Лабораторія, яка вміє слухати зерно
Від вмісту білка до вимірювання пилоутворення: над чим працює одна з небагатьох агролабораторій в Україні.
В Україні розпочинає роботу лабораторія, що здатна вимірювати пестицидний пил із насіння, аналізувати якість нанесення протруйників та олійність врожаю. У чому її цінність для аграріїв, як вона допоможе контролювати якість рослини на всіх етапах вирощування — розповідає Світлана Степанчук, керівниця технічного відділу BASF.
Ідея як результат відповідальності
— Пані Світлано, навіщо BASF в Україні власна лабораторія? Ви ж і раніше проводили аналізи через зовнішні лабораторії.
— Це рішення пов’язане передусім із нашою відповідальністю. Ми як компанія, яка дотримується принципів сталого розвитку, маємо зобов’язання забезпечити правильне, відповідальне використання засобів захисту рослин. Наприклад, у певний момент ми вивели на ринок новий протруйник, до складу якого входить клотіанідин, який дуже важливо наносити правильно, щоб він не нашкодив бджолам.
Щоб упевнено працювати з цим продуктом і відповідати екологічним стандартам, нам була потрібна лабораторія, яка зможе довести й зафіксувати: так, протруйник нанесено якісно, пилу при посіві мінімум, діюча речовина не втрачається, шкоди для бджіл не буде. Тому ця лабораторія — це не просто сервіс для клієнта, це також наш інструмент відповідальності перед довкіллям.
— Тобто тут не йдеться про комерційні цілі?
— Ні, і це дуже важливо підкреслити. Ми не відкриваємо комерційний аналізатор «усім охочим». Це — підтримка наших партнерів, продовження нашого підходу «повного циклу»: від розробки продукту — до аналізу врожаю. Також лабораторія буде працювати для дослідницьких потреб (R&D) — зокрема, для тестування нових рецептур і покращення існуючих технологій.
— На чому саме спеціалізується ваша лабораторія? Які аналізи проводить?
— Насправді коло аналізів доволі широке. Але якщо системно, то ми працюємо у трьох напрямках. Перший — підтримка продажів наших протруйників міжнародним насіннєвим компаніям. Другий — підтримка фермерів, які купують у нас фунгіциди, насіння, протруйники. Третій — дослідницька робота, тобто R&D: ми плануємо тестувати рецептури, вдосконалюємо підходи до нанесення, аналізуємо вплив на якість насіння й урожаю, причому не лише протруйників, а й інших продуктів, які застосовуємо на наших R&D майданчиках, демо-полях та на полях наших клієнтів.
Умовно всі аналізи можна поділити на кілька блоків. Один з них — аналіз діючих речовин. Наприклад, ми визначаємо вміст клотіанідину, фіпронілу, флуксапіроксаду, піраклостробіну тощо на поверхні насіння — кукурудзи, соняшнику, пшениці, сої. Це дуже важливо: такий аналіз показує, наскільки якісно працює протруювальна машина, чи дотримана рецептура, чи добре прилипає препарат.
— Ви згадували ще тест на пилоутворення. Це звучить досить незвично.
— Під час сівби частина протруйника може перетворюватися на пил, який підіймається в повітря. А з ним — і діюча речовина. Тобто ви ніби й внесли все за нормою, але на насінині її стало менше. А це вже і про екологію, і про економіку. У нас є спеціалізований прилад, який дозволяє моделювати цей процес. Ми вимірюємо, скільки пилу утворюється і що в ньому міститься. Це унікальна послуга: в Україні таких лабораторій — одиниці.
— Крім протруйників, ви також аналізуєте і сам урожай?
— Так. Це якісні показники: вміст олії (в соняшнику, сої, ріпаку), білка (в сої, пшениці, ячмені), крохмалю, клейковини. Усе це впливає на ціну продукції, можливість експорту. Наприклад, у випадку соняшника — якщо вміст олії низький, партія може не пройти по контракту. Для цього ми використовуємо експрес-аналізатор, який дозволяє швидко обробити багато зразків без складної підготовки.
— Чи всі ці аналізи вже доступні, чи щось ще планується запровадити?
— На сьогодні ми маємо обладнання і реактиви практично для всіх запланованих методик. Але не всі з них ще освоєні методично — це наш план на перший рік роботи.
Наприклад, частина тестів на нові діючі речовини або нішеві культури — це завдання «на перспективу». Ми також дослухаємося до запитів клієнтів. Більшість переліку сформували саме після спілкування з ними та з менеджерами з продажів.
— А буває так, що на якісь послуги попиту немає?
— Так. Наприклад, на окремі тести щодо діючих речовин у старих, добре відомих протруйниках — до нас просто не звертаються. Їх якість вже перевірена, і ринок у цьому впевнений. Тож наш фокус — на нові продукти, нові поєднання, технології, які ще потребують уваги.
— Чим ваша лабораторія відрізняється від інших? Адже, здається, агролабораторій в Україні не бракує.
