препарату для обробки, з зазначенням терміну ізоляції бджіл.
Також не можна проводити обробки по квітучим сільгоспкультурам, які запилюються бджолами, або проводити їх у період активного льоту бджіл.
— Ситуація з загибеллю бджіл від токсикозів ускладнюється тим, що бджоли виходять ослабленими із перезимівлі. Окрім того, комахи хворіють варроозом. Наскільки ефективними зараз є зусилля бджолярів у попередженні захворювань?
— Безумовно, здорові і сильні бджолині сім’ї більш стійкi до випадків отруєння, тому бджолярі повинні забезпечувати їх благополуччя. Для цього є відповідні рекомендації фахівців, набір ефективних лікувальних препаратів проти варроозу.
Ті пасічники, які слідують рекомендаціям і застосовують ефективні та дозволені препарати, не мають проблем із хворобами. Тому ще раз наголошую, що ветеринарний лікар повинен стати першим помічником пасічника у його благодатній справі. Досі більшість пасічників самі вирішують, чим лікувати хвороби, та купують сумнівні засоби, які не дають нічого крім шкоди.
— Один із чинників, який впливає на здоров’я бджіл – кліматичний фактор. Як, на Ваш погляд, вплинула на комах відносно холодна зима цього року? Як має діяти пасічник, щоб допомогти бджолам краще відновитися?
— Холодна зима – це свого роду перевірка пасічника на його рівень досвіду. Але зима небезпечна не стільки низькою температурою, як різкими перепадами, коли вдень +10 градусів, а вночі -20. Це призводить до переохолодження гнізда бджіл, якщо вони зимують надворі.
Поки інформація свідчить про задовільну зимівлю, виникає лише питання, як забезпечити весняний розвиток бджолосімей при холодній весні.
Допомога бджолам полягатиме в тому, щоб швидко замінити донця на чисті й сухі, додати за необхідності корму, і почати стимулюючу підгодівлю. Коли встановиться тепла погода (вище +12 у повітрі), можна буде робити повну ревізію гнізда, пересаджувати бджіл в чисті продезінфіковані вулики та формувати гніздо.
— Як загалом Ви оцінюєте перспективи впровадження Good Beekeeping Practice в умовах українського бджільництва? З чого починати пасічнику, який хоче тримати здорових бджіл та мати успішний бізнес?
— Процес уже почався. Належна бджільницька практика – це не повна перебудова чи реконструкція. Це поступове приведення у відповідність правил утримання бджіл, технологічних процесів, відповідної гігієни на пасіці. І важливо – це постійне ведення первинної документації по щоденній роботі на пасіці з метою достовірного підтвердження дій, які спрямовані на впровадження GBP.
Дуже важливо, щоб пасічники розуміли – якщо вони змінюють технологічні прийоми, впроваджувати якісні гігієнічні заходи, що включають в себе принципи Належної бджільницької практики, але не ведуть документальне підтвердження таких дій, то це не може вважатись впровадженням GBP на пасіці. Лише постійне виконання робіт по впровадженню GBP і фіксування своїх дій і заходів дасть результат.
Звісно, починати треба з отримання нових знань і положень Належної бджільницької практики, знайомства з літературою, яка відображає положення GBP.
GBP – це вже невід’ємна складова сучасного ефективного бджільницького бізнесу. Лише так українські пасічники отримають доступ до європейських та світових ринків, і будуть формувати адекватні ціни за свою продукцію.
Наталія Рекуненко
газета AgroTimes, квітень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».