— Так, але більшість з них зосереджена на класичних аналізах ґрунтів чи якісних показниках. Дуже мало хто робить тести на вміст діючих речовин у протруєному насінні, а тест на пилоутворення взагалі можна назвати рідкісним — у країні буквально кілька лабораторій з таким обладнанням. І ще одна важлива перевага — для частини тестів ми використовуємо експрес-аналізатори, які дозволяють швидко обробляти велику кількість зразків без втрати точності.
— А скільки часу займає типовий аналіз?
— Залежить від тесту. Наприклад, аналіз вмісту клотіанідину для кукурудзи займає день, тести на білок чи клейковину — по 15 хвилин. Схожість — до тижня, бо потрібно проростити насіння в кліматичній камері. Загалом завдяки обладнанню ми можемо швидко опрацьовувати від 10 до 30 зразків на день.
— А якщо я, наприклад, фермер або представник господарства. Як мені скористатися вашими послугами?
— Вам не треба напряму звертатися до лабораторії. Вся комунікація йде через вашого менеджера з продажів BASF — ту людину, з якою ви зазвичай спілкуєтеся. Він координує відправку зразка, погоджує формат тесту, і потім передає вам результати. Ми не працюємо за принципом «принесіть усе, що маєте». Це завжди персоналізований підхід — під кожного клієнта.
— Коли саме потрібно надсилати зразки?
— Найкраще — до сівби. Ідеально — одразу після протруєння, за умови, що насіння не буде ще довго лежати на складі. Тоді ми можемо вчасно виявити якісь відхилення і дати рекомендацію: щось змінити в рецептурі, у налаштуваннях обладнання, у самій технології. Після посіву вже нічого не змінити — можна лише проаналізувати, що пішло не так. Якщо говорити про тестування якісних показників врожаю, то відправляти зразки краще після очистки зібраного насіння”.
— А що саме можна побачити завдяки таким аналізам?
— Насправді — дуже багато. Наприклад, ми можемо сказати, чи була дотримана рецептура протруйника, чи правильно налаштована протруювальна машина, чи добре прилипає засіб до насіння. Аналіз на пилоутворення покаже, скільки діючої речовини втратиться під час сівби — а це вже і про ефективність, і про екологічну безпеку.
Тест на схожість дозволяє зрозуміти, як протруйник впливає на проростання. Тест на вміст білка чи олії покаже, чи вдалий сорт ви обрали, та чи відповідає ваш врожай очікуваним параметрам. Тобто ми говоримо не тільки про якість застосованого препарату, а й про весь технологічний ланцюжок — від завантаження машини до майбутнього врожаю.
— Ви згадували, що послуги лабораторії не є комерційними. Чому ви обмежуєте коло клієнтів?
— Це не комерційний сервіс. Ми фізично не зможемо покрити всіх охочих, тож надаємо послуги в межах технічної підтримки BASF. Орієнтуємось на ключових клієнтів — міжнародні насіннєві компанії, стратегічних партнерів і великі господарства. Тобто ті, з ким у нас вже є співпраця, довіра, і хто використовує наші засоби захисту рослин або насіння. Також це партнери, які беруть участь у наших випробуваннях. Якщо бачимо, що клієнт активно працює з нашими продуктами, є зацікавленість, є сенс провести аналіз — чому ні.
Ми не ставимо жорстких обмежень, наприклад, за площею в гектарах — рішення приймає менеджер з продажу, виходячи з конкретної ситуації. Але одразу скажу: попит на окремі аналізи дуже високий, а ресурси лабораторії поки що обмежені. Тож ми змушені балансувати між якістю та масштабом. Але ми відкриті до розширення, якщо буде потреба й можливість масштабуватись.
— Яке обладнання дозволяє вам робити такі точні й різноманітні дослідження?
— Наш основний інструмент — рідинний хроматограф. Це стандартне, але високоточне обладнання, яке дозволяє визначати вміст діючих речовин на насінні. Для аналізу якісних показників — білку, олійності, крохмалю тощо — ми використовуємо експрес-аналізатор. Його перевага в тому, що він значно прискорює роботу, скорочує підготовку зразків, дозволяє обробляти більший обсяг даних за короткий час. Це критично, коли ми отримуємо десятки зразків одночасно.
— А тест на пилоутворення проводиться на окремому приладі?
— Так. У нас є спеціалізований сертифікований прилад, який пройшов міжнародну валідацію, так званий «рінг-тест». Завдяки йому ми можемо змоделювати тертя насіння й зафіксувати, скільки пилу утворюється.
— Хто працює з цим усім?
— У нас невелика, але дуже фахова команда. Ми спеціально шукали людей із вузькою експертизою. Маємо спеціаліста з досвідом саме в хроматографії, інша людина — експерт в управлінні якістю, поводженні з відходами, сертифікації. Тобто ми зібрали команду з дуже конкретною експертизою. У майбутньому плануємо відкрити стажування для студентів, особливо для хіміків-аналітиків, бо це профіль, де завжди не вистачає практики.
— Плануєте «вирощувати» спеціалістів всередині?
— Ми розглядаємо варіант співпраці з вишами, зокрема хіміко-аналітичними факультетами. Це не для внутрішніх агрономів, а для студентів, які мають базу в лабораторній роботі, але ще не мають повного досвіду. Ми можемо стати для них тим мостом, який з’єднує теорію і практику.
— Ви згадували, що лабораторія запрацювала без жодної публічної кампанії. А чи вже можна говорити про якісь напрямки, на які сформувався найбільший попит?
— Однозначно — аналіз на олійність. Через наші демонстраційні центри ми отримали понад 90 зразків — і це ще до офіційного анонсу запуску. Це дуже показово. Фермери хочуть точно знати, що виростили, наскільки цінний їхній урожай. Особливо якщо йдеться про експорт, де без таких показників партія може просто не пройти по контракту.
— А які виклики стоять перед лабораторією?
— Перше — це війна. Постачання обладнання, реактивів, витратних матеріалів зараз займає до трьох місяців. Раніше це можна було купити в Україні «з полиці», зараз усе — під замовлення. Якщо трапляється форс-мажор, то швидко замінити щось майже неможливо.
Друге — це електропостачання. Взимку ми не знаємо наперед, як працюватимемо. І третє — кадри. Знайти спеціаліста з досвідом у вузькій лабораторній тематиці — складно. Тому ми серйозно думаємо про менторство, внутрішнє вирощування аналітиків, стажування.
— А з погляду перспективи: чи бачите ви, що ця експертиза, яку ви вже почали будувати всередині BASF, може мати вплив не лише на ваші внутрішні процеси, а й ширше — на ринок загалом?
— Вплив є вже зараз. Наприклад, ми тестуємо вміст діючої речовини на насінні й пилоутворенні: це дозволяє краще налаштовувати нанесення, знижувати пилоутворення, мінімізувати втрати. Усі результати ми надсилаємо до головного офісу, де вони можуть бути враховані при адаптації рекомендацій для інших ринків.
І, що не менш важливо, ми бачимо цінність в експертизі, яку ми формуємо завдяки поєднанню роботи наших R&D майданчиків (Агроцентрів), демонстраційних полів (Демоцентрів) та тепер і лабораторії. Ми не просто постачаємо засіб — ми розуміємо, як він поводиться в полі, як впливає на насіння, урожай, економіку господарства. Це дає глибину розуміння — і, по суті, формує новий стандарт на ринку. Бо сьогодні вже недостатньо просто продати продукт. Потрібно супроводжувати, аналізувати, вдосконалювати. І саме цю роль ми хочемо виконувати.
Чому це важливо для аграріїв вже сьогодні?
— Ви добре знаєте, що українські аграрії — дуже практичні. Часто, коли з’являється щось нове, перша реакція — скептична. Мовляв, навіщо мені ще один аналіз, я й так знаю, що в мене на полі. Що б ви сказали тим, хто сумнівається?
— Я б сказала просто: ця лабораторія — не про складність, вона про впевненість. Про те, щоб фермер не гадав, а точно знав. Бо сьогодні навіть дрібна неточність у рецептурі або пилоутворенні може обійтись дуже дорого в ланцюжку — врожай, контракт, репутація.
Ми в BASF бачимо повний цикл: від розробки продукту в Європі — до зерна, яке лягає в український склад. Ми адаптуємо продукти до ваших умов, супроводжуємо застосування в полі, а тепер — ще й контролюємо результат тут, в Україні. І що важливо: у нас не просто техніка, у нас є досвід, який ми можемо передати. Це повний цикл технічного і наукового супроводу, який ми тепер можемо забезпечити всередині України. Це і є наша перевага: ми знаємо, як працює наш продукт — від заводу до складу, від посіву до комбайна.
Ми не підміняємо собою агронома чи лабораторію господарства. Ми — той партнер, який допомагає зробити технологічну систему прозорою і стабільною.
— Тобто амбіція лабораторії — не розростатися, а поглиблювати експертизу?
— Саме так. Ми не прагнемо обслуговувати весь ринок. Ми хочемо бути ефективними там, де є потреба: з партнерами, які вже працюють з BASF, з тими, хто шукає глибини, а не просто звіту. Якщо буде попит — масштабуватимемось. Якщо з’являться нові культури чи продукти — додамо в роботу. Але головна цінність — у якості, не в кількості.
Для нас ця лабораторія — не просто сервіс. Це інструмент довіри, стабільності й розвитку. І я впевнена, що навіть у воєнний час саме такі речі — перевірені, точні, відповідальні — мають найбільшу цінність.
ДОВІДКА
Лабораторія BASF у с. Центральне запрацює повноцінно протягом сезону 2025 року. Послуги наразі надаються обмеженому колу партнерів. Якщо ви хочете дізнатися більше — зверніться до менеджера з продажу BASF у вашому регіоні.